ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" січня 2013 р.Справа № 5023/5582/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Задорожної І.М.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши справу
за позовом Приватного підприємства "Охоронне агентство "Інекс", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блік", м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
Представник позивача - Радзівіло Л.В. (дов. б/н від 19.12.2012р.).
Представник відповідача - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Охоронне агентство "Інекс" звернулось до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блік", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 37 033,00 грн., штраф за несвоєчасну оплату за надані охоронні послуги в сумі 1851,65грн., 3% річних в сумі 146,46 грн., інфляційні в сумі 295,04 грн., та судові витрати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору про охорону №б/н від 08.11.2006 року щодо оплати наданих позивачем послуг по охороні майна.
Ухвалою господарського суду від 06.12.2012 року порушено провадження у справі №5023/5582/12, розгляд справи призначено на 19.12.2012 року.
Ухвалою господарського суду від 19.12.2012 року в зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача, розгляд справи відкладено до 09.01.2013 року.
Представник позивача в судовому засіданні 09.01.2013 року підтримує заявлені позовні вимоги, через канцелярію господарського суду із супровідним листом надав лист в якому зазначив, що станом на дату звернення до суду відповідачем погашення заборгованості не здійснено.
Представник відповідача в судове засідання 09.01.2013 року не з'явився, документів витребуваних судом не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, яке долучено до матеріалів справи.
Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено договір про охорону від 08.11.2006 року.
Відповідно до умов договору позивач взяв на себе зобов'язання здійснювати послуги по охороні майна, яке належить відповідачу та знаходиться в приміщеннях за адресою: м. Харків, вул. Індустріальна, 3, а відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати оплату послуг в порядку, розмірі та у строки передбачені договором.
В пунктах 2.1, 2.2. договору сторони передбачили вартість послуг охорони за місяць, що складає 7900,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 1316,67грн. Оплата за охорону здійснюється замовником щомісячно, згідно з виставленим "Охоронним агентством" рахунками на оплату послуг. Строки оплати: до 07 числа, наступного за місяцем в якому були наданні охоронні послуги.
Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору позивач здійснював охоронні послуги, за які відповідачем були своєчасно проведені розрахунки, про те починаючи з серпня 2012 року відповідач не виконував свої зобов'язання за договором, в результаті чого у відповідача станом на 01.12.2012 року утворилась заборгованість за наступними актами виконаних робіт, що підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств:
- за актом виконаних робіт за серпень 2012 року на суму 11000,00 грн.,
- за актом виконаних робіт за вересень 2012 року на суму 11000,00 грн.,
- за актом виконаних робіт за жовтень 2012 року на суму 11 000,00 грн.,
- за актом виконаних робіт за листопад 2012 року на суму 4033,0 грн.,
всього на загальну суму 37033,0грн.,
Додатковою угодою від 09.11.2012 року до договору охорони сторони прийшли до згоди про розірвання договору б/н про охорону від 08.11.2006 року з 12.11.2012 року. Крім того, п. 3 додаткової угоди сторони узгодили, що зобов*язання відповідача за розірваним договором повинні бути виконані в наступному порядку:
- серпень 2012 р. - 11000,00 грн., строк оплати 07.09.2012 року
- вересень 2012 р. - 11000,00 грн., строк оплати 07.10.2012 року
- жовтень 2012 р. - 11000,00 грн., строк оплати 07.11.2012 року
- листопад 2012 р. - 4033,00 грн.,
Заборгованість в сумі 37033,00 грн. буде вважатися погашеною після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.
Як зазначає позивач, станом на дату звернення його з позовом до суду, відповідач борг не погасив, в зв*язку з чим, вищевказані обставини стали причиною звернення позивача до суду із відповідною позовною заявою за захистом порушених прав.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві обставинам, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).
В силу ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Станом на момент розгляду справи відповідач 37 033,0 грн., грн. заборгованості за отримані послуги за договором охорони не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв*язку з чим, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов*язання з оплати отриманих послуг на загальну суму 37 033,0 грн.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, в зв'язку з чим, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач за неналежне виконання основних зобов*язань за договором, просить суд стягнути з відповідача штраф сумі 1 851,65 грн.
Відповідно до п.2.3. договору сторонами передбачено, що у випадку прострочки платежу замовник зобов*язується оплатити:
1) у випадку прострочки до тридцяти календарних днів - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки,
2) у випадку прострочки більше тридцяти календарних днів - штраф в розмірі 5% від суми заборгованості.
Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (1) неустойка, 2) штраф, 3) пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Частина шоста ст.231 Господарського кодексу України передбачає, що штрафні санкції, за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Господарський суд зазначає, що договір від 08.11.2006 року укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, а тому має обов'язкову силу насамперед для самих сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками, сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.
Розрахунок штрафу перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Наведені законодавчі приписи та встановлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати наданих позивачем охоронних послуг, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача штрафу в сумі 1851,65 грн.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 146,46 грн. та інфляційних в сумі 295,04 грн.
Господарський суд констатує, що належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, то такі кошти нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов'язання.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 295,04 грн. та 3%річних в сумі 146,46 грн. обґрунтовані, перевірені судом, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.4-3 ГПК України).
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог заперечень.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у сумі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 509, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блік" (61003, м. Харків, Червонозаводський район, провулок Вірменський, буд. 1/3, кв.30, код 22708573, р/р 26000101250000 в ХФ АКИБ "Укрсоцбанк", МФО 300948 ) на користь Приватного підприємства "Охоронне агентство "Інекс" (61050, м. Харків, Московський район, проспект Московський, буд. 47, кв.15, код 33291994, р/р 26005036465000 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) - 37033,00 грн. основного боргу, штраф в сумі 1851,65грн., інфляційні витрати в сумі 295,04 грн., 3%річних в сумі 146,46 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 11.01.2013 р.
Суддя Задорожна І.М.