Номер провадження № 22-ц/785/228/13

Головуючий у першій інстанції Барвенко

Доповідач Федорова А. Є.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:головуючого Федорової А.Є.,

суддів: Процик М.В., Мизи Л.М.,

при секретарі: Булгак Х. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 травня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, з участю третьої особи Комінтернівського РБТІ, про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, з участю третьої особи Комінтернівського РБТІ, про визнання права власності на збудований гараж. Позивачка зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Влітку 1997 року поряд житлового будинку вона збудувала гараж. Рішенням виконкому Фонтанської сільської ради від 29 січня 1998 року за нею визнано право власності на гараж. Рішенням Фонтанської сільської ради від 18 червня 2009 року їй передано у власність земельну ділянку площею 0,0028 га та зобов'язано виготовити технічну документацію на земельну ділянку на котрій збудовано гараж. 26 листопада 2009 року будівлі гаража надана юридична адреса: АДРЕСА_2. Районним відділом містобудування та архітектури погоджено та не заперечується передача їй у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража. Однак районне БТІ відмовляється зареєструвати гараж, а управління земельних ресурсів відмовляється виготовити державний акт на земельну ділянку. Посилаючись на порушення своїх прав, позивачка просила задовольнити позов, визнати за нею право власності на створене нерухоме майно: гараж літ.А, площею 28,20 кв.м. та погріб літ. пд. «А», площею 10,70 кв.м.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 травня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, обставини, які суд вважав встановленими, недоведені, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Позивачка (апелянт), повідомлена про час і місце судового засідання належним чином, в засідання апеляційного суду не з'явилася, доводи апеляційної скарги у судовому засіданні не підтримала, пояснень усних ані письмових в обґрунтування доводів скарги не надала.

Згідно з ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником 1\2 частини квартири АДРЕСА_1.(а.с.33-38) У 1997 році вона самочинно побудувала поряд з житловим будинком гараж з погребом.

Рішенням виконкому Фонтанської сільської ради від 29 січня 1998 року за ОСОБА_2 визнано право власності на гараж. (а.с.18)

Рішенням Фонтанської сільської ради від 18 червня 2009 року ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку, загальною площею 0,0028 га, для будівництва індивідуального гаража та зобов'язано ОСОБА_2 замовити виготовлення технічної документації земельної ділянки, та виконувати обов'язки землекористувача згідно ст.ст.96,144 ЗК України.(а.с.17) 26 листопада 2009 року рішенням виконкому Фонтанської сільської ради будівлі гаража надана юридична адреса: АДРЕСА_2 (а.с.20)

Листом від 16 січня 2012 року в.о. сільського голови Баловнєва Т.В. повідомила ОСОБА_2 про те, що Фонтанська сільська рада змушена відмовити їй в оформленні права власності на будівлю гаража у зв'язку з тим, що вона на надала документів, що підтверджують право власності (користування) земельною ділянкою та документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію зазначеного гаража (а.с.46). Рішення Фонтанської сільської ради щодо розгляду цього питання відсутнє.

Відповідно до ч.1,2,5 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України(про правовий режим самочинного будівництва)»роз'яснив судам, що розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побудові будівлі й споруди: сараї, гаражі, літні кухні тощо-відповідно до положень статей 186,381 ЦК є приналежністю головної речі (будинку). У зв'язку з цим положення ч.5 ст.376 ЦК не є підставою для визнання за власником такого житлового будинку самостійного права власності на самочинно побудовані господарсько-побудові будівлі й споруди, що були зведені після набуття ним права власності на будинок чи садибу. Прийняття в експлуатацію таких об'єктів нерухомості має здійснюватися відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у спосіб, визначений Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських(присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків 1 та 11 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 91(п.27).

Крім того, спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК, ч.1 ст.3 ЦПК України) У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те,що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об'єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.(п.9)

Відмовляючи в задоволенні позову, суд правильно виходив з того, що ОСОБА_2 не зверталася до територіального органу Державної архітектурно-будівельної інспекції України з заявою про прийняття до експлуатації будівлі гаража з погребом і таку можливість не втратила, тому Фонтанська сільська рада не мала підстав для видачі позивачці свідоцтва про право власності на самочинно побудований поряд із житловим будинком гараж.

Висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам матеріального закону.

Судом дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно і об'єктивно з'ясовані обставини справи, права та обов'язки сторін, та надана належна оцінка доказам.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а посилання на те, що суд порушив норми матеріального та процесуального права є безпідставними, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог ст.ст.212,213-215 ЦПК України, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову відсутні.

Згідно з ст.ст.79,80 ч.1 п.2,ч.2, 315 ч.1 п.4 ЦПК України зі ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 52,60 грн., у зв'язку з неповною сплатою судового збору при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 травня 2012 року залишити без змін.

Стягнути зі ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 52 грн.60 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Є. Федорова

Судді: М.В. Процик

Л.М. Миза