ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа № 5006/5/35б/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Панової І.Ю.,

суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.11.2012

у справі господарського суду№ 5006/5/35б/2012 Донецької області

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель"

доДочірнього підприємства "Артемівський завод стінових матеріалів"

про банкрутство,

розпорядник майнаарбітражний керуючий Карпенко А.А.,

за участю представників сторін:

ДП "Артемівський завод стінових матеріалів" - Ільїна В.В. (дов. від 10.01.2013),

ДК "Газ України" - Нестерчук А.П. (дов. від 14.12.2012),

встановив:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.05.2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Артемівський завод стінових матеріалів" за загальною процедурою, встановленою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.10.2012 (суддя Чорненька І.К.) визнано кредиторами та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, зокрема, вимоги Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області на суму основного боргу 47413,86 грн. -друга черга. Окремо до реєстру вимог кредиторів включено у шосту чергу пеня та штрафні санкції заявлені до боржника Управлінням Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області на суму 56 297,84 грн. Всього на суму 103 711,70 грн. Відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області у визнанні кредитором Дочірнього підприємства "Артемівський завод стінових матеріалів" на суму 668 266,31 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2012 (колегія суддів у складі: Геза Т.Д. - головуючий, Кододова О.В., Мартюхіна Н.О.) ухвалу господарського суду Донецької області від 09.10.2012 в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області на суму основного боргу 47413,86 грн. (друга черга), окремого включення до реєстру вимог кредиторів у шосту чергу пені та штрафних санкцій Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області на суму 56 297,84 грн. та відмови Управлінню Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області у визнанні кредитором Дочірнього підприємства "Артемівський завод стінових матеріалів" на суму 668 266,31 грн. залишено без змін.

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м.Артемівську та Артемівському районі Донецької області (далі УПФУ) просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 14.11.2012 в повному обсязі та ухвалу суду першої інстанції від 09.10.2012 в частині визнання УПФУ кредитором на суму 103 711,70 грн., прийняти нове рішення про визнання УПФУ в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області кредитором боржника на суму 771 978,01 грн., з них 715 680,17 грн. - основний борг та 56 297,84 грн. фінансові санкції, пеня. В обґрунтування посилається на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 12, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 15 ст. 11 Закону про банкрутство після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань, мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Як вбачається з матеріалів справи, оголошення про порушення справи про банкрутство ДП "Артемівський завод стінових матеріалів" опубліковане в газеті "Голос України" від 05.07.2012 № 120.

07.08.2012 до господарського суду Донецької області надійшла заява УПФУ України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області про визнання кредитором боржника на суму 771 978,01 грн., з яких 7150680,17 грн. - основний борг, 56 297,84 грн. - фінансові санкції та пеня, яка підтверджується розрахунком заборгованості боржника, звітами по єдиному внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування, постановами ВДВС Артемівського МУБ про відкриття виконавчого провадження, актом УПФУ № 40/03-07 від 13.02.2012 "Про результати перевірки ДП "Артемівський завод стінових матеріалів", картки особового рахунку боржника, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Боржник та розпорядник майна вимоги УПФУ визнають частково у розмірі 118 237,68 грн., оскільки у зв'язку з виплатою заробітної плати працівникам підприємства, заборгованість перед УПФУ була частково погашена з причин неможливості виплати заробітної плати без перерахування зборів до Пенсійного фонду.

УПФУ України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької не погоджується з доводами боржника, вважає, що задоволення його вимог відбулося всупереч дії мораторію, а тому просить визнати його кредитором боржника на суму 771 978,01 грн.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, Дочірнє підприємство "Артемівський завод стінових матеріалів" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької та є платником єдиного внеску.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів). Грошовим зобов'язанням, як визначено в цій же статті Закону, є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Частино 6 ст. 12 Закону про банкрутство встановлено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

В пункті 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 "Про судову практику в справах про банкрутство" вказано, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, а тому не підлягає зупиненню виконавче провадження за виконавчими документами, які підтверджують ці категорії вимог.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що в процедурі розпорядження майном боржника здійснено погашення заборгованості по заробітній платі, яка виникла до порушення справи про банкрутство, і на яку не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим залишок несплачених конкурсних вимог станом на 02.10.2012 становить 103 711,70 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" боржник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основу та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ст. 7 вказаного Закону).

Частиною 8 ст. 9 вказаного Закону передбачено, що під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (п. 11 ст. 9 Закону).

В п. 12 вказаної статті закріплено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

В частинах 2, 3 ст. 24 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" закріплено, що банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

У разі невиконання цієї вимоги банки за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплаченого єдиного внеску, з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми.

З врахуванням вищенаведеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що погашення заборгованості по заробітній платі неможливе без перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Крім того, УПФУ до суду першої інстанції подано клопотання, в якому вказується, що УПФ узгоджено з ДП "Артемівський завод стінових матеріалів" заборгованість по платежам до бюджету ПФУ, яка виникла станом на дату порушення справи, на загальну суму 103 711,70грн., з яких: 47 413,86грн. -недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та 56 297,84грн. -фінансові санкції та пеня.

До клопотання долучено акту звірки розрахунків станом на 02.10.2012, згідно якого залишок заборгованості боржника перед УПФУ становить 103 711,70 грн., з яких 47 413,86 грн. - недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та 56 297,84 грн. - фінансові санкції та пеня. Акт підписаний представниками боржника та УПФ України в м. Артемівську та Артемівському районі та скріплений печатками підприємства та організації.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про включення до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області на суму основного боргу 47413,86 грн. (друга черга), окремого включення до реєстру вимог кредиторів у шосту чергу пені та штрафних санкцій Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області на суму 56 297,84 грн. та відмови Управлінню Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області у визнанні кредитором Дочірнього підприємства "Артемівський завод стінових матеріалів" на суму 668 266,31 грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях по даній справі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2012 та ухвала господарського суду Донецької області від 09.10.2012 в частині вимог Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Артемівську та Артемівському районі Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2012 у справі № 5006/5/35б/2012 залишити без змін.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Білошкап О.В.

Хандурін М.І.