АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-4903/06р. Голов. 1 інст.- Сінані О. М.
Доповідач - Белинчук Т. Г.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня місяця 16 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:
Головуючого, судді Панкова М. В., Суддів Ісаєва Г. А.,
Белинчук Т.Г.,
При секретарі Волковій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Київського району міста Сімферополя ( далі УПСЗН) до ОСОБА_1, Лозовської республіканської спецшколи-інтернату про стягнення грошової суми
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 03 травня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
УПСЗН Київського району міста Сімферополя звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, 3-е особи Лозовської республіканської спецшколи-інтернату про стягнення грошової суми.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 звернулась 06 грудня 2001 року до УПСЗН Київського району м. Сімферополя за призначенням їй державної соціальної допомоги як малозабезпеченій родині з дитиною та за допомогою одинокій матері. Для призначення зазначених виплат вона надала Управлінню всі необхідні для призначення допомоги документи, в тому числі і довідку про склад родини, у якій зазначено, що з нею проживає її син ОСОБА_2 (знаходиться у спецшколі-інтернаті). 13 листопада
2003 року ОСОБА_1. до Управління надано довідку Лозовської республіканської спецшколи-інтернату для дітей з тяжкими порушеннями речі з зазначенням, що ОСОБА_2 дійсно з 01 вересня 2000 року знаходиться в цій школі на неповному держаному забезпеченні. На підставі зазначеної довідки та інших наданих відповідачем документів ОСОБА_1 призначено соціальну допомогу одинокої матері у розмірі: - з 01 грудня 2001 року по 31 травня 2002 року в розмірі 100 грн. 75 коп.; з 01 червня 2002 року по 30 листопада 2002 року в розмірі 17 грн. 01 коп.; з 01 травня 2002 року по 31 жовтня 2003 року в розмірі 67 грн. 48 коп.; з 01 листопада 2003 року по 30 квітня 2004 року в розмірі 131 грн. 92 коп.; з 01 лютого 2002 року по 31 липня 2002 року в розмірі 101 грн. 10 коп.; з 01 серпня 2002 року по 31 січня 2003 року в розмірі 154 грн. 35 коп. Одночасно відповідачці призначено допомогу як одинокій матері (з 01 березня 1993 року по 01 квітня 2009 року). Звертаючись за черговим призначенням державної соціальної допомоги 23 грудня 2004 року ОСОБА_1 надала Управлінню довідку від 21 жовтня
2004 року Лозовської спецшколи-інтернату про те, що її син ОСОБА_2 з 01 вересня
2000 року по теперішній час знаходиться в школі-інтернаті на повному державному забезпеченні. Таким чином вважає, що відповідачка умисно не повідомила Управління про обставини, що впливають на сплату державної допомоги, а саме про те, що ОСОБА_2 знаходиться в інтернаті на повному державному забезпеченні та надала до Управління неправдиві відомості, порушив Закон України "Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми". Таким чином переплачена державна допомога склала 2692 грн. 20 коп. На підставі викладеного просить стягнути з ОСОБА_1. суму переплати допомоги 2692 грн. 20 коп.
У судовому засіданні 29 вересня 2005 року Лозовська республіканська спецшкола-інтернат притягнута до участі у справі у якості відповідача ( а.с. 56).
Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 03 травня 2005 року позовні вимоги УПСЗН Київського району міста Сімферополя до ОСОБА_1 задоволені. З ОСОБА_1 стягнуто на користь УПСЗН Київського району міста Сімферополя суму переплати допомоги в розмірі 2692 грн. 20 коп. В задоволенні позовних вимог УПСЗН Київського району міста Сімферополя до Лозовської республіканської спецшколи-інтернату відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду належить скасуванню.
Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 представила документи для призначення їй державної соціальної допомоги як малозабезпеченій родині з дитиною та допомоги одинокій матері, які не відповідають дійсності, у зв'язку з чим стягнув суму сплаченої допомоги з ОСОБА_1
З даними висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що син відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження з 01 вересня 2000 року навчається у Лозовської республіканської спецшколі-інтернаті для дітей з тяжкими порушеннями речі Сімферопольського району.
06.12.2001 р мати неповнолітнього - відповідачка ОСОБА_1 вперше звернулася до УПСЗН з заявою для призначення їй державної соціальної допомоги як малозабезпеченої родині з дитиною та як одинокій матері, аналогічні заяви нею було надано до УПСЗН 13.06.2002 року, 20.05.2003 року, 13.11.2003 року.
Для призначення допомоги відповідачка в УПСЗН була надана довідка про склад сім'ї, де зазначено що з нею проживає також син - ОСОБА_2
13.11.2003 року відповідачка надала УПСЗН довідку Лозовської республіканської спецшколі-інтернату про те що ОСОБА_2 знаходиться на неповному забезпечені в спецшколі інтернаті.
На підставі вказаних документів, які відповідачка отримала в належних установах, їй була призначена соціальна допомога.
Статтею 37 Закону України „ Про освіту", статтею 27 Закону України „ Про
охорону дитинства" передбачено, що для дітей' в вадами розумового або фізичного
розвитку, які не можуть навчаться у загальних учбових закладах утворюються
спеціальні загальноосвітні школи ( школи-інтернати) , в якій вони перебувають за
рахунок держави.
Відповідно до п. 33 частин 5 і 6 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою KM України № 1751 від 27.12.29001р., допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.
Згідно даних школи-інтернату в 2001 році на шкільно-письмове обладнання, матеріали і предмети для господарчих потреб, спортивний інвентар виділено 10000 грн. з 117300 грн. необхідних; на одяг, взуття, нижня і постільна білизна - 15000 грн. з 502300 грн. необхідних; на устаткування, інвентар, парти, столи, ліжка, стільці - 0 грн. з 126000 грн. необхідних; на харчування 216000 грн. з 671000 грн. необхідних. Аналогічна ситуація мала місце і в 2002 р. 2003 p., а також частково в 2004 р.
Формально, виходячи з положень ст. 37 Закону України « Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» держава узяла на себе вказані зобов'язання, проте фактично держава повністю ці обов'язки не виконує.
Колегія суддів вважає, що позивач не довів того факту, що держава повністю забезпечує неповнолітнього ОСОБА_2 одягом і взуттям, а доводи відповідачки, що отримані кошти від соціальної допомоги витрачені нею для придбання одягу і взуття, ні ким не спростовані, як не надано суду доказів, що хто-небудь інший забезпечував неповнолітнього ОСОБА_2 вказаними речами.
Рішення суду повинно буди законним и обґрунтованим, ухваленим на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ураховуючи, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення допустив недоведеність обставин, що мають значення для справи, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення скасувати й постановити нове рішення про відмову в позові.
На підставі викладеного і керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 202, 303, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 03 травня 2006 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволені позову Управління праці та соціального захисту населення Київського району міста Сімферополя до ОСОБА_1, Лозовської республіканської спецшколи-інтернату про стягнення грошової суми відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.