Справа №2-714/11

Провадження №2/406/29/2012

Р І Ш Е Н Н Я

25 грудня 2012 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Головуючого судді - Трофимової Н.А.

при секретареві - Зубачевській О.А.

розглянувши в відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Надра", Дніпропетровського Регіонального управління Публічного акціонерного комерційного банку „Надра" про повернення строкового банківського вкладу (депозиту) з нарахованими відсотками,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2011 року звернувся позивач до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «НАДРА»та Дніпропетровського регіонального управління Публічного акціонерного комерційного банку «НАДРА»про захист прав споживача, повернення строкового банківського вкладу (депозиту) з нарахованими відсотками і відшкодування моральних і матеріальних збитків. Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.02.2008р. між ним та відповідачем - в особі начальника відділення №43 ВАТ КБ «НАДРА»Дніпропетровського РУ, був укладений договір № 320362 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформлений в рамках тарифного пакету ТП «Базовий» №724651. Згідно договору він передав банку, а банк прийняв грошову суму 7320 доларів США строком на 12 місяців з датою повернення вкладу 22.02.2009р. Відсоткова ставка по цьому вкладу була встановлена 10,7% річних. На підставі п.2.2 договору, він звернувся до начальника відділення з заявою про видачу йому депозитного вкладу готівкою, його заява була прийнята 20.02.2009р., але зареєстрована 06.03.2009р. Так як вклад він не отримав, він звернувся до тимчасового адміністратора ОСОБА_4, але відповіді не отримав. Потім він ще неодноразово звертався до Банку, але відповіді не отримував. 20.06.2008р. між ним та начальником відділення №43 ВАТ КБ «НАДРА»Дніпропетровського РУ був укладений договір № НОМЕР_1 строкового банківського вкладу (депозиту)в рамках тарифного пакету ПП Абсолют № 1077138 на грошову суму 10000 Євро строком на 12 місяців з датою повернення вкладу 20.06.2009р. Відсоткова ставка по цьому вкладу була встановлена 11,8% річних. Але по закінченню строку дії договору грошова сума не була йому повернена. Так як грошові кошти з цього депозитного вкладу йому не були повернуті до листопада 2010р., і зважаючи на наполегливі пропозиції Банку щодо продовження строку користування його грошовими коштами та пролонгування строку дії Договору, 06.11.2009р. він уклав додаткові угоди №1, №2 до строкового банківського вкладу № НОМЕР_1 з графіком повернення вкладу 06.03.2011р. Але, незважаючи на укладення додаткових угод з графіком повернення вкладу та даними Банком твердими гарантіями про їх виконання, 58% вкладу йому не повернуті. На травень 2011р. залишок вкладу складає 4662.68 Євро. 30.11.2009р. Верхньодніпровським районним судом було винесено рішення про стягнення заборгованості по вкладам з нарахованими відсотками згідно з договорами депозиту №266796 від 25.12.2007р. та № 266874 від 25.12.2007р. та поточного рахунку картки № НОМЕР_2 у сумі еквівалентній 12854.24 доларів США та втрату коштів через не нарахування відсоткової ставки по вкладу у сумі 1717.39 дол. США. До цього часу рішення суду не виконано. В зв'язку з доведенням його, порушеннями Банком законів України, до важкої хвороби, він вимушений нести великі витрати на проведення операції та довгострокове післяопераційне лікування. Ці збитки складаються з витрат на обстеження до операції та після операції, закупівлю ліків для проведення операції, на поїздки в поліклініки та лікарні йому і супроводжуючим особам і складають 25630,65 грн. Крім цих витрат мали місце і великі витрати в медичних закладах, які не можуть бути підтверджені документально. Таке відношення Банку завдало йому душевні та фізичні страждання, нанесло йому моральну шкоду, заподіяло шкоду здоров»ю та його розлад. Грошові кошти видавались йому в борг під високі відсотки, які він вимушений буде повертати кредиторам, що спричиняє додаткові нервові напруження та заважає лікуванню хвороби, на підставі чого просить стягнути з ПАТ КБ «НАДРА»- заборгованість 7320 дол. США згідно з договором № 320362 від 22.02.2009р., нараховані відсотки з 22.02.2009р. до 31.05.2011р. згідно з договором № 320362 у розмірі 1759.81 дол. США; заборгованість євро депозитного договору № НОМЕР_1 вії 20.06.2008р. та додаткових угод № 1, №2 від 6.11.2009р. у розмірі 4662.67 євро; нарахован; відсотки з 06.03.2009р. у розмірі 32.08євро; нараховані відсотки на невиплачену йому банком сум у розмірі 12854.24 дол. США з рішенням суду від 30.11.2009р. у розмірі 2039.06 дол. США. Нараховані відсотки за невиплачені банком 1710.37 дол. США згідно з рішенням суду від 30.11.2009р. у розмірі 271.3 дол. США; витрати на обстеження та транспортні витрати у розмірі 25630.65 грн. Також стягнути з ПАТ КБ «НАДРА»моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

Позивач неодноразово змінював позовні вимоги та відповідно до Заяви про уточнення позовних вимог до позовної заяви від 27.05.2011 року з урахуванням Пояснень на заперечення банку просив стягнути з ПАТ „КБ Надра" на користь позивача: відсотки за час затримання сплати депозитного вкладу №320362 з 22.02.2009р. по 15.11.2011р. на суму 7320 дол. США з відсотковою ставкою 10,7% річних в сумі 1973,62 долара США; інфляційні витрати за час затримання сплати депозитного вкладу №320362 з 22.02.2009р. по 15.11.2011р. у сумі 13449,75 грн.; відсотки за час затримання сплати депозитного вкладу №473206 з 06.03.2011р. по 15.11.2011р. на суму 4662,67 Євро з відсотковою ставкою 3,1% річних в сумі 81,41 Євро; інфляційні витрати за час затримання сплати депозитного вкладу №473206 з 06.03.2011р. по 15.11.2011р. на суму 4662,67 Євро в сумі 1609,18 грн.; відсотки за час затримання сплати 12854,24 дол. США за рішенням суду від 30.11.2009р. з відсотковою ставкою 10,7%) річних в сумі 2322,37 дол. США; інфляційні витрати за час затримання сплати 12854,24 дол. США або 102833,92 грн. за рішенням суду від ЗОЛ 1.2009р. з 30.11.2009р. по 15.08.2011 року в сумі 15733,56 грн.; інфляційні витрати за час затримання виконання рішення суду від 30.11.2009р. на суму 7707,62 грн. /витрати на поїздку для лікування -2281,14 грн. витрати на придбання ліків - 426,48 грн., моральна шкода - 5000грн./ з 30.11.2009р. по 15.08.2011 року в сумі 1179,24 грн.; відсотки за час затримання сплати 1710,37 дол. США за рішенням суду від 30.11.2009р. з відсотковою ставкою 10,7% річних в сумі 308,9 дол. США; інфляційні витрати за час затримання виконання рішення суду від 30.11.2009р. на суму 1710,37 дол. США або 14682,96 грн. з 30.11.2009р. по 15.08.2011 року в сумі 2246,46 грн.; стягнути з ПАТ „КБ „Надра" на користь позивача витрати на обстеження, лікування та транспортні витрати у розмірі 25630,65 грн.; стягнути з ПАТ „КБ „Надра" на користь позивача нараховані та повернути відсотки за договором позики від ЗО березня 2010 р. у сумі 30000грн.; стягнути з ПАТ „КБ „Надра" на користь позивача моральну шкоду в сумі 20000грн.; (а.с. 172-175 т.1; а.с. 9-32 т. 2) стягнути з ПАТ „КБ „Надра" на користь позивача 3% річних по депозиту №320362 з 22.02.2009р. по 15.11.2011р. у сумі 4430,70грн.; 3% річних по депозиту№473206 з 06.03.2011р. по 15.11.2011р. на суму 964,40 грн.; 3% річних за час затримання виконання рішення суду від 30.11.2009р.за період з 30.11.2009р. по 15.08.2011 р. на суму 5267,49 грн., 394,60грн., 752,40 грн.

В судове засідання позивач з'явився позовні вимоги з урахуванням уточнень та пояснень підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Додатково суду пояснив, що банк повернув йому кошти за депозитним договорам та виконав рішення суду від 30.11.2009р. тільки 15.11.2011р.

Представник відповідача-1 позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення в яких вказував, що договори депозитного вкладу були розірвані, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для нарахування відсотків у розмірі визначеному в договорах. Також вказував на необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення моральної та матеріальної шкоди. Додатково зазначав на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначення тимчасового адміністратора в банку (а.с. 188-193 т.1). Надалі представник відповідача в судові зсідання не з'явився, в зв'язку з чим справа розглядалася в порядку заочного розгляду відповідно до ухвали суду від 25.12.2012р.

Відповідач-2 - Дніпропетровське Регіональне управління Публічного акціонерного комерційного банку „Надра" не з юридичною особою, тому не має процесуальної правоздатності та дієздатності та не може бути стороною у цивільному процесі в силу ст.ст. 28, 29 ЦПК України.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що вона є лікуючим лікарем позивача з вересня 2010 року. Позивач хворіє на мієломну хворобу, яка відноситься до онкологічних захворювань. Причину захворювання однозначно встановити не можливо. Але одної із причин називають стрес. Позивач знаходиться в стресовому стані, пов'язаному з судовим процесом з банком, що може сприяти розвитку хвороби.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, свідка, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

В силу ст. ст. ЗО, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 22.02.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 320362 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», відповідно до умов якого, позивач передає банку грошову суму вкладу, а банк зобов'язується позивачеві суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим Договором № 320362 (п.1.1 Договору). Відповідно до п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 Договору № 320362, розмір вкладу складає 7320 доларів США, строк встановлений 12 місяців з датою повернення вкладу 22.02.2009р., відсоткова ставка по вкладу складає 10,7% річних. Пунктом 6.2 Договору № 320362 встановлено, що строк дії договору співпадає зі строком вкладу (а.с. 5 т.1).

22.02.2008 року позивач вніс кошти на депозит у сумі 7320 доларів США, сума відсотків за період з 28.02.2008р. по 23.02.2009р. складає 781,40 доларів США що підтверджується звітом ПАТ КБ «НАДРА»(а.с. 7).

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 20.02.2009р. про видачу суми депозиту з нарахованими відсотками у розмірі 8101,40 дол. США в зв'язку з закінченням строку дії депозитного договору № 320362 від 22.02.2008р. (а.с. 6 т.1). Проте банк не повернув позивачеві його вклад з відсотками в визначений договором строк, тобто 22.02.2009р.

20.06.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № НОМЕР_1 строкового банківського вкладу (депозиту) відповідно до п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3 якого, позивач передає відповідачеві вклад - грошову суму 10000 Євро строком на 12 місяців з датою повернення вкладу 20.06.2009р. Відсоткова ставка по цьому вкладу була встановлена 11,8% річних (а.с. 17 т.1).

06.11.2009р. між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода №1 до договору № НОМЕР_1, якою встановлено, що процентна ставка по вкладу встановлюється 3,1% річних, повернення вкладу здійснюється частинами в розмірі 20% від суми вкладу, остання частина вкладу повертається позивачеві в строк до 06.03.2011р. (а.с. 18 т.1). Додатковою угодою №2 від 06.11.2009р. до договору № НОМЕР_1, встановлено, що розмір вкладу становить 8000 Євро (а.с. 19 т.1).

18.04.2011 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення вкладу в зв'язку з закінченням строку банківського вкладу за договором №473206 від 20.06.2008р. (а.с. 21 т.1).

Проте, відповідач не виконав умови договору та Додаткової угоди щодо повернення вкладу позивачеві, в зв'язку з чим станом на 12 травня 2011р. залишок вкладу складає 4662.68 Євро (а.с. 20 т.1).

Рішенням Верхньодніпровського районного суду від 30.11.2009 року стягнуто з відповідача на користь позивача: заборгованість по вкладах з нарахованими відсотками згідно з договорами депозиту №266796 від 25.12.2007р. та № 266874 від 25.12.2007р. та поточного рахунку картки № НОМЕР_2 у сумі 102833,92 гривні, еквівалентній 12854.24 доларів США; у відшкодування шкоди, заподіяної винними діями, у вигляді витрат на поїздки до відділень банку -у сумі 2281,14 грн., та витрат на придбання ліків у сумі 426,48грн., та шкоди, заподіяної у вигляді збитків внаслідок втрати коштів через ненарахування відсоткової ставки по вкладу у сумі 14682,96 грн., еквівалентній 1717.39 дол. США; у відшкодування моральної шкоди 5000 грн. (а.с.22т.1).

На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист №2-1070/2009 та Постановою від 12.01.2010р. головним державним виконавцем відкрито виконавче провадження (а.с.25т.1).

Відповідно до Постанови НБУ від 10.02.2009р. за №59 у Відритому акціонерному товаристві комерційному банку „Надра" призначено тимчасова адміністрація строком на один рік - з 10.02.2009р. до 10.02.2010р., та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 10.02.2009 до 10.08.2009р. (а.с. 195-197 т.1).

Постановою НБУ від 05.08.2009р. за №452 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців-з 11.08.2009р. до 10.02.2010р. (а.с. 20ІТ.1)

Постановою від 10.02.2010р. за №60 продовжено в Банку тимчасова адміністрація на один рік з 11.02.2010 до 11.02.2011р. (а.с. 200 т.1). Постановою від 11.02.2011р. продовжено в Банку тимчасова адміністрація на строк, необхідний для завершення капіталізації Банку з метою його фінансового оздоровлення, але не більше ніж до 12.08.2011р.

15.08.2011 р. відповідач повернув позивачеві вклади та сплатив відсотки в повному обсязі за Договором № 320362 від 22.02.2008р., Договором № НОМЕР_1 від 20.06.2008р. та виконав Рішення Верхньодніпровського районного суду від 30.11.2009 року. Ця обставина визнається сторонами та не потребує доказуванню відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

В силу ст. ст. 11, 509, 629 ЦК України, зобов'язання виникають, зокрема із договору, та договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 1058, 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Відповідно до ст. 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Протягом дії мораторію, зокрема забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України та не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 1073 ЦК України (глава 72 цього Кодексу) передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як встановлено судом, строк дії договору банківського вкладу № 320362 від 22.02.2008р. сплинув 22.02.2009р., та жодна із сторін не бажала пролонгації цього договору, проте вклад не було повернено в зв'язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів. Вклад був повернутий позивачеві 15.08.2011 р., тобто з порушенням строків повернення вкладу, тому застосовується спеціальна норма, яка передбачає правові наслідки у разі неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта, а саме ст. 1073 ЦК України, та ст. 625 ЦК України, яка передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням банком зобов'язань щодо видачі належних позивачеві грошових коштів вкладу та відсотків, згідно із вимогами ст. 1073 ЦК, банк зобов'язаний сплатити проценти за користування зазначеними грошовими коштами (ст. 625 ЦК), які не є штрафними санкціями, у зв'язку з чим дія мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до статей 58, 85 Закону України від 7 грудня 2000 р. № 2121-III «Про банки та банківську діяльність»на них не поширюється. За такими обставинами вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача три відсотка річних за несвоєчасне повернення вкладу за договором №320362 за період з 22.02.2009 року по 15.11.2011 року в сумі 4430 грн. 70 коп. підлягає задоволенню.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат пов'язаних з несвоєчасним поверненням вкладу, з огляду на наступне.

Як випливає із змісту договору банківського вкладу № 320362 від 22.02.2008р. позивач здійснив вклад в іноземній валюті - доларах США.

Індекс інфляції, який застосував позивач, розрахований уповноваженим органом в галузі статистки відносно грошової одиниці України - гривні.

Позивачем не надано доказів щодо наявності інфляції долара США за вказаний період, в зв'язку з чим його позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат за несвоєчасне повернення вкладу, внесеного в іноземній валюті є необгрунтованими.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення відсотків в розмірі 10,7% річних за порушення строків повернення вкладу за Договором банківського вкладу № 320362 від 22.02.2008р. за період з 22.02.2009р. по 15.11.2011 року у сумі 1973,62 дол. США, оскільки вказана ставка (10,7% річних) передбачена умовами договору, строк якого сплинув 22.02.2009р., тому відсутні підстави для застосування вказаної ставки після 22.02.2009р.

Крім того, за своєю правовою природою неповернення депозитного вкладу є порушенням зобов'язання банком, передбаченого ст. 1058 ЦК України, тому застосовується спеціальна норма, яка передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

За вказаними правовими підставами підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасне повернення строкового банківського вкладу (депозиту) за договором № НОМЕР_1 від 20.06.2008р, який був внесений в Євро, в сумі 964,40 грн. за період з 06.03.2011р. по 15.11.2011 р.

З підстав наведених вище не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат та відсотків в розмірі 3,1% за порушення строків повернення вкладу за договором № НОМЕР_1 від 20.06.2008р, який був внесений в Євро, за період з 06.03.2011р. по 15.11.2011 р.

Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних у зв'язку з невиконанням рішення суду від 30.11.2009 року підлягають задоволенню в повному обсязі.

Так, Рішення Верхньодніпровського районного суду від 30.11.2009 року про стягнення заборгованості по вкладах з нарахованими відсотками згідно з договорами депозиту №266796 від 25.12.2007р. та № 266874 від 25.12.2007р. та поточного рахунку картки № НОМЕР_2 у сумі 102833,92 гривні, еквівалентній 12854.24 доларів США; у відшкодування шкоди, заподіяної винними діями, у вигляді витрат на поїздки до відділень банку - у сумі 2281,14 грн., та витрат на придбання ліків у сумі 426,48грн., та шкоди, заподіяної у вигляді збитків внаслідок втрати коштів через ненарахування відсоткової ставки по вкладу у сумі 14682,96 грн., еквівалентній 1717.39 дол. США; у відшкодування моральної шкоди 5000 грн. було виконане тільки 15.08.2011 року. При цьому усі суми, що підлягали стягненню за рішенням суду визначені у грошовій одиниці України -в гривнях, з зазначенням еквіваленту в іноземній валюті, тобто є грошовими зобов'язаннями відповідно до статей 524, 533 - 535, 625 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

В силу ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 625 розміщена в розд. І кн. 5 ЦК «Загальні положення про зобов'язання», у зв'язку з чим поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв'язку з цим зазначені кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу до фактичного виконання такого рішення суду.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні витрати та три відсотка річних за час затримки виконання грошових зобов'язань за Рішенням Верхньодніпровського районного суду від 30.11.2009 року за період з 30.11.2009 року (дата ухвалення Рішення суду) по 15.08.2011 року (дата фактичного виконання рішення суду) у сумі 19159,26 грн. - інфляційні витрати та 3% річних у сумі 6414,49грн.

Розглядаючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд керується наступним.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 „Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених положеннями Цивільного кодексу та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону "Про інформацію", ст. 44 Закону "Про авторське право і суміжні права"); при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), споживачі мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законом.

За ст. 1 Закону "Про захист прав споживачів" послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення особистих потреб.

Таким чином, розділяючи поняття продукція й послуга, Закон передбачає відшкодування моральної шкоди лише за постачання небезпечної для життя та здоров'я людей продукції, а не послуги.

Оскільки укладені договори є договорами про надання банківських послуг, то застосування до даного спору положень п. 5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", є безпідставним.

За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині відшкодування витрат пов'язаних з обстеженням, лікуванням та транспортними витратами у розмірі 25630,65 грн., оскільки позивачем не доведено, що погіршення його здоров'я є наслідком невиконання відповідачем зобов'язань за договорами банківського вкладу.

Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_2 щодо причинно-слідчого зв'язку між невиконанням умов договору та погіршенням здоров'я позивача, оскільки її пояснення з цього приводу носять характер припущення, тому не можуть бути покладені в обґрунтування рішення суду в силу ч.4 ст. 60 ЦПК України.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача відсотків в сумі 30000 грн., які він сплатив за Договором позики від 30.03.2010 року задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

В обґрунтування вказаної позовної вимоги позивач посилається на відсутність у нього коштів необхідних для проведення операції та санаторно-курортного лікування в зв'язку з неповерненням відповідачем вкладів. Що, в свою чергу, вимусило його укласти договір позики з ОСОБА_3 на суму 50000грн. терміном на два роки з виплатою відсотків в розмірі 2,5% від суми позики щомісячно.

Проте, як убачається із змісту Рішення Верхньодніпровського районного суду від 30.11.2009 року, станом на 30.01.2009 року відповідачем було повернуто позивачу вклад у сумі 22044,68 доларів США, що значно перевищує суму позики.

Доказів підтверджуючих вартість операції та лікування, що перевищує суму отриманого від банку вкладу, позивачем не надано.

Таким чином позивачем не доведений причинно-слідчий зв'язок між невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами банківського вкладу та необхідністю укладання договору позики від 30.03.2010 року.

Згідно з ст. 22 Закону України „Про захист прав споживачів", ст. ст. 81, 88 Цивільного процесуального кодексу України, позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з позовом про захист прав споживачів та вони стягуються з відповідача. Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 309,69 грн.

Керуючись ст. ст. 88, 209, 214-215, 217-218, 224, 225, 227, 233 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Надра", Дніпропетровського Регіонального управління Публічного акціонерного комерційного банку „Надра" про повернення строкового банківського вкладу (депозиту) з нарахованими відсотками, - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Надра" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Артема, 15, код ЕДРПОУ 20025456) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1) 19159 (дев'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 26 коп. - інфляційних втрат за несвоєчасне виконання Рішення Верхньодніпровського районного суду від 30.11.2009р. за період з 30.11.2009 року по 15.08.2011 року; 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду від 30.11.2009р. за період з 30.11.2009 року по 15.08.2011 року у сумі 6414 (шість тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 49 коп.; 3% річних за несвоєчасне повернення депозиту за договором № 320362 від 22.02.2008р. за період з 22.02.2009 року по 15.11.2011 року в сумі 4430 (чотири тисячі чотириста тридцять) грн. 70 коп.; 3% річних за несвоєчасне повернення строкового банківського вкладу (депозиту) за договором № НОМЕР_1 від 20.06.2008р, в сумі 964,40 грн. за період з 06.03.2011р. по 15.11.2011 р., а всього 30968 (тридцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 85 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Надра" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Артема, 15, код ЕДРПОУ 20025456) на користь держави судовий збір у розмірі 309 (триста дев'ять) грн. 69 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.А. Трофимова