Справа № 11-804/11 Головуючий у 1 інстанції: Савуляк Р.В.
Категорія - ч.3 ст.296, ч.2 ст.296 КК України Доповідач: Пайонкевич Т. Т.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Пайонкевича Т.Т.
суддів: Макойди З.М., Михалюка В.О.
при секретарі: Гирович В.В.
з участю прокурора: Шахрайчук Н.І.
адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача Ковальчука О.Г. на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 20 травня 2011 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Червонограда, Львівської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, раніше судимого: 16.03.2006р. Червоноградським міським судом Львівської області за ч.3 ст.187 КК України на 2 (два) роки 2 (два) місяці позбавлення волі, звільнився 7 грудня 2007 року,
засуджено за:
- ч. 3 ст. 296 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання якщо він протягом двох років і шести місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язано засудженого ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 -підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишено без змін.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Червонограда, Львівської області, жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за:
- ч. 2 ст. 296 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язано засудженого ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 -підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишено без змін.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Червонограда, Львівської області, жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за:
- ч. 2 ст. 296 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання якщо він протягом одного року і шести місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язано засудженого ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 -підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишено без змін.
Цивільний позов прокурора м. Червонограда в інтересах Міністерства охорони здоров'я в особі Червоноградської центральної міської лікарні -задоволений.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 928 (дев'ятсот двадцять вісім) гривень 81 коп. за лікування потерпілого від злочину -ОСОБА_5.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винним у тому, що вони 30.03.2009, близько 02 години ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні бару "ІНФОРМАЦІЯ_7", що АДРЕСА_4 із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки у суспільстві, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою, спровокували суперечку із групою невстановлених осіб, яка у подальшому переросла у бійку.
Хуліганські дії ОСОБА_2 і ОСОБА_3 супроводжувалися особливою зухвалістю, яка виражалася у взаємному нанесенні ними ударів руками та ногами із групою невстановлених осіб, перевертанні столів у барі, їх пошкодженні, а також пошкодженні скляної посуди, на загальну суму 2670 гривень.
Працівниця вказаного бару ОСОБА_6, з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 і групи невстановлених слідством осіб, стала їх активно присікати, намагаючись відтягнути ОСОБА_2 за одяг.
ОСОБА_2 будучи настирливим у продовженні хуліганських дій, незважаючи на те, що ОСОБА_6 тягне його за одяг, з метою припинення хуліганства, діючи із особливою зухвалістю, виражаючи явну зневагу до суспільства та загальноприйнятих правил поведінки, супроводжуючи свої дії образливою нецензурною лайкою в адресу останньої, умисно став чинити ОСОБА_6 фізичний опір.
Коли працівниця бару ОСОБА_6 стала активно присікати хуліганські дії ОСОБА_2 відтягуючи його в інше приміщення, останній відштовхнув її від себе та умисно наніс їй удар кулаком в обличчя, а також спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді крововиливі на правій сідниці, на лівому і на правому стегні.
Хуліганськими діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був грубо порушений режим роботи бару "ІНФОРМАЦІЯ_7", громадський порядок та спокій відвідувачів і пошкоджено три столи та скляний посуд на загальну суму 2670 гривень, а внаслідок хуліганських дій ОСОБА_2, потерпілій ОСОБА_6, ще й були спричинені легкі тілесні ушкодження.
Крім того, ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_4, 06 вересня 2010 року близько 03 години ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння поблизу кафе "ІНФОРМАЦІЯ_8", що по вулиці АДРЕСА_5, грубо порушуючи громадський порядок та встановлені правила поведінки в громадських місцях безпричинно, вчинили сварку з ОСОБА_7, стали її ображати. Їх дії намагався присікти чоловік ОСОБА_7 -ОСОБА_5
Тоді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали наносити ОСОБА_5 численні удари кулаками та ногами, які спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров'я.
Державний обвинувач Ковальчук О.Г. подав апеляцію та доповнення, в якій просить вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 20.05.2011 року відносно засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 -скасувати, через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особам засудженого, по справі постановити новий вирок із призначенням ОСОБА_2 кримінального покарання за ч.3 ст.296 КК України у вигляді 2 років 3 місяців позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі; із призначенням ОСОБА_3 кримінального покарання за ч.2 ст.296 КК України у вигляді 2 років 3 місяців позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі. Посилається на те, що судом першої інстанції при обранні міри покарання ОСОБА_2 не враховано тяжкості вчиненого ним злочину, у вчиненні вказаного злочину засуджений виконував активні дії, разом з тим по епізоду вчинення хуліганських дій 30.03.2009 року ОСОБА_2 своєї вини впродовж усього досудового та судового слідства не визнавав а тому на думку обвинувачення щиро у вчиненому не розкаявся. Судом першої інстанції також недостатньо приділено уваги тому факту, що в минулому ОСОБА_2 притягувався до кримінальної відповідальності. Також на момент прийняття судом остаточного рішення по справі збитки потерпілому ОСОБА_8 засуджений не відшкодував. В частині засудження судом ОСОБА_3 державне обвинувачення також зазначає, що по першому епізоду його звинувачення засуджений своєї вини впродовж усього досудового та судового слідства не визнавав а тому на думку обвинувачення щиро у вчиненому не розкаявся. Також не враховано судом при обранні ОСОБА_3 міри покарання тяжкості вчинених ним злочинів та кількості інкримінованих йому епізодів злочинних дій, виконанням останнім активних дій у вчиненні злочинів та вчинення злочинів в групі осіб. В доповненні до апеляції державний обвинувач просить в резолютивній частині вироку визначити дольову частку витрат, яку необхідно стягнути із кожного засудженого.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, доводи засуджених та адвоката про залишення вироку першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Винуватість засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у вчиненні інкримінованих їм злочинів при вказаних у вироку обставинах доведена повністю та в апеляції не оспорюється, а їхнім діям дана правильна кримінально-правова оцінка.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд належним чином врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу засудженого, який є особою молодого віку, проживає один без батьків і без засобів для існування, раніше притягався до кримінальної відповідальності. На момент вчинення злочину перебував під адміністративним наглядом, однак, у подальшому, вже виключно позитивно характеризується за місцем проживання. На судовому засіданні в суді першої інстанції на початку, не визнавав своєї вини, однак, згодом, вину визнав і щиро розкаявся, що характеризує підсудного з позитивної сторони. Обставини, що обтяжують покарання: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, вчинення злочину повторно та рецидив злочину. Обставини, що пом'якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, позитивна побутова характеристика. Тому міра покарання ОСОБА_2 за ч.3 ст.296 КК України обґрунтовано визначена судом в межах передбачених санкцією даної статті. При призначенні остаточного покарання суд вірно застосував ст.75 КК України. Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд належним чином врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу засудженого, який є особою молодого віку, проживає у сім'ї, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у даний час працевлаштований і позитивно характеризується за місцем роботи. На судовому засіданні в суді першої інстанції на початку, частково не визнавав своєї вини, однак, згодом, вину визнав і щиро розкаявся, що характеризує підсудного з позитивної сторони. Обставини, що обтяжують покарання: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, вчинення злочину повторно. Обставини, що пом'якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, позитивна характеристика в побуті та за місцем праці. Тому міра покарання ОСОБА_3 за ч.2 ст.296 КК України обґрунтовано визначена судом в межах передбачених санкцією даної статті. При призначенні остаточного покарання суд вірно застосував ст.75 КК України.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що покарання засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України, а тому підстав для зміни міри покарання немає.
Однак колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину вироку в частині відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.
Вироком суду стягнуто, витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5, з засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.8 постанови від 7 липня 1995 року № 11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат", відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину стягуються відповідно до вимог ч.2 ст.93 КПК України. А тому ці витрати належить стягувати в певних частках з кожного із засуджених.
Отже витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину повинні бути стягнені з кожного із засуджених у відповідних частках -по 464 грн. 41 коп.
Керуючись ст.ст.366, 377, 379 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляцію державного обвинувача Ковальчука О.Г. задовольнити частково, вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 20 травня 2011 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 -змінити.
Змінити резолютивну частину вироку в частині відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, виклавши в такій редакції:
"Стягнути з ОСОБА_4 на користь Червоноградської центральної міської лікарні 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 41 коп. витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину -ОСОБА_5.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Червоноградської центральної міської лікарні 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 41 коп. витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину -ОСОБА_5."
В решті цей вирок відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена на протязі 3 місяців в касаційному порядку з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: