Справа №22а/4051                                            Головуючий у суді 1 інст.: Невмержицьхий С.С.

Категорія 26                                                      Доповідач у суді П інст.:Товянська О.В.

ПОСТАНОВА Іменем   України

15 листопада 2006 року Апеляційний суд Житомирської області у складі :

головуючого :   судді Франовської К.С. суддів : Широкової А.В. Товянської О.В. при секретарі : Чичирко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністра­тивну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Наринсь­кої сільської ради, Управління праці та соціального захисту населення Ов­руцької районної державної адміністрації Житомирської області про стяг­нення коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний за­хист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи»

за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту на­селення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області

на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 7 грудня 2006 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом. Просила стягнути на її користь з відповідачів заборгованість за останні три роки по виплатах, передба­чених ст.ст. 37,39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зазначила, що за згаданим Законом має право на одержання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування -40% від мінімальної зарплати та відповідно до ст.39 Закону на доплату в розмірі 25% від мінімальної зарплати і дві мінімальні зарплати, які у встановленому За­ковом розмірі не виплачувались.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 7 грудня 2005 року позов задоволено. Стягнуто з виконкому Норинської сільської ради на користь ОСОБА_1. 11872 грн. 76 коп. Зобов'язано Управління праці та соціа­льного захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомир­ської області прийняти від виконкому Норинської сільської ради платіжні доку­менти для виплати ОСОБА_1. вказаних коштів.

У поданій апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту на­селення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про­сить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Всі виплати, передбачені Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобиль­ської катастрофи» повинні виплачуватись у розмірах, визначених Постановою Ка­бінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні ви­плати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кра­тному відношенні до мінімальної зарплати. Апелянт також вказує на відсутність коштів для виплат у розмірах, понад встановлені названою постановою.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню з при­йняттям постанови про відмову у позові з таких підстав.

Статтею 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держа­ви на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків ви­значають виключно законом про Державний бюджет України.

Згідно із статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються в порядку в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті Укра­їни на відповідні бюджетні програми.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраж­дали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що громадянам, які по­страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачуються щомісячні випла-

1

ти на потерпілу дитину, допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва, компенсації за роботу на території радіоактивного забру­днення, за школу, заподіяну здоров»ю та щорічну допомогу на оздоровлення, до­помоги, розміри яких залежать від встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

Суд встановив, що позивачка постійно проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і відповідно до ст.37 Закону має право на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва у розмірі 40% від мінімальної зарплати. На підставі ст.39 Закону як особа, що проживає та працює на території радіоактивного забруднення - право на доплату в розмірі двох мінімальних зарплат і доплату в розмірі 25% мінімальної зарплати.

Відповідно до Постанови KM України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катас­трофи», позивачка за останні три роки отримувала виплати у відповідності із встановленим Постановою KM України від 20 червня 2000 року №987 Порядком використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чор­нобильської катастрофи та соціального захисту населення, в межах видаткової ча­стини бюджету на кожен рік.

Апеляційний суд не може погодитись з висновками суду першої інстанції про наявність заборгованості держави перед позивачем по виплаті допомоги та доплати у вказаних у рішенні розмірах, оскільки згідно зі ст. 62 Закону «Про ста­тус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи» роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у поряд­ку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної вико­навчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпо­рядкованості та форм власності.

За таких обставин, коли судом першої інстанції не застосовано матеріаль­ний закон, який підлягав застосуванню, рішення підлягає скасуванню з відмовою у позові.

Суд встановив, що позивачка одержувала виплати у розмірах, встановле­них постановою Кабінету Міністрів України.

Аналізуючи наведені норми законодавства, що регулюють спірні право­відносини, Апеляційний суд приходить до висновку про те, що підстав для задо­волення позову немає.

У зв'язку з цим Апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і постановляє про відмову у позові.

Керуючись ст. 196,198,199,202,205,207 КАС України, Апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області задово­льнити. Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 7 грудня 2005 року скасувати і прийняти нову постанову про відмову ОСОБА_1 у позові до виконкому Норинської сільської ради, Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної ад-міністрації Житомирської області про стягнення невиплачених коштів за без­підставністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути

оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного

суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили постановою

Апеляційного суду.                                                                          

Головуючий : Судді: