АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Ященка М.А.,

суддів - Журавля О.О., Тютюн Т.М.,

при секретарі - Мартиненко О.В.,

за участю прокурора - Гуменюк Л.М.,

захисника - ОСОБА_1,

засудженого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, -

засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, за виключенням житла. Судом вирішено питання про речові докази та судові витрати по справі.

Згідно з вироком суду, засуджений ОСОБА_2 вчинив незаконне придбання, зберігання, перевезення, виготовлення з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, за наступних обставин.

В листопаді 2011 року, у невстановлений досудовим слідством час, ОСОБА_2, в районі с. Узин Білоцерківського р-ну Київської обл., виявив та нарвав кущі дикоростучої коноплі, тим самим придбавши особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який помістив до поліетиленових пакетів та зберігав у невстановленому досудовим слідством місці, неподалік вищевказаного населеного пункту.

В березні 2012 року він перевіз зазначені вище пакети з наркотичним засобом громадським транспортом до місця свого проживання - в квартиру АДРЕСА_1, де висушив та подрібнив, виготовивши таким чином наркотичний засіб - канабіс, який продовжив зберігати, з метою збуту.

18 червня 2012 року близько в 19-05 год. ОСОБА_2, знаходячись на 15-му поверсі другого під'їзду названого вище будинку, за 60,00 грн. збув ОСОБА_3 частину виготовленого ним наркотичного засобу масою 1,55 г, а залишок продовжив зберігати за місцем свого мешкання, де цього ж дня, близько 20-20 год., в ході проведення обшуку, було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою 10,69 г.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання його особі внаслідок суворості; звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, або ж пом'якшити йому покарання, застосувавши ст. 69 КК України. Як зазначає апелянт, при призначенні йому покарання судом першої інстанції недостатньо враховано те, що він, згідно зі ст. 89 КК України, раніше не судимий, щиро покаявся, до затримання працював, позитивно характеризується за місцями роботи та проживання, являється потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС, має неповнолітнього сина та батьків пенсіонерів, тяжкий стан здоров'я його особисто та його матері, а також відсутність по справі обставин, які обтяжують покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції засудженого, пояснення захисника та засудженого, які підтримали подану апеляцію та просили її задовольнити, провівши часткове судове слідство та судові дебати, надавши засудженому останнє слово, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 365 КК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення, виготовлення з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, є вірною і ніким не оспорюється.

Перевіряючи доводи апеляції засудженого, колегією суддів встановлено, що призначаючи йому покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, який є тяжким, відомості про особу засудженого, попередні судимості якого погашені, на момент вчинення злочину він працював, позитивно характеризується за місцями роботи та проживання, його вік та тяжкий стан здоров'я, те що він є потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС, вік його батьків, які є пенсіонерами, стан здоров'я матері, конкретні обставини вчинення злочину. Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, судом визнано щире каяття, обставин, що обтяжують покарання засудженого судом не встановлено. Дані про те, що у засудженого на утриманні перебуває неповнолітній син в матеріалах справи відсутні, а тому зазначена обставина судом правомірно не врахована.

Врахувавши зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до висновків, що виправлення, перевиховання засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів неможливе без його ізоляції від суспільства, з чим колегія суддів погоджується.

В той же час суд, правильно обравши ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України покарання у виді позбавлення волі, при визначенні його строку не в повній мірі дотримався вимог кримінального закону.

Як встановлено колегією суддів під час апеляційного розгляду, засуджений ОСОБА_2 під час досудового слідства і в суді повністю визнавав свою вину та в початкових поясненнях (т. 1, а.с.151-153), а потім під час допиту як підозрюваного та обвинуваченого (т. 1, а.с. 162-164; 184-186) повідомив про свої дії, пов'язані з придбанням, виготовленням та зберіганням наркотичних засобів і фактичні обставини справи, в цій частині, встановлені лише за цими його показаннями. Таким чином, ОСОБА_2 сприяв розкриттю вчиненого ним злочину. Крім цього, виходячи зі змісту ст. 66 КК України, судом першої інстанції недостатньо враховані дані про стан здоров'я засудженого та наявність тяжкого захворювання у його матері. Ці обставини, наряду з уже встановленими судом першої інстанції, необхідно визнати такими, що пом'якшують його покарання.

Встановлені судом першої та апеляційної інстанції декілька обставин, що пом'якшують покарання, істотно знижують тяжкість вчиненого ОСОБА_2 злочину.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції засудженого в частині його звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, але вважає необхідним пом'якшити засудженому покарання шляхом застосування положень ч. 1 ст. 69 КК України, так як для цього є всі підстави. Отже апеляція засудженого підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, п. 15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року щодо ОСОБА_2 змінити, пом'якшити йому покарання за ч. 2 ст. 307 КК України, призначивши його із застосуванням ст. 69 КК України на строк 4 (чотири) роки позбавлення волі.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Судді:

_______________ _______________ _______________

М.А. Ященко О.О. Журавель  Т.М. Тютюн

Справа № 11/796/43/2013

Категорія: ч. 2 ст. 307 КК України

Головуючий у суді першої інстанції - Броновицька О.В.

Доповідач - Ященко М.А.