УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/7929/2012Головуючий суду першої інстанції:Тихопой О.О.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Летягіна О. В.

"03" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЛетягіної О.В.

СуддівГорбань В. В. Макарчук Л. В.

При секретаріГаліч Ю. Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про стягнення грошової заборгованості за договором кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 9 жовтня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 8 серпня 2011 року в рахунок погашення грошової заборгованості ОСОБА_6 і ОСОБА_7 перед ПАТ «Банк Форум» у розмірі 733211, 53 грн. звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: дві земельні ділянки площею 0,0884 га та 0,0652 га, шляхом їх продажу на прилюдних торгах.

10.07.2012 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звернулись до Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим із заявою, в якій просили розстрочити виконання рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 8 серпня 2011 року. В обґрунтування своїх вимог посилалися на відсутність належного заробітку, знаходження на утримані ОСОБА_6 непрацездатного ОСОБА_7 та його інвалідність. Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 24 липня 2012 року у задоволенні заяви було відмовлено.

18.09.2012 року повторно, але з інших підстав, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звернулися із заявою до Київського районного суду м. Сімферополя про розстрочку виконання вищевказаного рішення.

В обґрунтування заявлених вимог, заявники посилаються на те, що вони обидва є підприємцями, ведуть сумісну господарську діяльність, мають щомісячний дохід 24 000 гривень, що дозволяє їм виплатити заборгованість перед банком протягом року.

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 9 жовтня 2012 року відмовлено ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у задоволені їх заяви про надання розстрочки на виконання рішення від 8 серпня 2011 року.

На зазначену ухвалу представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, в якій заяву про надання розстрочки виконання рішення задовольнити. Зокрема, у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що погасити всю суму, що залишилася, одним платежем відповідачі не мають можливості, зважаючи на її значний розмір, проте відповідачі мають постійний стабільний дохід, що дозволить зробити погашення суми боргу частинами протягом одного року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про розстрочку виконання

рішення, суд першої інстанції виходив з того, що поліпшення фінансового становища боржника та погодження з певними умовами погашення заборгованості представником стягувача, є підставою лише для укладення між ними мирової угоди за певних обставин, передбачених ст. 372 ЦПК України, але не для відстрочення виконання рішення суду.

З такими висновками суду колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до статті 373 ЦПК України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку рішення.

Таким чином, аналізуючи вказані норми закону, колегія суддів вважає що розстрочка виконання рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності обставини, які унеможливлюють виконання рішення в порядку та строки , передбачені законом України «Про виконавче провадження», або з інших причин, пов'язаних з особою боржника.

Вищевказані вимоги процесуального та матеріального закону, за яких вирішується питання про розстрочку виконання рішення, судом першої інстанції виконані та встановлено, що ті обставини, на які посилаються Асанови не відносяться до таких, що утруднюють примусове виконання рішення суду та можуть затягнути виконання рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що за своїм матеріальним становищем заявники спроможні виплатити суму боргу протягом року та що банк погоджується з певними умовами погашення заборгованості, не має значення для вирішення питання про розстрочку виконання рішення суду, оскільки за змістом вимог статей 217, 373 ЦПК України встановлення відстрочки або розстрочки виконання судового рішення можливо лише у виключних випадках.

Колегія суддів вважає, що оскільки відсутні будь-які виключні обставини у справі, відсутні і правові підстави для розстрочки виконання рішення.

Згідно з пунктом 1 ч.1 статті 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу суду без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою і підстав для задоволення апеляційної скарги не убачає. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни ухвали суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 9 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: