АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/79/13 Головуючий 1 у інстанції Болоніна М.Б.

Категорія ч.2 ст.121 КК України Доповідач Мудрецький Р.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мудрецького Р.В.

суддів Руських К.Г., Дігтярь Н.В.

за участю прокурора Грамма О.А.

потерпілої ОСОБА_4.

захисника ОСОБА_3.

виправданого ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції та потерпілої ОСОБА_4. на вирок Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2012 року, яким:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Вільногірська Дніпропетровської області, громадянина України, раніше не судимого,

за ч.2 ст.121 КК України визнано невинним та виправдано за недоведеністю його участі у скоєнні злочину,-

В С Т А Н О В И Л А:

Як вбачається з вироку суду, органом досудового слідства ОСОБА_1. пред'явлено звинувачення за ч.2 ст.121 КК України в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року приблизно о 03.30 годині, будучи у стані алкогольного сп'яніння, повертався до себе додому. Піднімаючись сходами, на площадці між 3-м та 4-м поверхами будинку АДРЕСА_1, побачив сплячого на полу раніше знайомого потерпілого ОСОБА_2., після чого піднявся в квартиру НОМЕР_1 за вказаною адресою, де проживав потерпілий та попросив співмешканку останнього ОСОБА_5. забрати потерпілого ОСОБА_2. з площадки.

Після цього ОСОБА_1. спустився на вказану площадку та, підійшовши до ОСОБА_2., спробував його підняти, однак в цей момент останній прокинувся і схопив обома руками ОСОБА_1. за шию. Після цього ОСОБА_1. на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, схопив обома руками ОСОБА_2. за волосся на голові та, утримуючи його таким чином, наніс не менш ніж 2 удари правою частиною голови о бетонне покриття сходової клітини, спричинивши тим самим потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які стали причиною смерті останнього.

Суд після повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи дійшов висновку про невинність ОСОБА_1. у спричиненні потерпілому ОСОБА_2. умисних тяжких тілесних ушкоджень, які стали причиною смерті останнього, оскільки зібрані та досліджені судом докази не підтверджують скоєння підсудним інкримінованого йому злочину, що стало підставою для постановлення по справі виправдувального вироку.

В апеляціях та доповненнях до них:

Прокурор, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати вирок суду у зв'язку із однобічністю та неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а також, суттєвим порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі. Вказує на те, що суд у мотивувальній частині вироку не вказав весь об'єм доказів, яким було обґрунтовано обвинувачення ОСОБА_1., результати їх дослідження, аналізу та оцінки не навів. Суд у повному обсязі не дав оцінки показам свідків, які були допитані у судовому засіданні, данні і факти, викладені у їх показах на досудовому слідстві, які вони підтвердили у суді у сукупності з іншими доказами не проаналізував та не оцінив. Суд не прийняв до уваги покази ОСОБА_1. на досудовому слідстві, в яких він визнавав себе винним і вважав їх вимушеними, даними за рекомендацією адвоката та слідчого, що підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_6. Вказує на те, що свідок ОСОБА_5. при її допиті на досудовому слідстві стверджувала, що бачила, як саме ОСОБА_1. наносив удари потерпілому ОСОБА_2., що підтвердила й у ході розгляду справи судом. Крім того, суд, виправдавши ОСОБА_1. тільки за ч.2 ст.121 КК України, допустив протиріччя у вироку, залишивши невирішеним питання по другому, викладеному у вироку обвинуваченню за ст.124 КК України.

Потерпіла ОСОБА_4. просить скасувати вирок суду через однобічність та неповноту досудового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справа, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд. Вказує, що покази ОСОБА_5., дані нею у судовому засіданні не відповідають відображеному у вироку. Не проводилося ніяких перевірок, окремих доручень по встановленню осіб малоліток, які могли бути причетними до смерті ОСОБА_2., судом не давалося, що призвело до помилкового ствердження суду про непричетність до неї ОСОБА_1. Не дана оцінка та не з'ясовані причини відмови від своїх попередніх показів свідка ОСОБА_10. Не встановлені причини часткової зміни в показах свідків ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_5., ОСОБА_9. В достатній мірі не з'ясовані дані про особу ОСОБА_1. Суд у вироку не вказав, чому він прийняв до уваги одні докази та відкинув інші. Не прийняв до уваги показання на досудовому слідстві виправданого ОСОБА_1. та свідка ОСОБА_5. про обставини скоєного обвинуваченим злочину.

Вислухавши доповідь судді, прокурора, та потерпілу ОСОБА_4., які підтримали доводи своїх апеляцій, виправданого ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_3., які заперечували проти задоволення апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, потерпілої підлягають задоволенню, а вирок суду скасуванню з направленням його на новий судовий розгляд з наступних підстав.

Відповідно до ст.323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлено підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Не допускається включення у вирок формулювань, які ставлять під сумнів виправданого.

Як вбачається з вироку, суд не виконав зазначених вимог закону.

Так, визнаючи ОСОБА_1. невинним та виправдовуючи його за недоведеністю його участі у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України - спричинення потерпілому ОСОБА_2. тяжких тілесних ушкоджень, суд не навів переконливих мотивів того, чому він відкидає докази обвинувачення.

При цьому судом не надано належної оцінки показанням обвинуваченого ОСОБА_1., які він давав в присутності свого захисника ОСОБА_11. (т.1 а.с.102), свідка ОСОБА_5. (т.1 а.с.40-42), в ході досудового слідства, у яких вони вказали механізм спричинення обвинуваченим ОСОБА_1. потерпілому ОСОБА_2. тяжких тілесних ушкоджень. Судом не наведено переконливих мотивів, чому зазначені показання не можна прийняти до уваги, як докази винності ОСОБА_1. Як вбачається з вироку, суд робить висновок, що зазначені докази суперечать встановленим судом обставинам справи та іншим доказам, але при цьому, не зазначає, в якій саме частині суд вбачає суперечності.

Відповідно до вироку, суд робить висновок, що обвинувачений ОСОБА_1. в ході досудового слідства вимушено давав показання, якими визнавав себе винним у скоєнні злочину, але при цьому не дав оцінки постанові слідчого прокуратури м.Вільногірська від 09.11.2012 року, відповідно до якої в порушенні кримінальної справи за фактом психологічного та фізичного примусу відносно ОСОБА_1. відмовлено за відсутністю складу злочину (т.2 а.с.100-101).

Також суд, виправдовуючи ОСОБА_1. у скоєнні злочину, посилається на висновки судово-медичних експертиз № 106-Е від 10.08.2011 року (т.1 а.с.158-159) та № 106-Е-Д від 27.06.2012 року (т.2 а.с.86-91), але не звернув при цьому уваги що зазначені експертизи взагалі не містять мотивувальної частини. У зазначених експертизах не зазначено з яких саме підстав експерт приходить до тих висновків, які він викладає у підсумках, відповідаючи на запитання слідчого та суду. Зокрема, експертом жодним чином не мотивований висновок на питання №11 експертизи № 106-Е-Д від 27.06.2012 року, що можливість утворення саден в правій скроневій ділянці від ударів о плоску поверхню пола сходового маршу є малоймовірною (т.2 а.с.91). Більш того, суд не звернув уваги й на те, що у відповіді на питання №1 експертизи № 106-Е-Д від 27.06.2012 року (т.2 а.с.90 оборот) експерт самостійно вдався до аналізу доказів, що є виключно компетенцією суду та зазначив, що до викладеного в протоколі допиту обвинуваченого ОСОБА_1. та протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_5. треба відноситись критично.

Крім того, суд лише навів зміст, але не дав ніякої оцінки висновкам експерта №599 від 01.09.2011 року (т.1 а.с.185-189), відповідно до п.п.3.4, 3.6 підсумків якої не виключається можливість походження волосся, доставленого на дактилоскопічній плівці, з голови потерпілого ОСОБА_2. Враховуючи характер кореневих кінців волосся, доставленого на дактилоскопічній плівці, можна висловитись про те, що в більшості воно життєздатне, вирване. Лише дві волосини відживаючі, могли випасти самі.

Зазначені істотні порушення кримінально процесуального закону та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи є підставою для скасування вироку відповідно до положень ст.ст.369, 370 КПК України.

При цьому колегія суддів вважає, що справа підлягає направленню на новий судовий розгляд, в ході якого належить усунути вказані порушення кримінально-процесуального закону, призначити та провести комісійну судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставити питання щодо механізму утворення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2., перевірити в повному обсязі доводи апеляцій, дати належну оцінку зібраним по справі доказам та прийняти законне й обгрунтоване рішенння.

З врахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_4. задовольнити.

Вирок Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2012 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 залишити тією ж -підписка про невиїзд.

Судді