ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року Справа № 1707/932/2012

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі

головуючого судді Корсуна В. Я.

при секретарі судового засідання Савич Ж. В.

за участі прокурора Кругліцького М. М.

представника потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Зарічне Рівненської області кримінальну справу про обвинувачення за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 09 вересня 2012 року близько 08:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у будинку мешканки с. Вовчиці Зарічненського району ОСОБА_3, яка є особою похилого віку, зайшов до її кімнати та безпричинно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з особливою зухвалістю та цинізмом почав виражатися у її бік нецензурними словами. Після цього, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_3 і демонструючи свою зверхність, безпричинно з хуліганських спонукань почав бити її кулаком по обличчю. Не бажаючи припиняти свої хуліганські дії ОСОБА_2 витяг ОСОБА_3 з кімнати та продовжив наносити їй удари ногами в різні частини тіла. Від побоїв остання втратила свідомість. Дії ОСОБА_2 продовжувалися на протязі тривалого часу і відзначались особливою зухвалістю, явною неповагою до суспільства та супроводжувалися насильством із заподіянням потерпілій легких тілесних ушкоджень у вигляді забійної рани надбрівної ділянки, забою голови та забою верхньої губи.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України, щиро розкаявся та дав показання про те, що дійсно зранку 09 вересня 2012 року, зайшовши в одну з кімнат будинку, побачив жінку, яка в цей час одягалась. Не розуміючи чому він почав її бити кулаком в обличчя. Потім витягши її на поріг спальні почав бити її ногами по різних частинах тіла.

Покази підсудного ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Враховуючи те, що підсудний повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому злочину, а також те, що заперечень від учасників судового розгляду щодо недоцільності дослідження інших обставин його скоєння не надходило і вони ніким не оспорюються, цивільний позов по справі не заявлявся, суд вважає, що дослідження доказів у більшому об'ємі по даній справі є недоцільним.

При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та цинізмом.

Обираючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

При призначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно, повністю визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому злочині та повністю відшкодував потерпілій шкоду, заподіяну злочином, що суд згідно ст. 66 КК України визнає пом'якшуючими покарання обставинами.

Обтяжуючими покарання обставинами, передбаченими ст. 67 КК України, суд відзначає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, враховуючи вказані вище обставини, суд призначає ОСОБА_2 покарання у вигляді обмеження волі, однак вважає, що виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без відбування покарання, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов слід залишити без розгляду, так як представник цивільного позивача звернувся до суду з відповідною заявою.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 81, 299, 323, 324, 332, 343 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України визнати винним та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком в 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України заборонити ОСОБА_2 виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити без змін - підписка про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Речові докази - майку, наволочку та два жіночі светри знищити.

Судові витрати прийняти на рахунок держави.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту одержання ним копії вироку.

Засуджений має право на помилування.

Суддя Корсун В.Я.