24.05.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-2790-1116/2012р. Головуючий в першій

інстанції Шкірай М.І.

Категорія 57 Доповідач в апеляційній

інстанції Клочко В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Клочка В.П.,

суддів - Володіної Л.В., Лівінського С.В.,

при секретарі - Зміївської В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Балаклавської районної ради м. Севастополя, Севастопольської міської філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, зобов'язанні вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на додаткове рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 07 березня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2011 року ОСОБА_3 звернувся з вказаним позовом та просив визнати за ним право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 у межах Садівничого товариства «Строітель 2» та зобов'язати Севастопольську філію державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»видати акт на його ім'я про право власності на вказану земельну ділянку.

Вимоги мотивовані тим, що він є спадкоємцем ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 у межах Садівничого товариства «Строітель 2»зареєстровано за ОСОБА_4, але він не отримав державний акт на право власності та не зареєстрував його, тому позивач не має можливості у встановленому законом порядку оформити спадщину.

Заочним рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 29 листопада 2011 року позов задоволений. За ОСОБА_3 визнано право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,0731 га садівничого товариства «Строітель 2». Зобов'язано Севастопольську міську філію Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»видати державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 в садівничому товаристві «Строітель 2»Балалклавського району м. Севастополя).

Додатковим рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 07 березня 2012 року позовна заява ОСОБА_3 задоволена частково. За ОСОБА_3 визнано право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,0731 га садівничого товариства «Строітель 2». В задоволенні вимог до Севастопольської міської філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»- відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати додаткове рішення, посилаючись на розбіжність резолютивної частини рішення та резолютивної частини додаткового рішення.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді -доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції виходив з того, що у повному тексті рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 29 листопада 2011 року по вказаній цивільній справі було помилково вказано про зобов'язання Севастопольської міської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»видати державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,0731 га, розташовану у садовому товаристві «Строітель-2».

Однак, з такими висновками суду не може погодитись колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду від 29 листопада 2011 року по даній цивільній справі має розбіжну резолютивну частину порівняно з повним текстом рішення.

Статтею 220 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі»додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення.

Враховуючи наведене, розбіжність повного тексту рішення та вступної та резолютивної частини не може бути усунута шляхом ухвалення додаткового рішення.

Таким чином, додаткове рішення від 07 березня 2012 року підлягає скасуванню з підстав передбачених п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, як таке, що ухвалено з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.303, ст.307, ст.308, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Додаткове рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 07 березня 2012 року - скасувати.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: /підпис/ В.П. Клочко

Судді: /підпис/ Л.В. Володіна

/підпис/ С.В. Лівінський

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя В.П. Клочко