УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/6796/2012Головуючий суду першої інстанції:Кайро І.А.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Летягіна О. В.

"26" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЛетягіної О.В.

СуддівГорбань В. В. Макарчук Л. В.

При секретаріЩегловій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - Комунальне підприємство «Ремонтно - експлуатаційна організація» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 15 серпня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_7, ОСОБА_8 у якій просить суд стягнути з відповідачів на її користь у відшкодування майнової шкоди 22118 грн., у рівних частках по 11059 грн. з кожного з відповідачів та у відшкодування, яку моральної шкоди 15000 грн., по 7500 грн. з кожного та судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у ніч з 9 по 10 листопада 2011 року квартира позивачки, з вини відповідачів, була залита водою, в результаті чого в ній пошкоджені стіни, стеля, підлога, меблі, електропроводка та інше. Через залиття в її квартири з'явилась пліснява, яка викликала погіршання її здоров'я.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 15 серпня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_8 солідарно на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 15936 грн., витрати на проведення експертного дослідження 1200 грн., та судові витрати. У задоволені решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням, ОСОБА_7, ОСОБА_8 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, апелянти посилаються на те, що позивачем не було надано ніяких доказів на підтвердження спричинення відповідачами матеріальної шкоди, та з урахуванням проведеної експертизи відповідачі не є особами які спричинили шкоду позивачці.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що діями відповідачів ОСОБА_6 була заподіяна матеріальна шкода від залиття її квартири.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають встановленим обставинам по справі та вимогам закону.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.11), а ОСОБА_7, ОСОБА_8 в рівних частках є власниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджено копією свідоцтва про право власності на житло від 06 травня 1997 року (а.с.ЗЗ).

Згідно з актом Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація" від 10 листопада 2011 року встановлено, що 10 листопада 2011 року сталося залиття квартири АДРЕСА_3 із квартири НОМЕР_1, в результаті чого у коридорі залиті 4,3 кв. метрів шпалер ; у кімнаті залиті 17,2 кв. метрів шпалер; здувся ламінат площею 17,2 кв. метрів; в кухні залиті шпалери площею 6,0 кв. метрів, здувся ламінат площею 6,0 кв. метрів (а.с.6).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1221 від 28 червня 2012 року, факт залиття квартири АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_6, з 09 листопада 2011 року по 10 листопада 2011 року, мав місце. Технічною причиною залиття квартири НОМЕР_2 є руйнування повітряного крану, що використовується для спуску повітря із системи опалення, встановленого в квартирі НОМЕР_1 на опалювальній батареї, центрального теплопостачання. Руйнування сталося в результаті скритої корозії металевого водопровідного крану в районі різьбового з'єднання.

З висновку експертизи слідує, що залиття квартири НОМЕР_2 визвано відсутністю планових профілактичних оглядів КП РЕО смт. Гурзуф, а також, як слідує з інформації відповідача, на опалювальній батареї, що розташована в приміщенні АДРЕСА_1, після ремонту батареї ( у 2000 році) спеціалістами КП РЕО мт. Гурзуф, для випуску з опалювальної системи повітря, кран Маєвського, був замінений на повітряний кран; крім того, при запуску системи опалення будівлі, жильці будинку ймовірно не були повідомлені про його день та час.

Частиною 6 статті 147 ЦПК України передбачається, що висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу. Тобто, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному му та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів вважає, що експертиза є тільки одним з доказів, якому суд повинний дати оцінку у сукупності з іншими доказами по справі та погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того що висновок експерта про те, що залиття квартири НОМЕР_2 сталося не з вини відповідачів спростовується іншими доказами наданими суду. До того ж у висновку експертизи зазначено про припущення, які не підтверджуються іншими доказами по справі.

Судом першої інстанції було встановлено, що до часу залиття, що сталося з 9 на 10 листопада 2011 рок, жоден з відповідачів не звертався до Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація»з заявами про неполадки та про усунення порушень у конструкції та технічному устаткуванні їх квартири.

ОСОБА_7 звернувся до даної організації лише 12 квітня 2012 року (а.с.46), хоча дане право відповідачів передбачено п. 3.2.1 договору про участь у витратах на утримання будинку та прилеглих територій від 14 травня 1997 року (а.с.45).

З пункту 3.2.1. вказаного договору укладеного між ТПУ ЖКГ смт.Гурзуф м.Ялта та ОСОБА_7 слідує, що співвласник (ОСОБА_7) має право вимагати при необхідності від власника будинку (ТПУ ЖКГ) позапланового огляду для виявлення стану конструкцій та технічного обладнання квартири та житлового будинку.

Правилами надання послуг з центрального опалювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 передбачається, що споживач зобов'язаний забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення для встановлення і заміни санітарно-технічного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору ( пункт 30 п.п.2).

Аналогічні положення містяться у Законі України «Про жилого-комунальні послуги» , а також у пункті 8 частини 1 статті 21 цього Закону з якого слідує, що виконавець має право доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни. Проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором.

Пунктом 7 частини 2 статті 21 вказаного Закону передбачається. що виконавець зобов'язаний утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо будинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Відповідно до положень статті 10 ЖК України, громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержуватися правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про те, що саме діями ОСОБА_7, ОСОБА_8 як власниками квартири АДРЕСА_1, була заподіяна майнова шкода позивачу і яка виразилась у пошкодженні приміщень квартири позивачки, оскільки саме власник квартири повинен був слідкувати за технічним станом системи опалювання квартири, у разі встановлення неполадок звертатися з заявою до балансоутримувача будинку з вимогами профілактичного огляду або ремонту.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вартість ремонтно-відновлювальних робіт та матеріалів, після залиття приміщень квартири АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_6 складає суму 15936 гривень, яка і підлягає стягненню з відповідачів.

Частиною 1 статті 308 ЦПК України передбачається, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає рішення суду законним та обґрунтованим і підстав для задоволення апеляційної скарги не убачає. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 15 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.