УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/7994/2012Головуючий суду першої інстанції:Злотніков В.Я.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Летягіна О. В.

"03" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЛетягіної О.В.

СуддівГорбань В. В. Макарчук Л. В.

При секретаріГаліч Ю. Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 12 жовтня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої сина ОСОБА_8, 1994 року народження, у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку відповідача щомісячно до 30 червня 2015 року. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що їх син навчається у Сімферопольському автотранспортному технікумі на другому курсі денної форми навчання, у зв'язку з чим, потребує матеріальної допомоги, проте його батько ОСОБА_7, маючи можливість надавати матеріальну допомогу, добровільно цього не робить.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 12 жовтня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання повнолітнього сина, у розмірі 1/8 частки всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 04.09.2012 року до 30.06.2015 року за умови, що ОСОБА_8 буде продовжувати навчання. Також стягнуто з ОСОБА_7 судові витрати. В іншій частині у задоволені позову відмовлено.

На зазначене рішення ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення та зменшити розмір аліментів до 1/12 частки всіх видів заробітку щомісячно. Зокрема, у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що матеріальна допомога синові виявлялася у вигляді купівлі йому різних речей або щомісячному наданні грошових сум. Також він пропанував синові офіційне працевлаштування по його майбутній спеціальності автослюсаря в автосервісі, допомогу у переведенні на заочну форму навчання у технікумі. Проте від його пропозицій син відмовився. Крім того, син навчається на денній формі навчання за рахунок державного бюджету, тобто не потребує плати за навчання.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до правил статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що повнолітній син відповідача, який продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги

та відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України має право на отримання аліментів

до досягнення 23 років з боку свого батька ОСОБА_7

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Статтею 200 Сімейного кодексу України визначено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували в зареєстрованому шлюбу, від якого мають повнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в свідоцтві про народження якого, відповідач ОСОБА_7 зазначений його батьком (а.с.6).

Згідно довідки №635 від 03.09.2012р. ОСОБА_8 навчається на другому курсі денної форми навчання у Сімферопольському автотранспортному технікумі (а.с.7).

Перевірив суд першої інстанції і матеріальне та сімейне становище обох батьків.

З довідки з міста роботи позивачки слідує, що вона займає посаду бухгалтера в ПАТ «Кримзалізобетон» та отримала за період часу з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року заробітну плату в сумі 8015,99 грн., тобто середня-місячна заробітна плата склала суму 1335 гривень щомісячно (а.с.20).

З довідки з міста роботи відповідача слідує, що він займає посаду заступника начальника управління завідуючого відділом Секретаріату Верховної Ради АР Крим і за період з 9 лютого по 30 травня 2012 року з його заробітку утримувалася аліменти в розмірі ј частика всіх видів заробітку на неповнолітню дитину ОСОБА_8 у розмірі : лютий - 1689 грн., березень-2026,29 грн., квітень 1272,95 грн., травень - 1689,48 грн. Таким чином його заробітна плата, як встановлено судом першої інстанції, складала суму від 6000 до 10 000 гривень(а.с.24).

До апеляційної скарги надана довідка відповідача з міста роботи та вказано , що його дохід на займаної посаді склав за останні два місяці 9059 грн.77 коп.( а.с.46).

Враховуючи матеріальне становище сторін, наявність у відповідача інших утриманців, двох малолітніх дітей від іншого шлюбу, керуючись положеннями статей 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_8 аліментів у розмірі 1/8 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04.09.2012 року і до 30.06.2015р., за умови, що ОСОБА_8 буде продовжувати навчання.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку статей 10,11,60 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити

Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 12 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: