АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа №11/2690/2526/2012 Головуючий в І інстанції - Павленко О.О.
Категорія - ч.2 ст.309 КК України, Доповідач - Фрич Т.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.12.2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Фрич Т.В.,
суддів - Рибака І.О., Сітайло О.М.,
за участю прокурора - Мінакової Г.О.,
засудженої - ОСОБА_1,
захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Подільського районного суду м.Києва від 01 березня 2012 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Подільського районного суду м.Києва від 01.03.2012 року:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше неодноразово судиму:
-29.04.2002 року Придніпровським районним судом м.Черкаси за ч. 1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненої від відбування покарання з випробовуванням на 1 рік;
-25.02.2003 року Придніпровським районним судом м.Черкаси за ч.2 ст.309 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі;
-22.08.2007 року Козятинським районним судом Вінницької обл. за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі;
-22.04.2008 року Оболонським районним судом м.Києва за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі;
-25.06.2010 року Шевченківським районним судом м.Києва за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненої 25.08.2011 року з місць позбавлення волі на підставі п.«в» ст.3 Закону України «Про амністію у 2011 році»,-
визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
По справі вирішено питання щодо речових доказів та стягнуто витрати на проведення експертизи.
Згідно вироку, ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимою, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, повторно вчинила умисний злочин при наступних обставинах. 21.11.2011 року близько 18 год. 45 хв. ОСОБА_1, перебуваючи біля приміщення сауни що по вул.Половецькій,14 в м.Києві, маючи умисел на незаконне придбання наркотичного засобу для власного вживання без мети збуту, у невстановленої слідством особи придбала за 100 гривень наркотичний засіб-опій ацетильований, який містився в медичному шприці місткістю 5 мл. В подальшому ОСОБА_1 незаконно придбаний наркотичний засіб сховала в лівий рукав куртки, тим самим стала незаконно зберігати його при собі.
Цього ж дня, приблизно о 19 год. ОСОБА_1, незаконно зберігаючи при осіб наркотичний засіб-опій ацетильований, рухаючись в сторону зупинки громадського транспорту, що розташована по вул.Половецькій,14 в м.Києві, була затримана працівниками міліції та доставлена в ТВМ №2 Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві, який розташований за адресою: м.Київ, пр.Г.Гонгадзе, 8, у якої в період часу з 21 год. 20 хв. до 21 год. 50 хв. було виявлено та вилучено медичний шприц з рідиною коричневого кольору, яка містила особливо небезпечний наркотичний засіб- опій ацетильований. Маса опію ацетильованого( в перерахунку на суху речовину) в рідині становить 0,08 г.
У поданій апеляції з доповненнями засуджена ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуваний вирок суду та із застосуванням вимог ст.69 КК України, враховуючи всі пом'якшуючі обставини, призначити більш м'яке покарання. Апелянт, не оскаржуючи правильність кваліфікації та доведеність її вини, посилається на незаконність вироку у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та її особі. На думку апелянта, призначене судом першої інстанції покарання містить в собі лише кару, а не мету виправлення та запобігання новим злочинам. Судом не було приєднано документи про інвалідність її брата ОСОБА_4, який є інвалідом дитинства 1 групи, а вона була єдиною людиною, яка піклувалась про нього. Також судом не було здійснено запиту про стан її здоров'я, який підтвердив би її хворобу на ВІЛ та гепатит «В», які є тяжкими хворобами, чим порушено її право на захист. Судом не взято до уваги свідчення представника з місця роботи ТОВ «Дубль Д», який характеризував її позитивно та те, що ця організація брала її на поруки. Також судом першої інстанції не було враховано її щире каяття та допомогу розкриттю злочину.
У поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить скасувати оскаржуваний вирок суду в частині призначеного покарання та постановити новий обвинувальний вирок, яким засудити ОСОБА_1 за ч.2 ст.309 КК України на 4 роки позбавлення волі. Апелянт посилається на незаконність вироку, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженої, тобто у зв'язку з м'якістю вироку. Суд не надав належної правової оцінки ступеню тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та тому, що засуджена є неодноразово судима, на шлях виправлення не стала та продовжувала злочинну діяльність. Крім того, вона має негативні характеристики з місць відбування покарання та скоєний нею злочин пов'язаний з незаконним обігом наркотичних речовин. Тому призначене покарання не досягне мети виправлення особи злочинця.
У поданих запереченнях на апеляцію прокурора засуджена ОСОБА_1 просить не брати уваги апеляцію прокурора, вирок суду змінити та призначити їй згідно ст.69 КК України покарання більш м'яке, ніж передбачено законом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої та її захисників, які підтримали подану апеляцію, просили її задовольнити та заперечували проти апеляції прокурора, пояснення прокурора, яка підтримала подану апеляцію та заперечувала проти задоволення апеляції засудженої, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засудженої ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Не зважаючи на те, що справа була призначена до розгляду на 25 грудня 2012 року, тобто після вступу в законну силу нового Кримінального процесуального кодексу України, проте, відповідно до п.п.11,13,15 розділу XI «Перехідні положення», дана справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за обставин, викладених у вироку, грунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах, за згодою учасників процесу, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, в тому числі і показаннях засудженої, яка повністю визнала свою вину.
З урахуванням наведеного, згідно ч.1 ст.365 КПК України, фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, у вчиненні якого вона визнана винною, апеляційним судом не перевіряються.
Судом першої інстанції при обранні міри покарання ОСОБА_1 враховано вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.2 ст.309 КК України, те, що вказаний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винної, яка, окрім скоєного, характеризується негативно.
Крім того, суд визнав, що пом'якшує покарання засудженої її щире каяття, а обтяжуючою покарання обставиною визнав рецидив злочину.
Доводи ОСОБА_1 про те, що вона повинна піклуватись про брата ОСОБА_4, який є інвалідом дитинства 1 групи, будь-якими доказами не підтверджені.
З урахуванням викладених обставин суд прийшов до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання у виді позбавлення волі.
Тому, міра покарання ОСОБА_1 призначена у відповідності з вимогами ст.65 КК України, в межах, встановлених санкцією ст.309 ч.2 КК України, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, характеру суспільної небезпеки скоєного, особи винної та обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання і є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Що стосується доводів апеляції прокурора щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості, що, на думку апелянта, є підставою для його скасування, то, на думку колегії судді, вони є необґрунтованими, оскільки міра покарання ОСОБА_1 призначена у відповідності до вимог ст.65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи засудженої та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Таким чином, апеляції засудженої ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь розгляді справи в суді першої інстанції, задоволенню не підлягають, оскільки у справі винесено законний, обгрунтований і справедливий вирок.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку суду, колегія суддів не вбачає.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України 1960 року та п.п.11,13,15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засудженої ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь розгляді справи в суді першої інстанції,- залишити без задоволення.
Вирок Подільського районного суду м.Києва від 01.03.2012 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
С У Д Д І
_______________ _______________ _______________