АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/2690/14722/2012 Головуючий у 1 інстанції - Макаренко І.О.

Суддя-доповідач - Соколова В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Соколової В.В.

суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.

при секретарі Охневській Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24.07.2012 у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт», третя особа: Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

19.06.2008 позивач звернулася до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що проживає в АДРЕСА_1. Поруч з цим будинком у 2001 році проводилось будівництво та реконструкція житлового комплексу по бульвару Т. Шевченка, 11-а та 11-б. Внаслідок розробки старої забудови № 11-а на місці якої було зведено багатоповерховий будинок, квартири жителів будинку НОМЕР_1 зазнали пошкоджень, в тому числі і квартира позивачки. А тому просила суд, з урахуванням уточнень, стягнути з відповідача кошти в сумі 7687,00 грн. в порядку відшкодування матеріальної шкоди відповідно до висновку експерта та 25000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.07.2012 у задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт», третя особа: Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями, представником позивача подано апеляційну скаргу з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права. А саме апелянт зазначає, що суд першої інстанції прийшов до висновків, які не відповідають обставинам в справі, оскільки під час розгляду справи, не дав належної правової оцінки доказам, зокрема, факту визнання відповідачем боргу. Також, апелянт зазначає, що суд невірно встановив початок перебігу строку позовної давності з 2004 року, що стало підставою у відмові в задоволенні позову, так як про порушення прав саме відповідачем позивачка дізналася в 2007 році. На підставі вказаного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив рішення суду скасувати та ухвали нове про задоволення заявлених позовних вимог.

Представник відповідача ТОВ «БКФ «Граніт» заперечував проти доводів апеляційної скарги, оскаржуване рішення вважає законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, тому, в порядку ч.2 ст. 305 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції встановив порушене право позивача, проте враховуючи, що вона дізналась про порушення своїх прав в серпні 2004, а до суду звернулась в листопаді 2007 дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства.

Судом встановлено, що з 2001 року по 2005 рік проводилось будівництво та реконструкція житлового комплексу по бульвару Т. Шевченка, 11-а та 11-б. Розробка старої забудови № 11-а та зведення на її місці нового багатоповерхового будинку, спричинили пошкодження квартир жителів будинку НОМЕР_1, в тому числі і квартири позивачки.

Комісією ЖЕК-1003, який на той час був структурним підрозділом КПУЖГ було обстежено всі квартири в будинку НОМЕР_1 т24.08.2004 складені відповідні акти та кошториси.

Зокрема, згідно кошторису по ремонту квартири позивача складеного станом на 19.11.2005 вартість відновлювальних робіт становить 1054,00 грн. (т.1 а.с.11-12)

12.01.2006 між ТОВ «БКФ «Граніт» та КПУЖГ був укладений договір № 12/01-06 про виконання ремонтних робіт житлового будинку НОМЕР_1 на бул. Шевченка в м. Києві, за умовами п. 3.1.1 якого ТОВ «БКФ «Граніт» повинна була перерахувати кошти на рахунок КПУЖГ в розмірі 23726,00 грн. (т.1 а.с.203) Факт виконання даного зобов'язання підтверджується платіжним дорученням № 120 від 13.01.2006. Дані обставини також були встановлені рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.11.2008 у справі № 2-2778/08 (а.с.196-198), отже в силу ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Судом встановлено, що розпорядженням начальника ЖЕК 1003 № 59-к від 28.03.2007 «Про проведення ремонту в окремих квартирах» проведено перерахунок коштів за виконані власними силами мешканцями ремонтних робіт у зв'язку з пошкодженням квартир, згідно кошторису - в рахунок квартирної плати (т.1 а.с.53). Тому за рахунок цих коштів з мешканців квартир, в тому числі і з позивача, не стягувалась квартирна плата в межах встановленої суми матеріального збитку. А отже суд першої дійшов обґрунтованого висновку, що позивачу було відшкодовано збитки відповідно актів та кошторисів, які були складені після огляду пошкодженої квартири.

Згідно висновку № 6228/10-15 судової будівельно-технічної експертизи від 18.07.2011 р. розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику квартири АДРЕСА_1 внаслідок зовнішніх дій і факторів на момент проведення експертизи складає 7687,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1351,00 грн.(т.2 а.с.15-23)

Проте, враховуючи, що дефектний акт був складений 24.08.2004, що завершення будівництва сусіднього будинку було завершено 30.03.2005 (згідно акту введення в експлуатацію (т.1 а.с.199)) тобто подальше пошкодження квартири позивача не могло мати місце, судом вірно застосовані положення ст. 257,267 ЦК України. При цьому посилання представника позивача на численні скарги позивача до різних державних установ не можуть бути прийняті до уваги суду, так як в порядку ст.ст. 263,264 ЦК України вказані обставини не зупиняють і не переривають перебіг позовної давності

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24.07.2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: