АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - Коротких О.А.
суддів - Таран Т.С., Ященко І.Ю.
захисника - ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2. та потерпілого ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 в його інтересах на вирок Богуславського районного суду Київської області від 12 вересня 2006 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українець, громадянин України, з середньою освітою, раніше не судимий, -
засуджений за ч.2 cm. 125 КК України з застосуванням ст.69 КК України до штрафу на користь держави в сумі 600 грн.
ОСОБА_2 засуджено за те, що він 16.06.2006 р. біля 12 години на вул.І.Франка в м.Богуславі, побачивши, що сталася дорожньо-транспортна пригода в ході якої водій ОСОБА_3 автомобілем вдарив його брата, що рухався на мопеді, на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків умисно наніс удар кулаком по голові потерпілому ОСОБА_3, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
На вирок суду надійшла апеляція засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 в його інтересах, в якій ставиться питання про скасування вироку щодо засудженого з закриттям провадження по справі за відсутністю в його діях складу злочину, апелянти посилаються також на односторонність судового слідства, оскільки до уваги було взято лише докази обвинувачення, а докази, що спростовували обвинувачення були відхиленні судом без наведення мотивів такого рішення.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, які підтримали подану апеляцію повністю з зазначених у ній мотивів, просили про скасування вироку щодо ОСОБА_2 та закриття провадження по справі за відсутністю в його діях складу злочину, потерпілого ОСОБА_3, який просив про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи
Справа № 11 - 1055/2006 Головуючий у 1-й інстанції - Якутюк B.C.
Категорія: ч,2 ст.125 КК України Доповідач • Таран Т.С.
апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню та направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.
Згідно зі ст.323,334 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, суд обґрунтовує вирок на тих доказах, що були розглянуті в судовому засіданні, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи. Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 24.10.2003 р. „Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві", мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться також, докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо доведеності вини підсудного. Порушення при складенні вироку вимог ст.332-335 КПК України може бути підставою для його скасування, а в п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 р. зазначено, що згідно з вимогами cm. 323 КПК України в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені у судовому засіданні. При постановлене вироку суд колегіально чи суддя одноособово, в умовах, що виключають будь-яке втручання у вирішення конкретних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у cm. 324 КПК України.
Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.
Однак ці та інші вимоги закону при розгляді справи судом дотриманні не були, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину належним чином не мотивовані та не обґрунтовані доказами, дослідженими в судовому засіданні, а оцінка доказам дана з порушеннями вищезазначених вимог закону.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не визнавав себе винним у вчиненні злочину і дав показання про те, що дійсно у нього з потерпілим був конфлікт через те, що потерпілий автомобілем збив його брата і залишив місце ДТП, а коли він його наздогнав, то хотів вдарити, але промахнувся, при цьому засуджений посилається на показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Однак суд показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до уваги не прийняв, посилаючись на те, що при проведенні перевірки працівниками міліції ОСОБА_2 не вказував їх, як очевидців ДТП.
Така оцінка доказів суперечить вищезазначеним вимогам закону, оскільки оцінені докази судом можуть бути лише з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст.324 КПК України. З яких підстав суд відхилив ці докази - чи як такі, що не стосуються даної справи, чи здобуті з порушенням процесуального порядку, чи є недостовірними, а також, на підставі дослідження яких фактичних даних суд дійшов такого висновку, у вироку суду не зазначено. При цьому суд на підтвердження винуватості ОСОБА_2 посилається на показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_3 та висновок судово-медичної експертизи про характер, локалізацію, механізм
спричинення та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого, вважаючи ці докази такими, що узгоджуються між. собою.
Однак докази щодо обставин спричинення тілесних ушкоджень потерпілому є суперечливими і ці суперечності не усунуті судом. Так, потерпілий в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 наніс йому удар в обличчя, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вказали про нанесення удару потерпілому в область лівого вуха, в постанові про призначення судово-медичної експертизи суд вказав, що потерпілому було нанесено удар в голову, при судово-медичному огляді у потерпілого виявлено біль при пальпації в ділянці потилиці, що діагностовано як забій м'яких тканин голови, який міг утворитись при обставинах вказаних потерпілим. За результатами такого дослідження було зроблено висновок експерта про характер, локалізацію, ступінь тяжкості та механізм спричинення тілесних ушкоджень, на який суд посилається як на доказ вини ОСОБА_2.
Тобто суд, неоднозначно та не об'єктивно підійшов до оцінки доказів по справі, без належного мотивування відхилив одні докази по справі та не усунувши суперечності в інших доказах поклав їх в обґрунтування обвинувального вироку щодо ОСОБА_2. За таких обставин вирок суду є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягаючим скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи слід усунути неправильність, на яку вказано в мотивувальній частині ухвали, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Керуючись статтями 365, 366 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
апеляцію засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 в його інтересах задовольнити.
Вирок Богуславського районного суду Київської області від 12 вересня 2006 року ОСОБА_2 - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду іншим суддею.