ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
12 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/2541/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Терлецького Є.Б.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Романовича С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до: регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФП ОСОБА_3) із адміністративним позовом до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА у Вінницькій області (далі - відповідач, РУД САТ ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню рішення РУД САТ ДПС у Вінницькій області № 0200212800-21 та № НОМЕР_1 від 26.04.2012р. про застосування штрафних санкцій, оскільки при їх прийнятті відповідачем не було враховано те, що 17.04.2012р. до проведення перевірки, позивачем вже здійснювалась плата за нові ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Представник позивача у судовому засіданні позовну заяву підтримав, просив суд задовольнити її у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Від відповідача до канцелярії суду надійшли письмові заперечення (вх. № 15324 від 19.06.2012р.), у яких просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки рішення про застосування санкцій прийнято на підставі виявленого в ході перевірки порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_3, виданого Вінницькою районною державною адміністрацією 29.09.2009р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце знаходження: АДРЕСА_1 (а.с.11)
На підставі направлення на перевірку № 19 від 19.04.2012р. (а.с.37) посадовими особами регіонального управління Департаменту з контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку з питань додержання ФОМ ОСОБА_3 вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, транспортування, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, в ході якої виявлено порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", про що складено акт № 010/02/32/3-НОМЕР_1 від 19.04.2012р. (а.с.41- 43).
Як встановлено в ході перевірки та зазначено в акті перевірки, продавцем магазину, який належить позивачу, було реалізовано перевіряючим 1 пляшку вина виноградного "Кагор" по ціні 28,80 грн. та 1 пачку цигарок "Marlboro" по ціні 12,50грн. без проведення розрахункової операції через РРО, фіскальний чек не був виданий.
Крім того, преревіряючими було виявлено відсутність ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, про що також зазначено в акті перевірки.
Зазначений акт перевірки продавець магазину, в якому проводилась перевірка, підписала без заперечень, однак надала також письмові пояснення, в яких підтвердила факт продажу ревізорам-інспекторам алкогольного напою та тютюнового виробу без наявності ліцензії (а.с.44).
Внаслідок виявлення зазначеного вище порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", ревізорами-інспекторами складено протокол огляду та вилучення від 19.04.2012р. та вилучено алкогольні напої на загальну суму 10861,90 грн. та тютюнові вироби - на загальну суму 2 184,25 грн. (а.с.48-49).
Після проведення перевірки перевіряючими складено висновок до акту перевірки від 19.04.2012р. № 010/02/21/3-НОМЕР_1, в якому зазначено про необхідність застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій, передбачених абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", у зв'язку із чим для прийняття повідомлення-рішення копії матеріалів перевірки направлено до Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС (а.с.46).
Висновки проведеної перевірки знайшли своє відображення у прийнятому рішенні про застосування фінансових санкцій від 26.04.2012р. № 0200212800-21, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 21 723,8 грн. та рішенні про застосуванні фінансових санкцій від 26.04.2012р. № 0200222800-21, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 4 368,5 грн. (а.с.12,14).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон)
У статті 1 зазначеного Закону містяться визначення термінів, що вживаються у ньому. Так, зокрема, відповідно до ст.1 Закону: роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми роз рахунків, у тому числі на розливу ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування;
ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Відповідно до статті 15 Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
З викладених норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" випливає висновок щодо обов'язкової умови для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами - наявність ліцензії, виданої уповноваженим органом.
У судовому засіданні досліджувались ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 06.04.2011 року, які на момент перевірки вже були недійсними, оскільки в самих ліцензіях зазначено термін їх дії: з 13 квітня 2011 року по 13 квітня 2012 року (а.с.13, 20)
Відповідальність за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачена у статті17 Закону.
Так, відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Таким чином, оскільки перевіряючими було вилучено алкогольних напоїв на загальну суму 10 861,90 грн. та тютюнових виробів на суму 2 184,25 грн., розмір застосованого штрафу складає: 10 861, 90 грн. х 200 % вартості = 21 723,8 грн. та 2 184,25 грн. х 200% = 4368,5 грн.
Суд не бере до уваги пояснення представника позивача про те, що на момент проведення перевірки позивачем вже було здійснено оплату за отримання нової ліцензії, оскільки навіть підтвердження здійснення оплати за відсутності самої ліцензії відповідно до норм чинного законодавства не дає суб'єкту господарювання права на здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями.
Отже, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт реалізації ФОП ОСОБА_3 тютюнових виробів та алкогольних напоїв підтверджується без відповідного права на це.
Крім того, представником позивача не було доведено, в чому полягає протиправність рішень про застосування штрафних санкцій.
В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача у судовому засіданні було надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства України та, як наслідок, про правомірність застосованих на підставі даного акту штрафних санкцій.
Суд вважає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, не підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи документального підтвердження понесених стороною витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не знаходить підстав для такої компенсації.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна