Судове рішення #2723552
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

Справа № 22а-912/08                                              Головуючий у І інстанції -  Бойко М.Г.

                                                                                                Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2008 року                                                                                                          м. Київ

 

 

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

 

головуючого судді:                                                                    Саприкіної І.В.,

суддів:                                                                                          Бараненка І.І., Маслія В.І. 

при секретарі:                                                                              Трибой І.В.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції з Таращанським відділенням на постанову Таращанського районного суду Київської області від 04.05.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції з Таращанським відділенням, Крутогорбівської сільської ради Таращанського району Київської області, третя особа Управління державного казначейства у Таращанському районі, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

           ОСОБА_1 звернулася до Таращанського районного суду Київської області з адмінпозовом до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції з Таращанським відділенням, Крутогорбівської сільської ради Таращанського району Київської області, третя особа Управління державного казначейства у Таращанському районі, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

         Постановою Таращанського районного суду Київської області від 04.05.2007 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

         Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення. Зазначає, що постанову винесено з порушенням норм матеріального, а тому є всі підстави для його скасування.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

          Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

 Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Колегія суддів знаходить, що при вирішенні даного спору Таращанським районним судом Київської області  було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та вірно вирішено заявлений спір.

При цьому апеляційна інстанція виходить з того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо належного обґрунтування позовних, а тому задовольнив їх.

          Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є спадкоємцем першого ступеня споріднення після смерті матері її чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і 12.08.2005 року отримала, посвідчене державним нотаріусом, свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадщину у вигляді права на земельну частку (пай) у землях КСП „Перше Травня" с. Круті Горби Таращанського району Київської області, вартість якого 25075, 44 грн., та права на майновий пай у загальному пайовому фонді цього ж КСП в сумі 1540 грн..

25.05.2006 року ДПІ у Таращанському районі було прийнято рішення, оформлене податковим повідомленням № 0000491730/0, що ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3460,01 грн., яку необхідно сплатити у тридцятиденний термін з дня отримання вказаного повідомлення на рахунок одержувача - Крутогорбівської сільської ради №33218800600603. Позивачкою, як законослухняною громадянкою України в рахунок сплати вказаного податкового зобов'язання протягом червня - жовтня 2006 року було сплачено 800 гривень, що було оформлено актами спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків: акт від 21.06.2006 року №64 - 200 грн.; акт від 12.07.2006 року №76 - 100 грн.; акт від 06.09.2006 року №113 - 200 грн.; акт від 18.10.2006 року №133 - 300 грн..

Позивачка, отримавши консультацію у юристів про те, що вказане податкове повідомлення не відповідає вимогам чинного законодавства України, відмовилася від подальшої сплати решти суми податкового зобов'язання і звернулася до суду за захистом свого порушеного права.

           Згідно зі статтею 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається в статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Сертифікат на право на земельну частку (пай) не надає можливість його власнику брати участь в управлінні господарською організацією, отримувати певну частку прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі її ліквідації

           Відповідно до Національного стандарту № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, цілісний майновий комплекс - це об'єкт, сукупність активів якого дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їхні структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу та можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності тощо. А тому з викладеного вбачається, що право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом, не належить до жодного з різновидів об'єктів комерційної власності.

Тобто, посилання апелянта на те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) засвідчує майнове право, є неправомірним.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" все майно, відмінне від нерухомого (земля, будівлі, споруди), належить до рухомого майна. Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" серед об'єктів спадщини платника податку виділяють з метою оподаткування об'єкт рухомого майна, який включає серед іншого „... інші види рухомого майна". Частина 1 ст. 190 Цивільного кодексу України передбачає, що майном вважаються серед іншого майнові права та обов'язки. Відповідно до діючої на момент оподаткування редакції ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" доходи у вигляді об'єктів рухомого майна, які успадковуються членом сім'ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою.

Відповідно до п. 13.4. ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року із відповідними змінами і доповненнями особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягають оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюється згідно із законодавством.

Указом Президента України від 03.12.1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» всі КСП протягом 2000-2002 років, були реорганізовані в юридичні особи ринкового типу - приватні підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю, сільськогосподарські кооперативи, фермерські господарства тощо. Власники майнових та земельних паїв припинили членство в КСП у зв'язку з тим, що КСП внаслідок їх реорганізації припинили своє юридичне існування і у відповідно до Закону України від 05.06.2003 року „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та після проведення реформування КСП право на земельну частку (пай), а так само і право на майновий пай не можна вважати корпоративним, оскільки власники цих прав не перебувають у корпоративних правовідносинах з КСП, яке не існує, ні з його правонаступником. В даних умовах зазначені права є звичайними майновими правами і тому при успадкуванні цих прав громадянами-спадкоємцями оподаткування такої спадщини не може здійснюватися, як оподаткування об'єктів комерційної власності за ставкою 13 %.

Виходячи з положень п. 6 розділу 17 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 року №2505-ІУ, ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-ІУ, було внесено зміни, згідно з якими, починаючи з другого кварталу 2005 року не підлягають оподаткуванню (включенню до річної податкової декларації за 2005 рік) доходи, одержані у вигляді вартості нерухомих та рухомих об'єктів спадщини спадкоємцями, які відносяться до члена сім'ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення.

Позивачка оформила спадщину за заповітом після матері свого чоловіка 12.08.2005 року. Таким чином, судом першої інстанції правомірно не взято до уваги заперечення відповідача, що позивачка на момент спадкування, тобто на 12.08.2005 року не належала до членів сім'ї першого ступеня споріднення спадкодавця ОСОБА_3, матері її чоловіка ОСОБА_2 (свекрухи), оскільки її чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а відповідно до ч. 1 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок смерті одного із подружжя або оголошення його померлим, оскільки вказана норма СК України регулює питання в частині можливості укладення сімейно-шлюбних стосунків із іншою особою, чого не було в даному випадку, а тому ні в якому разі не впливає на правовідносини в порядку спадкування, позивачка успадкувала майно за заповітом після своєї свекрухи, матері її чоловіка, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

           Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

   Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм  матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. За таких підстав апеляційна скарга Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції з Таращанським відділенням на постанову Таращанського районного суду Київської області від 04.05.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції з Таращанським відділенням, Крутогорбівської сільської ради Таращанського району Київської області, третя особа Управління державного казначейства у Таращанському районі, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - підлягає  залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія

 

У Х В А Л И Л А:

 

В задоволенні апеляційної скарги Рокитнянській міжрайонній державній податковій інспекції з Таращанським відділенням - відмовити.

Постанову Таращанського районного суду Київської області від 04.05.2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 

 

 

 

Головуючий суддя:              

 

 

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація