УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Шилової Т.С.,
суддів Ященко І.Ю., Шроля В.Р.
за участю прокурора Чупринської Є.М.
захисника ОСОБА_1.
засудженого ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією захисника ОСОБА_1. на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2006 року засуджено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця АДРЕСА_1 Бориспільського району Київської області, громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2 Державного міжнародного аеропорту „Бориспіль", проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,
- за ч. 1 ст. 286 КК України до штрафу у сумі 1700 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_2. від відбування призначеного покарання звільнено у зв'язку із закінченням строків давності.
З ОСОБА_2. стягнуто на користь Бориспільського МРВ ГУ МВС України в Київській області 126 грн. 88 коп. на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 365,20 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_2. визнано винним у скоєні злочину за такими обставинами.
8 серпня 2003 року близько 09 години ОСОБА_2., керуючи технічно справним мотоциклом „МТ-106 „державний номер НОМЕР_1, який належав ОСОБА_3., та рухаючись по автодорозі „Бориспіль -Кайлів" в напрямку м. Бориспіль Київської області наближався до перехрестя з другорядною автодорогою вул. Леніна с Глибоке Бориспільського району Київської області.
В цей час на вказаному перехресті водій ОСОБА_4., керуючи автомобілем „АЗЛК- 2140" державний номерний знак НОМЕР_2, який належав ОСОБА_5., та рухаючись по головній автодорозі „Бориспіль-Кайлів" в зустрічному ОСОБА_2 напрямку, виконуючи маневр лівого повороту на другорядну автодорогу вул. Леніна с Глибоке, з незалежних від нього причин, через технічну несправність автомобіля зупинився на смузі руху ОСОБА_2.. Проте ОСОБА_2. проявив неувагу до дорожньої обстановки та небезпеки, яка виникла для його руху та яку він об'єктивно був спроможний виявити, не прийняв мірі до зменшення швидкості свого автомобіля але до зупинки в момент виникнення небезпеки для його руху та допустив зіткнення з правою задньою боковою частиною автомобіля „АЗЛК".
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажирка мотоцикла „МТ-1036" ОСОБА_6. отримала тілесні ушкодження у вигляді подвійного перелому лівої ключиці, забою м'яких тканин голови із садном, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Справа № 11-993 /2006р. Головуючий в 1-й інстанції: Муранова 1.В..
Категорія: 286 ч.І Доповідач Шилова Т.С.
Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм мотоциклу „МТ-1036" ОСОБА_2. вимог пунктів 2.3 „б", 12.3 Правил дорожнього руху, згідно з якими, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, та у разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
На вирок надійшла апеляція захисника ОСОБА_1. який просить вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. Захисник вважає, що органом досудового слідства порушено право ОСОБА_2. як обвинуваченого на захист, оскільки в один день 24.08.2004 року відносно ОСОБА_2. порушена кримінальна справа, йому пред'явлене обвинувачення, проведений допит та закінчено досудове слідство. На думку захисника судом незаконно застосована ст. 49 України, а в мотивувальній частині вироку безпідставно вказано на Закон України „Про амністію". Захисник також указує на однобічність, незаконність та неповноту дізнання, досудового та судового слідства, а саме та те, що не встановлені та не допитані всі свідки ДТП, слідчі дії виконувались з порушенням вимог КПК, у якості доказів по справі взяті документи, які складені з порушенням вимог закону, не досліджувалась технічна несправність автомобіля „АЗЛК". Захисник вважає, що судом зроблений необгрунтований висновок, що покази ОСОБА_2. не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать всім іншим зібраним по справи доказам. Судом не дана оцінка суперечливим показам свідка ОСОБА_4., не досліджувались обставини відносно винних його дій, не дана оцінка протирічним показам інших свідків.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає вирок законним та обґрунтованим, захисника ОСОБА_1. та засудженого ОСОБА_2., які просили задовольнити апеляцію, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція захисника підлягає частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню з направленням справи прокурору для проведення додаткового розслідування, оскільки в ній допущено істотну неповноту досудового слідства.
Так, на обґрунтування висновку про винність ОСОБА_2. у порушенні правил безпеки руху, що заподіяли тілесні ушкодження середньої тяжкості потерпілій ОСОБА_6., орган досудового слідства та суд послались на показання свідків ОСОБА_4., який був безпосереднім учасником дорожньо-транспортної пригоди, та ОСОБА_7., ОСОБА_8., які знаходились в автомобілі та показали, що водій автомобіля „АЗЛК" почав виконувати поворот ліворуч, з пересіченням смуги зустрічного руху за 150-200 метрів до мотоциклу і не зміг закінчити маневр через технічну несправність автомобіля.
Крім того, як на доказ винності ОСОБА_2. у порушенні правил безпеки руху суд послався на висновки судово-автотехнічної експертиз № НОМЕР_3 від 10.02.2004 року, №НОМЕР_4 від 03.12.2004 p., №НОМЕР_5 від 30.12.2005 р.
Проте, ці висновки про винність ОСОБА_2. у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинили потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, не є безсумнівним.
Так, мотивуючи свої висновки про винність ОСОБА_2. у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, суддя визнав покази потерпілої та засудженого такими, що не відповідають встановленим фактичним обставинам справи у зв'язку з суттєвими протиріччями і невідповідністю з показами свідків по справі.
Між тим, ці висновки є передчасними. Ні в ході досудового слідства, ні в судовому засіданні не були з'ясовані в достатньому обсязі все обставини скоєння ДТП, які мають суттєве значення для вирішення справи по суті, не усунуті протиріччя в показах учасників та очевидців дорожньо-транспортної пригоди, не встановлено, як саме повинні були діяти учасники в тій дорожній обстановці, чи перебували ці порушення в прямому причинному зв'язку з зіткненням транспортних засобів та їх наслідками, не встановлено які тілесні
ушкодження отримав в результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоциклу та їх тяжкість та інше.
Так, незважаючи на різність показів учасників ДТП, відсутність протоколу огляду місця ДТП безпосередньо після аварії, в ході досудового слідства та судом належним не з'ясовані обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, а саме:
1) на якій відстані з місця повороту автомобіля „АЗЛК" можливо
виявлення транспортного засобу, який рухається у зустрічному напрямку (
враховуючи місцевість, наявність крутого повороту дороги);
2) на якій відстані від автомобіль „Москвич", якій їхав перед
мотоциклом; рухався ОСОБА_2. на мотоциклі;
3) на якій відстані з місця зупинки автомобіля „АЗЛК" під керуванням водія ОСОБА_4., останній міг бачити мотоцикл, який рухався за легковим автомобілем в попутному напрямку; чи не закривав цей автомобіль мотоцикл;
4) яким чином були розташовані транспортні засоби, їх деталі, осип скла після їх зіткнення;
5) яким був технічний стан транспортних засобів, та де на них були розташовані пошкодження та інше.
Незважаючи на те, що в ході досудового слідства, а також в суді проведено три судово-автотехнічні експертизи, у розпорядження яких були предоставлені три різні версії скоєння ДТП, на підставі яких експерт прийшов до різних висновків, суд всі ці експертизи визнав у якості доказів.
Органом досудового слідства та судом не встановлено, яке саме порушення правил дорожнього руху перебуває у прямому причинному зв'язку із зіткненням. За висновком суду порушення правил дорожнього руху було з боку водія мотоциклу ОСОБА_2. , який не застосував екстреного гальмування, та , маючи можливість, не уникнув зіткнення з автомобілем. При цьому, не взяті до уваги як покази засудженого ОСОБА_2., потерпілої ОСОБА_6., про гальмування перед зіткненням і покази свідків про наявність слідів гальмування.
Органом досудового слідства та судом не з'ясовано, чи не допустив водій автомобіля „АЗЛК" ОСОБА_4. будь-які порушення правил дорожнього руху, чи не настали суспільно небезпечні наслідки через порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту двома водіями транспортних засобів. При цьому не з'ясований характер порушень, які допустив кожний із них, а також; чи не було причиною порушень зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди та їх наслідків.
Як органом попереднього слідства так і судом не дано належної оцінки суперечностям в показах учасників ДТП щодо місця події, які викладені в їх показах, протоколах огляду місця події, протоколах відтворення обстановки та обставин події ( а.с. 5-9, 251-273).
Так, згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схеми до неї ( а.с. 5-9), складених за участю ОСОБА_2. та ОСОБА_4, місце зіткнення автомобіля та мотоциклу вказано за межами примикання другорядної дороги, та у межах дії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) з двох боків, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху та дорогах, позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено.
При відтворенні обстановки та обставин події зі свідками ОСОБА_4. ОСОБА_8., ОСОБА_7 встановлено, що автомобіль „Москвич" перед виконанням маневру повороту знаходився перед початком другорядної дороги, а не за нею.
Органом досудового слідства та судом не перевірені належним чином покази ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8. щодо обставин скоєння ДТП та розташування транспортних засобів перед ним на дорозі, шляхом співставлення їх показів з показами ОСОБА_9. та ОСОБА_10., які знаходились близько від місця зіткнення транспортних засобів. Крім того з цими свідками не було проведене належним чином відтворення обстановки та обставин події з метою встановлення місця події, розташування транспортних засобів до та після зіткнення.
Враховуючи, що під час досудового слідства у справі на порушення вимог ст.
22 КПК України було допущено істотну неповноту і не усунуто зазначені
суперечності, вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальна справа
поверненню прокурору для провадження додаткового розслідування у ході якого
шляхом додаткового допиту обвинуваченого, потерпілої, свідків, а при
необхідності проведенням додаткового відтворення обстановки й обставин події за
участю очевидців та із залученням експертів, з'ясувати розташування
транспортних засобів на проїзній частині до та після ДТП, де були сліди гальмування, осипи уламків деталей транспортних засобів, розташування пошкоджень на транспортних засобах, при необхідності призначити повторну судово-автотехнічну експертизу, після чого дати всебічну оцінку зібраним у справі доказам і залежно від встановленого зробити відповідний висновок про винність чи невинність учасників ДТП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, Збб КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Київської області;-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_1. - задовольнити частково.
Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2006 року щодо ОСОБА_2 скасувати.
Кримінальну справу повернути прокурору Бориспільського міжрайонному прокурору на додаткове розслідування.