Справа № 11-809/11 Головуючий у 1 інстанції: А.І. Ліуш
Категорія - ч.4 ст.187 КК України Доповідач : Пайонкевич Т. Т.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Пайонкевича Т.Т.
суддів: Березюка О.Г., Гаврилова В.М.
при секретарі: Семчишин М.Б.
з участю прокурора: Шахрайчук Н.І.
адвоката: ОСОБА_1
засуджених: ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, діючого в інтересах засудженого адвоката ОСОБА_4, державного обвинувача Козачук К.О. на вирок Залізничного районного суду м. Львові від 16 травня 2011 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лоні, Перемишлянського району, Львівської області, жителя, АДРЕСА_1, українця, громадянина України, раніше судимого: 16.07.2000р. Перемишлянським районним судом Львівської області за ч.2 ст.206, ст.43 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі, 27.02.2002р. Перемишлянським районним судом Львівської області за ч.3 ст.296 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі, 24.10.2005р. Перемишлянським районним судом Львівської області за ч.1 ст.121, ч.3 ст.296, ч.3 ст.185 КК України на п'ять років позбавлення волі,
засуджено за:
- ч. 4 ст. 187 КК України на 9 (дев'ять) років позбавлення волі із конфіскацією усього належного засудженому ОСОБА_3 майна.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 -тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишено без змін.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 визначено рахувати з моменту фактичного затримання 24 серпня 2010 року.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Львова, жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, раніше судимого 21.04.2005р. Галицьким районним судом м. Львова за ч.2 ст.186 КК України на чотири роки позбавлення волі з визначенням двох років іспитового строку відповідно до ст.75 КК України, 19.09.2005р. Шевченківським районним судом м. Львова за ч.3 ст.185 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі, 10.07.2008р. Франківським районним судом м. Львова за ч.2 ст.190 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі, 01.06.2010р. Шевченківським районним судом м. Львова за ст.395 КК України на один місяць арешту,
засуджено за:
- ч. 4 ст. 187 КК України на 9 (дев'ять) років позбавлення волі із конфіскацією усього належного засудженому ОСОБА_2 майна.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 -тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишено без змін.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 визначено рахувати з моменту фактичного затримання 25 серпня 2010 року.
Вирішено питання речових доказів згідно вимог закону.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано винним у тому, що 10.08.2010 року, о 23.00 годині, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на вул. Кульпарківській 158 у м. Львові, з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, зауваживши потерпілого ОСОБА_5 та пройшовши за ним по вул. С.Петлюри, у м. Львові, між будинками №47 та №51, засуджений ОСОБА_3 підбіг ззаду потерпілого ОСОБА_5 та наніс йому один удар в потилицю голови, піднятим з землі, куском оббитого бетону, від чого потерпілий впав на асфальт. Засуджений ОСОБА_2, підійшовши до потерпілого наніс йому один удар скляною пляшкою по голові, внаслідок чого потерпілий втратив свідомість. Під час того, як потерпілий лежачи на асфальті, перебував у безпорадному стані, засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заволоділи його мобільним телефоном марки "Nokia 3109" вартістю 260.00 грн., який був у чохлі коричневого кольору на ремені з правого боку, вартістю 50.00 грн., з карткою оператора "Київстар", з картою пам'яті вартістю 30.00 грн., грошима в сумі 35.00 грн., які знаходились у лівій передній кишені джинсів, шкіряним гаманцем вартістю 30.00 грн., який знаходився у правій передній кишені джинсів та двома ключами вартістю 50.00 грн. кожен, всього заволодівши майном потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 505.00 грн.
Засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить вирок Залізничного районного суду м. Львові від 16 травня 2011 року скасувати а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги невідповідність показів засудженого ОСОБА_3 даним ним на досудовому та судовому слідстві, стверджує що між ним та ОСОБА_3 не було змови на вчинення злочину, зазначає що в показах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 немає жодних даних які б стверджували вчинення ним злочину, вказує, що походження мобільного телефона який він здав у ломбард йому не було відоме, стверджує, що саме він зателефонував у міліцію щоб повідомити про вчинення злочину, а тому він не міг вчинити злочин, а потім повідомити про це міліцію, вказує що згідно судово медичної експертизи від 01.09.2010 року за №406/10, потерпілому було нанесено лише один удар тупим предметом а тому стверджує що він потерпілого ОСОБА_5 не бив та не грабував.
Діючий в інтересах засудженого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_4 подав апеляцію, в якій просить вирок Залізничного районного суду м. Львові від 16 травня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати а справу провадженням закрити, посилаючись на те, що засуджений ОСОБА_2 в своїх показах вину не визнавав.
Державний обвинувач Козачук К.О. подав апеляцію, в якій просить вирок Залізничного районного суду м. Львові від 16 травня 2011 року скасувати в частині призначення покарання засудженим, у зв'язку із м'якістю, невідповідністю тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого та постановити свій вирок обравши засудженим більш суворе покарання. Посилаючись на те, що суд першої інстанції обираючи міру покарання в повній мірі не врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ними злочину, санкція якого передбачає лише одне основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Також зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що підсудні раніше неодноразово судимі за умисні, корисливі злочини, на шлях виправлення не стають, не роблять для себе жодних висновків.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, доводи засудженого та його адвоката на підтримання апеляції ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Винуватість засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм злочину при вказаних у вироку обставинах доведена повністю, а їх діям дана правильна кримінально-правова оцінка.
Засуджений ОСОБА_3 в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції зазначив, що з вироком Залізничного районного суду м. Львова від 16 травня 2011 року яким його та ОСОБА_2 визнано винними за ч. 4 ст. 187 КК України та засуджено на 9 (дев'ять) років позбавлення волі із конфіскацією усього належного їм майна повністю згідний.
Винуватість засудженого ОСОБА_2 стверджується зібраними як на досудовому так і судовому слідстві доказами.
А саме показами ОСОБА_2 даними ним в судовому засіданні в суді першої інстанції в яких він пояснив, що 10 серпня 2010 року близько 23.00 год. він, ОСОБА_3. та свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_7 знаходились на вулиці Кульпарківській у м. Львові. Посидівши на лавці, він та ОСОБА_3. встали та пішли, щоб сходити в туалет. Проходячи вони побачили, що попереду йшов незнайомий мужчина. Тоді ОСОБА_3. підняв з землі кусок оббитого бетону, нічого не пояснюючи підбіг до потерпілого і наніс йому один удар в голову ззаду. Потерпілий впав на коліна, а ОСОБА_3. ще раз наніс удар потерпілому в голову ззаду та потерпілий впав. Він в той час стояв на відстані 10 метрів. Тоді ОСОБА_3. обшукав потерпілого та підійшовши до нього показав телефон. Так він зрозумів, що ОСОБА_3. викрав в потерпілого мобільний телефон. Чохла він не бачив. Також ОСОБА_3. помив водою руки, ноги та скинув шкарпетки, які були в крові. На наступний день ОСОБА_3. попросив його з'їздити з ним в ломбард "Скарбниця" на вул. Кн. Ольги та здати певну річ. Приїхавши в ломбард ОСОБА_3. попросив його закласти телефон на свій паспорт, бо він не мав паспорта. Тоді вони зайшли в ломбард і він заклав телефон за 180,00 грн. Гроші він віддав ОСОБА_3
Показами потерпілого ОСОБА_5 даними ним в судовому засіданні в суді першої інстанції про те, що 10 серпня 2010 року, о 23.00 год., він повертався з дня народження та був одягнутий в білу сорочку та джинси синього кольору. На джинсах у нього був ремінь до якого з правого боку був прикріплений шкіряний чохол світло-коричневого кольору, вартістю 50,00 грн. В чохлі знаходився мобільний телефон «Nokia3109», вартістю 260,00 грн., з карткою оператора «Київстар»та картою пам'яті, вартістю 30,00 грн. В лівій кишені штанів у нього були гроші в сумі 35,00 грн. В правій передній кишені джинсів у нього був шкіряний гаманець трикутної форми, темно-коричневого кольору, вартістю 30,00 грн., в якому знаходилось два металеві ключі з ручками чорного та синього кольорів, вартістю 50,00 грн. кожен. Він йшов по вул. Кульпарківській. В той час була темна пора доби, але на вулиці світились ліхтарі. На зупинці він помітив людей, які стояли та сміялись. Пройшовши вул. Кульпаркіську 158 у м. Львові, він пішов в напрямку вул. С.Петлюри, на якій освічення було менше. Йдучи по вулиці він несподівано отримав удар в потилицю голови. Від цього удару впав не землю, йому стало погано та він втратив свідомість. Коли опритомнів виявив що в нього не має чохла з телефоном, грошей та гаманця з ключами. Як дійшов додому не пригадує. Вдома виявив, що в нього розбита голова, сорочка в крові. Оскільки від отриманих ударів йому було погано, 12 серпня 2010 року він був госпіталізований в лікарню, де він проходив лікування. Хто саме йому наніс удари він не бачив та пригадати не може. Після даного випадку у нього значно погіршився стан здоров'я.
Показами свідка ОСОБА_7 даними нею в судовому засіданні в суді першої інстанції про те, що 10 серпня 2010 року, біля 23.00 год. вона знаходилась вдома і в той час зателефонував підсудний ОСОБА_3. та вона з ОСОБА_8 вийшли на вулицю, де на зупинці знаходились підсудні. Побачивши потерпілого підсудні пішли за ним. Приблизно через 15-20 хв., повернувшись, підсудний ОСОБА_2 сказав, що потрібно терміново повернутись оскільки він не забрав пляшку, яку розбив. Наступного дня, вона в руках підсудного ОСОБА_2 побачила телефон, який до цього часу не бачила. Згодом підсудний ОСОБА_2 пішов у ломбард та здав даний телефон. В ході досудового слідства жодного тиску ні на неї ні на підсудних не чинилось, зокрема під час ставок віч-на-віч між нею на підсудними. Щодо підсудного ОСОБА_3 то свідок відмовилась давати свідчення на основі ст. 63 Конституції України.
Показами свідка ОСОБА_8 даними нею в судовому засіданні в суді першої інстанції про те, що 10 серпня 2010 року вона, свідок ОСОБА_7 та підсудні сиділи на бордюрі неподалік будинку №156 на вул. Кульпарківській у м. Львові. Згодом підсудні кудись відійшли. Через 5 хв. повернувся підсудний ОСОБА_2, а ще через 10 хв. повернувся підсудний ОСОБА_3., в якого з руки йшла кров. Вона запитала, що трапилось. Він відповів, що порізався, а де саме та чим він не сказав та попоросив ОСОБА_7 купити пляшку води. Після цього підсудний ОСОБА_3. помив руки та зняв свої білі шкарпетки, які також були в крові. Згодом вони пішли додому. Наступного дня підсудні кудись ходили, однак куди саме вона не знає. В ході досудового слідства жодного тиску ні на неї ні на підсудних не чинилось, зокрема під час ставок віч-на-віч між нею на підсудними, які добровільно ставили підписи в усіх процесуальних документах.
Показами засудженого ОСОБА_3, даними на досудовому слідстві, в яких він чітко виклав та зазначив усі обставини вчинення ним та підсудним ОСОБА_2 злочину 10 серпня 2010 року о 23.00 год. з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 /а.с. 221/
Протоколом ставки віч - на - віч між підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 25 серпня 2010 року, на якій кожен підтвердив свої покази та підсудний ОСОБА_3 наполіг на причетності і підсудного ОСОБА_2 до скоєного злочину /а.с. 79-81/
Протоколом ставки віч - на - віч між свідком ОСОБА_8 та підсудним ОСОБА_2 від 26 серпня 2010 року, на якій кожен підтвердив свої покази /а.с. 148-149/
Протоколом ставки віч - на - віч між свідком ОСОБА_7 та підсудним ОСОБА_2 від 26 серпня 2010 року, на якій кожен підтвердив свої покази та свідок ОСОБА_7 підтвердила, що бачила 11 серпня 2010 року, у руках підсудного ОСОБА_2 мобільний телефон, якого раніше не бачила, /а.с. 150-151/
Протоколом ставки віч - на - віч між підсудними ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_8 від 26 січня 2010 року, на якій кожен підтвердив свої покази та підсудний ОСОБА_3 наполіг на тому, що про викрадений мобільний телефон було відомо також і підсудному ОСОБА_2 /а.с. 152-153/
Протоколом ставки віч - на - віч між підсудними ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_7 від 26 січня 2010 року, на якій кожен підтвердив свої покази, /а.с. 154-155/
Заявою потерпілого ОСОБА_5 від 10 серпня 2010 року, згідно якої його побили та пограбували невідомі особи, /а.с. 5/
Відтворенням обстановки та обставин події від 26 серпня 2010 року з підсудним ОСОБА_2 та фото-таблицею до протоколу, згідно якого він показав місце де був вчинений злочин, /а.с. 137-143/
Відтворенням обстановки та обставин події з підсудним ОСОБА_3 та фото-таблицею до протоколу, згідно якого він розказав та показав місце, де на площадці між будинками №47 та №51 на вул. С.Петлюри, він разом з підсудним ОСОБА_2 вчинили напад на потерпілого ОСОБА_5 /а.с. 144-147/
Впізнанням потерпілим ОСОБА_5 мобільного телефону марки «Nokia», модель 3109, з карткою оператора «Київстар»та картою пам'яті, який було у нього викрадено, /а.с. 196/
Висновком експерта №406/10 від 1 вересня 2010 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: забійна рана тім'яно-потиличної ділянки голови в центрі справа, забій м'яких тканин правої щоки, лінійний перелом потиличної кістки з переходом на основу черепа, забій головного мозку середньої важкості з ураженням базальних відділів лобних часток мозку. Пошкодження утворились від контакту з тупими предметами, могли бути причинені 10 серпня 2010 року. Враховуючи характер травми голови: високе розташування рани голови, наявність лінійного перелому потиличної кістки та ураження базальних відділів обидвох лобних часток мозку, слід вважати, що травма голови у потерпілого ОСОБА_5 могла бути наслідком удару тупим предметом в ділянку правої щоки з послідуючим падінням та ударом тім'яно-потиличною ділянкою голови до тупого твердого предмету з широкою поверхнею. Травма голови у потерпілого ОСОБА_5 була небезпечною для життя в момент причинення, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, /а.с. 200-201/
Висновком експерта № 9/324 від 9 вересня 2010 року, згідно якого усереднена ринкова вартість представленого на дослідження мобільного телефону торгової марки «Nokia», модель «3109с», без вартості зарядного пристрою, карти пам'яті та стерео гарнітури, які входять в комплект телефону, але не були викрадені та з врахуванням того, що з моменту викрадення телефону до моменту представлення на дослідження його товарний стан не змінився, станом на момент вчинення злочину, 10 серпня 2010 року, могла становити 260,00 грн. Ринкова вартість представленої карти пам'яті торгової марки «Kingston-mikro»типу MicroSD ємкістю 1Gb станом на 10 серпня 2010 року могла становити 30,00 грн. Встановити ринкову вартість стартового пакета оператора мобільного зв'язку «Київстар»не виявилось можливим. /а.с. 186-189/
Зазначені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2 суд розцінює як такі, які спрямовані на уникнення від відповідальності а тому до уваги не бере.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд належним чином врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, його наслідки, особу засудженого, який раніше неодноразово суджений, зокрема за злочини проти життя та здоров'я особи, негативно характеризується за місцем проживання, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не сприяв встановленню істини у справі, обставини, які пом'якшують покарання -відсутні, обставинами, які обтяжують покарання є рецидив злочинів та вчинення злочину щодо особи, яка перебувала у безпорадному стані. Тому міра покарання ОСОБА_3 за ч.4 ст.187 КК України обґрунтовано визначена судом в межах передбачених санкцією даної статті.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд належним чином врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, його наслідки, особу засудженого, який раніше неодноразово суджений, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліках у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, не сприяв встановленню істини у справі, обставини які пом'якшують покарання -відсутні, обставини, які обтяжують покарання є рецидив злочинів та вчинення злочину щодо особи, яка перебувала у безпорадному стані. Тому міра покарання ОСОБА_2 за ч.4 ст.187 КК України обґрунтовано визначена судом в межах передбачених санкцією даної статті.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що покарання засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України, а тому підстав для задоволення апеляцій немає.
Керуючись ст.ст.366, 377, 379 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляції засудженого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_4 та державного обвинувача Козачук К.О. залишити без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м. Львові від 16 травня 2011 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 -без змін.
Ухвала може бути оскаржена на протязі 3 місяців в касаційному порядку з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: