Справа № 4-832/12 Головуючий у І інстанції Хрипун

Провадження № 10/780/12/13 Доповідач у 2 інстанції Черкасов В.М.

Категорія 17.01.2013

??????????????????????????????

УХВАЛА

Іменем України

17 січня 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого, судді : - Миколюка О.В.,

суддів : - Черкасова В.М., Габрієля В.О.

за участю прокурора: - Королюка Я.Г.

особи, яка подала скаргу: - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за апеляцією ОСОБА_5 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2012 року, якою скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, -

В с т а н о в и л а :

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2012 року скаргу ОСОБА_5 на постанову старшого прокурора Києво-Святошинського району Київської області від 19.11.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_8, за ст.ст. 375, 396 КК України - залишено без задоволення.

Обґрунтовуючи своє рішення суд послався на те, що справа розглядалася в порядку, передбаченому нормами КПК 1960 року. Згідно ст. 94 КПК України, відсутні достатні дані, які вказують на наявність в діях судді ОСОБА_8 ознак злочину. Крім того, зі змісту ч.3 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»Генеральним прокурором України та його заступником може бути порушена кримінальна справа щодо судді, проте у вказаній нормі не йде мова про відмову в порушенні кримінальної справи, на що посилається скаржник.

В апеляції ОСОБА_5 просить постанову суду скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд. В своєму обґрунтуванні апелянт посилається на те, що судом допущено істотне порушення норм кримінально-процесуального права, зокрема не витребувано матеріали цивільної справи про розподіл спільного майна подружжя ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та інші документи, судом не було досліджено ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2011 року. Крім того, допущена однобічність та неповнота при з'ясуванні обставин справи, чим порушено вимоги ст. 22 КПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_5, який підтримав подану апеляцію, і просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечує проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України ( в ред. 1960 р. ) при розгляді скарги на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи суд перевіряє, чи були виконані при відмові у порушенні справи вимоги статей 97, 99 КПК України ( в ред. 1960 р. ).

Як убачається з матеріалів справи, при розгляді скарги суд дотримався вимог кримінально-процесуального закону, перевірив матеріали, на підставі яких старший прокурор прокуратури прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо судді ОСОБА_8, установив відповідність цієї постанови вимогам ст. 99 КПК України ( в ред. 1960 р. ) і виніс мотивовану постанову про залишення скарги ОСОБА_5 без задоволення.

Зокрема, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя Києво-Святошинського районним судом від 27.09.2012 року про поділ спільного майна подружжя, винесене по справі рішення, на яке подано апеляційну скаргу. На момент розгляду скарги Апеляційним судом дане рішення не скасовувалось, що підтверджує його законність та обґрунтованість і вказує на відсутність підстав вважати його незаконним, необґрунтованим та неправосудним, на що скаржився ОСОБА_5

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади" зазначено що, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

За ст. 83 Закону "Про судоустрій і статус суддів" скасування чи зміна судового рішення не тягне за собою навіть дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його винесенні. Своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення заявник скористався, його скаргу було розглянуто належним чином і було винесено відповідне рішення.

Проаналізувавши всі матеріали справи та надавши їм належну оцінку, на думку колегії суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що в них відсутні будь-які дані, які б свідчили, що при винесені рішення про задоволення позову ОСОБА_6 суддя ОСОБА_8 мав на меті умисно порушити закон, і обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги.

Посилання в апеляції скаржника на те, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи є необґрунтованою, незаконною і такою, що постановлена з істотними порушеннями кримінально-процесуального права, а скарга розглянута однобічно і неповно, на думку колегії суддів є безпідставними.

Згідно з вимогами ст. 97 КПК України ( в ред. 1960 р. ) за заявою чи повідомленням про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в її порушенні; направити заяву або повідомлення за належністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону "Про судоустрій і статус суддів" кримінальну справу щодо судді може порушити лише Генеральний прокурор України або його заступник.

Отже, в силу вимог ст. 97 КПК України ( в ред. 1960 р. ) рішення, що перебуває у виключній компетенції Генерального прокурора України або його заступника, стосуються лише порушення кримінальної справи щодо судді - такий висновок безпосередньо випливає зі змісту ч. 3 ст. 48 Закону. Таким чином, прийняти рішення про відмову в порушенні кримінальної справи згідно зі ст. 97 КПК України ( в ред. 1960 р. ) може прокурор прокуратури, що також зазначено в постанові суду першої інстанції.

Порушень кримінально-процесуального закону, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість постанови у справі за скаргою ОСОБА_5, у матеріалах справи не виявлено.

Даних, якіб давали підстави стверджувати, що при розгляді справи допущена однобічність та неповнота при з'ясуванні обставин справи, чим порушено вимоги ст. 22 КПК України, розгляд справи відбувся поверхово, без з'ясування обставин, які б суттєво вплинули на прийняття рішення, при перевірці матеріалів справи колегією суддів не встановлено.

Судове рішення є законним й обгрунтованим, а викладені в апеляції доводи не спростовують висновків суду про те, що старший прокурор повною мірою викона вимоги закону та обгрунтовано відмовив у порушенні кримінальної справи щодо судді Києво-Святошинського районного суду ОСОБА_8 за відсутністю складу злочину, передбаченого ст.ст. 375, 396 КК України, на підставі п.2 ст. 6 КПК України 1960 року.

Істотних порушень кримінально-процесуального та кримінального закону, які б могли вплинути на прийняття законного та обґрунтованого рішення, колегія суддів не вбачає.

Постанова суду відповідає вимогам ст. ст. 236-2 КПК України ( в ред. 1960 р. ), підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України ( в ред. 1960 р. ), колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області, -

У х в а л и л а :

Апеляцію ОСОБА_5 -залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2012 року про залишення скарги ОСОБА_5 на постанову старшого прокурора прокуратури Києво-Святошинського району Київської області від 19.11.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_8 без задоволення -без зміни.

Головуючий :

Судді: