АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

попереднього розгляду

12 грудня 2012 року Апеляційний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Горб І.М.,

з участю прокурора Юрка Т.Г.,

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві попередній розгляд кримінальної справи за апеляціями захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 09 серпня 2012 року,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 09 серпня 2012 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі.

На вказаний вирок суду захисниками ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, засудженими ОСОБА_4, ОСОБА_5 та прокурором, який затвердив обвинувальний висновок, подано апеляції, які разом із вказаною кримінальною справою направлені до Апеляційного суду м. Києва та призначені до розгляду у суді апеляційної інстанції на 12 год. 10 хв. 13.12.2012 року.

Заслухавши доповідь головуючого про підстави, з яких справу було внесено на попередній розгляд, думку прокурора, який вважав, що справа не може бути розглянута у призначену дату і підлягає поверненню суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 350, 352 КПК України, у зв'язку з невідповідністю поданих учасниками процесу апеляцій вимогам закону, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що справа підлягає поверненню Дарницькому районному суду м. Києва з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 350 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами та доповненнями), в апеляції повинно бути зазначено: назва суду, якому адресується апеляція; особа, яка подає апеляцію; вирок, ухвала чи постанова, на які подається ______________________________________________

Справа №11/2690/2624/2012 Головуючий в першій інстанції Заруба П.І.

Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України Доповідач Горб І.М.

апеляція, і назва суду, який їх постановив; вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування; прохання особи, яка подає апеляцію; перелік документів, які додаються до апеляції.

Згідно з положеннями ст. 352 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами та доповненнями), у разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених ст. 350 цього Кодексу, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення. Якщо у зазначений строк ці вимоги не будуть виконані, то апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду.

Разом з цим, зазначені вимоги закону належним чином по справі не виконані.

Так, в апеляції захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які діють в інтересах засудженого ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність призначеного судом ОСОБА_5 покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості, просять змінити вирок суду відносно ОСОБА_5, призначивши йому більш м'яке покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

В апеляції засудженого ОСОБА_5 міститься аналогічне прохання про зміну вироку суду та призначення йому більш м'якого покарання.

Однак, таке прохання захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_5, є неконкретним, оскільки в апеляціях цих учасників процесу не зазначено, в якій спосіб необхідно призначити ОСОБА_5 більш м'яке покарання (чи із застосуванням ст. 69 КК України (призначивши основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання), чи звільнити засудженого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, застосувавши до нього ст. 75 КК України).

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 366 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами та доповненнями), у результаті розгляду апеляцій на вироки (постанови) місцевих судів апеляційний суд: виносить ухвалу про залишення вироку чи постанови без зміни, а апеляції - без задоволення; скасування вироку чи постанови і повернення справи прокуророві на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд в суд першої інстанції; скасування вироку чи постанови і закриття справи; зміну вироку чи постанови; постановляє свій вирок, скасовуючи повністю чи частково вирок суду першої інстанції.

Проте, подана засудженим ОСОБА_4 апеляційна скарга взагалі не містить будь-якого прохання з урахуванням тих рішень, які вправі прийняти апеляційний суд, відповідно до ст. 366 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами та доповненнями).

Також, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 350 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами та доповненнями) і апеляція захисника ОСОБА_3, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4

Так, в мотивувальній частині апеляції захисник ОСОБА_3 одночасно наводить доводи щодо незаконності, на його думку, вироку суду через неправильність і неповноту судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, разом з тим зазначає про невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі і в прохальній частині апеляції просить змінити вирок суду відносно ОСОБА_4, зменшивши йому міру покарання та прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Таким чином, суперечливість в обґрунтуванні доводів незаконності вироку перешкоджає визначенню обсягу перевірки вироку апеляційним судом, з урахуванням тих рішень, які вправі прийняти апеляційний суд, згідно ст. 366 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами та доповненнями).

Крім того, 05.10.2012 року до суду першої інстанції надійшла апеляція прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, Телешецького О.І. та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду.

За результатами розгляду поданого клопотання постановою Дарницького районного суду м. Києва від 12.10.2012 року відновлено прокурору Телешецькому О.І. строк на апеляційне оскарження вироку Дарницького районного суду м. Києва від 09.08.2012 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5

В той же час з матеріалів справи вбачається, що прокурор Телешецький О.І. участі в розгляді справи судом першої інстанції не приймав, а є прокурором, який затвердив обвинувальний висновок, а тому, відповідно до ст. 348 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами та доповненнями), є особою, яка має право подати апеляцію.

Проте, поновивши прокурору, який затвердив обвинувальний висновок, строк на апеляційне оскарження вироку, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що апеляція прокурора не відповідає вимогам ст. 350 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами та доповненнями).

Так, в апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, не оспорюючи фактичні обставини справи, встановлені судом, та кваліфікацію дій засуджених, просить скасувати вирок суду, у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону, а саме, м'якістю призначеного засудженим покарання, тобто в апеляції прокурор фактично не погодився лише з мірою призначеного ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання, однак при цьому пропонує апеляційному суду скасувати вирок суду в повному обсязі, не вказуючи будь-яких доводів на обґрунтування такого свого прохання.

Крім того, посилаючись на м'якість призначеного засудженим покарання, прокурор просить призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, а ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років 6 місяців покарання, при цьому не зазначає, в якій спосіб має це зробити апеляційний суд, в той час як, згідно вимог ст. 378 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами та доповненнями), у разі необхідності застосування більш суворого покарання апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє новий вирок.

Суд першої інстанції, приймаючи апеляції захисників, засуджених та прокурора до розгляду, на невідповідність їх вимогам ст. 350 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами та доповненнями) не звернув уваги і рішення у відповідності з вимогами ст. 352 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами та доповненнями) про необхідність виконання таких вимог не прийняв.

Зазначені порушення, допущені при підготовці справи до апеляційного розгляду, унеможливлюють її розгляд в апеляційному порядку, а тому кримінальна справа відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 350, 352 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами та доповненнями).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 357, 359 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами та доповненнями), апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернути Дарницькому районному суду м. Києва для виконання вимог ст.ст. 350, 352 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами та доповненнями).

Суддя

Апеляційного суду м. Києва ГорбІ.М.