АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2006 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Шевченка О.В.
суддів Ігнатюка О.В., Черкасова В.М.
з участю: прокурора Брагіна І.С.
засуджених ОСОБА_1,ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Миронівського районного суду Київської області від 08 червня 2006 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця АДРЕСА_1 Миронівського району Київської області, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_1, який мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимого
засуджено: - за ч. 1 ст.263 КК України до 3-х років позбавлення волі, - за ч. 1 ст.309 КК України до 1-го року позбавлення волі;
на підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_3. визначене шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 3-х років позбавлення волі;
на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3. звільнено від відбування покарання із випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю в 1 рік;
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця м. Миронівка Київської області, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який мешкає в м. Миронівка Київської області по вул. АДРЕСА_2, раніше судимого:
· 27.11.2003 року Миронівським районним судом Київської області за ч.2 ст. 309 КК України до 3-х років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання із випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю в 2 роки;
· 31.03.2006 року Миронівським районним судом Київської області за ч.І ст. 309 КК України до 2-х років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання із випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю в 1 рік
засуджено за ч.І ст.263 КК України до 2-х років позбавлення волі;
на підставі ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Миронівського районного суду Київської області
Справа № 11-975 / 2006 Категорія: ч. 1 ст. 263 КК України
Головуючий в 1-й інстанції Рудик Ю.В. Доповідач Ігнатюк О.В.
від 27 листопада 2003 року і покарання за вказані злочини визначене у вигляді 3-х років і 6-ти місяців позбавлення волі;
на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Миронівського районного суду Київської області від 31 березня 2006 року і остаточна міра покарання ОСОБА_1. визначена у вигляді 4-х років позбавлення волі;
на підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання із випробуванням, встановленням іспитового строку тривалістю в 3 роки та покладенням на нього обов'язків у вигляді заборони виїзду за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодичної явки до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, уродженця м. Миронівка Київської області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, одруженого, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_5, який мешкає в м. Миронівка Київської області по вул.АДРЕСА_3, раніше судимого:
- 30.11.1998 року Миронівським районним судом
Київської області за ч.З ст. 140, 45 КК України I960 року
до 3-х років позбавлення волі умовно із іспитовим
строком тривалістю в 2 роки;
- 22.12.1999 року Київським обласним судом за ч.І ст.
79, 17, ч.І ст. 79, 42, 43 КК України 1960 року до 3-х
років і б-ти місяців позбавлення волі;
- 16.09.2004 року Миронівським районним судом
Київської області за ч.2 ст. 185 КК України до 2-х років
позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України
звільненого від відбування покарання із випробуванням
та встановленням іспитового строку тривалістю в 1 рік;
16.12.2005 року Миронівським районним судом Київської області за ч.2 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.
засуджено за ч.І ст.263 КК України до 2-х років позбавлення волі;
на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Миронівського районного суду Київської області від 16 вересня 2004 року і остаточна міра покарання ОСОБА_2. визначена у вигляді 3-х років позбавлення волі;
на підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2. звільнено від відбування покарання із випробуванням, встановленням іспитового строку тривалістю в 3 роки та покладенням на нього обов"язків у вигляді заборони виїзду за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомлення органів кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання та періодичної явки до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації;
вирішене питання про речові докази,
встановила:
Зазначеним вироком ОСОБА_3., ОСОБА_1. та ОСОБА_2. визнані винними та засуджені за злочин, передбачений ч.І ст.263 КК України, який, згідно із вироком, був вчинений за наступних обставин.
Приблизно у 1995 році ОСОБА_3., перебуваючи біля військової частини № 0543, розташованої в сел. Ольшаниця Рокитнянського району Київської області, у невстановленої слідством особи прибав 15 набоїв калібру 5,45 мм до автоматів типу АК, АКМ на металевій планці для їх швидкої подачі, які, у відповідності до висновку криміналістичної експертизи, є бойовими припасами та 955 гр. вибухової речовини, яка, у відповідності до висновку криміналістичної експертизи, є вибуховою речовиною бризантної дії підвищеної потужності - гексогеном. Придбані боєприпаси та вибухову речовину ОСОБА_3 переніс до свого місця проживання, а саме будинку № АДРЕСА_1 Миронівського району Київської області, де зберігав їх з метою подальшого збуту. Приблизно у грудні 2004 року ОСОБА_3. наявні у нього боєприпаси та вибухову речовину перевіз до місця проживання свого знайомого ОСОБА_1, а саме будинку № АДРЕСА_2 м. Миронівка Київської області та сховав їх у
підсобному приміщенні домоволодіння, а через деякий час безоплатно незаконно збув їх ОСОБА_1. В грудні 2004 року ОСОБА_1. наявні у його незаконному володінні боєприпаси та вибухову речовину незаконно безоплатно збув своєму знайомому ОСОБА_2., який незаконно придбав їх та зберігав без передбаченого законом дозволу у підвальному приміщенні будинку № АДРЕСА_4 м. Миронівка Київської області до 18 листопада 2005 року, коли зазначені боєприпаси та вибухова речовина були виявлені працівниками міліції.
Окрім того ОСОБА_3. визнаний винним та засуджений за те, що він незаконно, для власного вживання, без мети збуту придбав, виготовив та зберігав за місцем свого проживання, а саме в будинку № АДРЕСА_1Миронівського району Київської області наркотичний засіб - суху солому маку вагою 162,12 гр.
В апеляції прокурора вказано на незаконність вироку та необхідність його скасування в частині призначеного покарання засудженим ОСОБА_1. та ОСОБА_2. В обгрунтування апеляції прокурор посилався на те, що призначаючи ОСОБА_1. та ОСОБА_2. покарання із застосуванням ст. 75 КК України суд недостатньо врахував дані про особи засуджених, зокрема те, що злочин ними був вчинений в період іспитових строків призначених їм попередніми вироками, ОСОБА_1., після вчинення даного злочину притягався до кримінальної відповідальності, ОСОБА_2. до вчинення даного злочину був неодноразово судимий, після його вчинення також притягався до кримінальної відповідальності. Також прокурор посилався на те, що суд не дав належної оцінки характеристикам засуджених, а його посилання на позитивні характеристики засуджених - не грунтуються на матеріалах справи. Вважав, що у суду не було підстав застосовувати щодо обох засуджених ст. 75 КК України. Просив вирок в частині призначених засудженим ОСОБА_1. та ОСОБА_2. покарань скасувати в зв"язку із їх м"якістю та постановити новий вирок, яким ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 263 КК України призначити покарання у вигляді 2-х років позбавлення волі, а, із урахуванням вимог ч.4 ст. 70 та ст.71 КК України остаточне покарання призначити у вигляді 3-х років позбавлення волі; ОСОБА_2. за ч. 1 ст. 263 КК України призначити покарання у вигляді 2-х років позбавлення волі, а, із урахуванням ст. 71 КК України, остаточне покарання призначити у вигляді 2-х років і б-ти місяців позбавлення волію
Вирок щодо засудженого ОСОБА_3. не оскаржується.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який апеляцію ., підтримав, просив її задовольнити, вирок скасувати та постановити по справі новий вирок у відповідності до вимог, викладених в апеляції, пояснення засуджених ОСОБА_1 таОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляції та просили вирок залишити без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає до частково задоволення.
У відповідності до вимог ст. 367 КПК України підставами для скасування вироку, серед інших, є: неповнота досудового чи судового слідства, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Колегія суддів вважає, що як під час досудового, так і під час судового слідства залишилися не дослідженими обставини, які можуть мати істотне значення для правильного вирішення справи і, зокрема, для вирішення питання про покарання. Так, судом не з"ясовано чи звільнявся ОСОБА_1. від покарання, призначеного йому вироком Миронівського районного суду Київської області від 27 листопада 2003 року після закінчення іспитового строку, чи не скасовувалось йому звільнення від відбування покарання із випробуванням за даним вироком, чи направлялось до суду після закінчення іспитового строку відповідне подання щодо ОСОБА_1 органами кримінально-виконавчої системи, якщо не направлялось то чому. Вказані обставини не з"ясовані і по відношенню до засудженогоОСОБА_2 щодо покарання, призначеного йому вироком Миронівського районного суду Київської області від 16 вересня 2004 року. Відповідні постанови суду щодо обох засуджених стосовно їх покарань за вказаними вироками, або відповідні довідки органів кримінально-виконавчої системи щодо попередніх вироків обох засуджених до матеріалів справи не долучені. 3"ясування даних обставин має важливе значення для вирішення питання про покарання засуджених та необхідності застосування щодо них вимог ст.71 КК України.
На думку колегії суддів при вирішення питання про призначення покарання засудженому ОСОБА_1. суд першої інстанції допустив неправильне застосування кримінального закону. Так, із вироку вбачається, що при призначенні ОСОБА_1. покарання за злочин, передбачений ч.І ст. 263 КК України та за злочини, за які ОСОБА_1. було засуджено вироком Миронівського районного суду Київської області від 27 листопада 2003 суд застосував вимоги ст. 70 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком від 27 листопада 2003 року. Докладних мотивів із яких суд вважав за необхідне застосувати в даному випадку вимоги ст. 70 КК України суд у вироці не навів, не вказав яка із частин ст. 70 КК України підлягала застосуванню та не звернув уваги на те, що у випадку призначення покарання за сукупністю злочинів, тобто при застосуванні вимог ст. 70 КК України, остаточне покарання визначається або шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання покарань. Застосування принципу повного або часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком ст. 70 КК України не передбачено.
Застосувавши при призначенні засудженому ОСОБА_1. покарання вимоги ст. 71 КК України та частково приєднавши до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Миронівського районного суду Київської області від 31 березня 2006 року, суд необхідність застосування у даному випадку саме вимог ст. 71 КК України належним чином не мотивував. При цьому суд не звернув увагу на те, що злочин передбачений ч.І ст. 263 КК України, у вчиненні якого обвинувачувався ОСОБА_1., згідно із пред"явленим обвинувачення, із яким погодився і суд, був вчинений у грудні 2004 року, тобто до винесення Миронівським районним судом Київської області вироку від 31 березня 2006 року і порядок призначення покарання в цьому випадку регламентується ч.4 ст. 70 КК України.
За наявності зазначеної вище неповноти досудового та судового слідства та неправильного застосування кримінального закону вирок Миронівського районного суду Київської області від 08 червня 2006 року щодо засуджених ОСОБА_1 таОСОБА_2 не може визнаватись законним та обгрунтованим, а тому він підлягає скасуванню. Оскільки недоліки досудового слідства можуть бути усунуті під час судового розгляду справи, то вказана справа підлягає направленню на новий судовий розгляд. В процесі нового судового розгляду справи із урахуванням наведеного необхідно усунути допущену неповноту досудового слідства, дослідити зібрані по справі докази, встановленими обставинам дати належну юридичну оцінку, прийняти щодо засуджених ОСОБА_1 таОСОБА_2 законне та обгрунтоване рішення.
При новому розгляді справи, у випадку доведеності виниОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину в обсязі раніше пред"явленого обвинувачення, призначене йому вироком Миронівського районного суду Київської області від 08 червня 2006 року покарання необхідно вважати таким, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок його мякості.
При новому розгляді справи, у випадку доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину в обсязі раніше пред"явленого обвинувачення та при необхідності застосування щодо нього вимог ст. 71 КК України, призначене йому вироком Миронівського районного суду Київської області від 08 червня 2006 року покарання необхідно вважати таким, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок його мякості.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Миронівського районного суду Київської області від 08 червня 2006 року щодо засуджених ОСОБА_1 таОСОБА_2 скасувати.
Справу про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст. 263 КК України направити на новий судовий розгляд до Миронівського районного суду Київської області іншим суддею.
Запобіжні заходи щодо ОСОБА_1 таОСОБА_2 залишити без змін.
В іншій частині вирок Миронівського районного суду Київської області від 08 червня 2006 року залишити без змін.