ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
30.10.2006 | Справа №2-15/14510-2006 |
За позовом Закритого акціонерного товариства “Метекс”, м. Сімферополь
До відповідача Відкритого акціонерного товариства „Криммолоко”, м. Сімферополь
Про стягнення 17206,82 грн.
Суддя Іщенко І.А.
представники:
Від позивача: Шелимагін В.П. керівник, Шатунов С.В. представник, довіреність № 9 від 22.08.06 р., у справі
Від відповідача: Ульянкін Д.А. представник, довіреність б/н б/д, у справі
Обставини справи: Закрите акціонерне товариства “Метекс” звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Криммолоко” про стягнення 17206,82 грн. у тому числі основного боргу у розмірі 1853,26 грн., пені у розмірі 15353,56 грн. та судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.1105 р. між ЗАТ “Метекс” основним споживачем, ВАТ “Криммолоко” – субспоживачем, укладений договір № 01-02-20 про спільне користуванні технологічних мереж основного споживача.
За умовами договору основний споживач зобов’язується забезпечувати постачання електричної енергії субспоживачу для використання, а субспоживач зобов’язується своєчасно оплачувати за використання електричної енергії та отриманих послуг, у тому числі по компенсації перетоків реактивної електричної енергії.
ВАТ “Криммолоко” оплачує отриману електричну енергію основного споживача на підставі рахунку, отриманого від основного споживача.
Відповідач прострочив виплату за послуги по сумісному використанні технологічної мереж основного споживача у жовтні, листопаді та грудні 2005 року, у січні 2006 року, і на день розгляду справи заборгованість та пеня складають 17206,82 грн.
Під час розгляду справи 17.10.06 р. від позивача на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України надійшла заява про зменшення позивних вимог, просить стягнути з відповідача основного боргу 1853,26 грн., пені 12943,72 грн.
17 жовтня 2006 року в судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 30 жовтня 2006 року
30 жовтня 2006 року судове засідання продовжено у присутності представників:
Від позивача: Шелимагін В.П. керівник
Від відповідача: Ульянкін Д.А. представник, довіреність б/н б/д, у справі
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві вважає не обґрунтованими позивні вимоги позивача.
При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивачем в обґрунтування позовних вимог не було надано відповідних доказів передбачених у пункті 4.1 договору відповідач зобов’язався сплачувати плату за використання електричними мережами позивача (в договорі – основний споживач) за розрахунковий період відповідно до “Порядку рахунків” та “Калькуляції по користуванню електричних мереж для передачі електричної енергії”
Крім того, відповідач також вважає необґрунтованим вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 1853,26 грн., оскільки позивач в рахунках вказував завищену ціну на електричну енергію, що підтверджує лист № 221 від 05.05.06 р. Кримського територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України, а також лист ВАТ “Крименерго” “Про тарифи за електричну енергію”.
Відповідач не погоджується з позовними вимогами про стягнення пені у розмірі 15353,56 грн. передбаченої п. 8.2.1 договору так як вимога суперечить частині 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює, що максимальний розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –
ВСТАНОВИВ:
14 листопада 2005 року між Закритим акціонерним товариством “Метекс”, (далі Позивач) та Відкритим акціонерним товариством „Криммолоко” (далі Відповідач) укладено договір № 01-02-20 про спільне користування технологічних мереж основного споживача відповідно якого позивач (основний споживач) зобов’язався передавати електричну енергію в межах величин згідно ліміту, дозволених відповідачу (субспоживачу) до використання.
В свою чергу відповідач зобов’язався своєчасно оплачувати за використання електричної сеті і отриманої послуги, у тому числі послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії. (а.с. 21)
Під час розгляду справи 17.10.06 р. від позивача на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України надійшла заява про зменшення позивних вимог, просить стягнути з відповідача основного боргу 1853,26 грн., пені 12943,72 грн.
Суд вважає за можливе прийняти зменшення розміру позивних вимог, так як ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Позовні вимоги у розмірі 1853,26 грн., які складається з боргу за послуги по спільному користуванню технологічних мереж основного споживача задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що позивач має право на відшкодування частини витрат (відповідно до кількості переданої електричної енергії) за обслуговування електричних мереж, якими здійснюється передача електричної енергії, згідно калькуляції.
Відповідно до пункту 4.1 договору відповідач зобов’язався сплачувати плату за використання електричними мережами позивача (в договорі – основний споживач) за розрахунковий період відповідно до “Порядку рахунків” та “Калькуляції по користуванню електричних мереж для передачі електричної енергії”.
Але, будь яких доказів передбачених пунктом пунктам 4.1, 3.1 договору, позивачем надано не було. До рахунків які виставлялись відповідачу калькуляції не додавалась, у графі “найменування робіт, послуг” значилось “за отримання електричної енергії”, тоді як предметом договору є спільне користування технологічними мережами.
Таким чином підстав для розрахунків за спільне використання електричних мереж у відповідача не виникало.
Фактично спожита електрична енергія по цінам встановленим відповідачем оплачена, що підтверджено виписками банку (а.с.47,49,51 )
Крім того, позивачем були заявлені позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 12943,72 грн. на підставі пункту 8.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених п.п. 4.1 договору з порушенням строку відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі 5 % за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені вказується в розрахунковому документі віддільним рядком.
За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором.
За приписами пункту 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Приписи вказаної статті кореспондуються з відповідними статтями Господарського кодексу України, а саме, пункт 1 статті 230 штрафні санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
В даному випадку позовні вимоги щодо стягнення пені на підставі вказаного пункту договору 8.2.1 не підлягають задоволенню, оскільки позивачем доказів належного виконання умов договору не надано, порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання не надано.
Витрати по оплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові на позивача.
У судовому засіданні, яке відбулося 30 жовтня 2006 року було оголошено вступна та резолютивна частина рішення.
Рішення оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 08 листопада 2006 року.
Керуючись статтями 33, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.