Справа №22А - 1014/2006р.                                                        Головуючий в 1 інстанції Лебезун В.І.

Категорія 36                                                                               Доповідач в 2 інстанції Приходько К.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2006 року колегія судді судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого   Назарчука Р.А.,

суддів                 Приходька К.П., Заріцької А.О.,

при секретарі  Шешко О.Б.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 31 травня 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про визнання наказу про звільнення з посади від 18 серпня 2005 року незаконним, поновлення на роботі, виплату грошового забезпечення та стягнення моральної шкоди,

встановила:

постановою Вишгородського районного суду Київської області від 31 травня 2006 року позов задоволений.

Наказ виконуючої обов'язки Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи за №184 від 18 серпня 2005 року про звільнення відповідача зі служби у запас за п.64 п.п. «г» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», визнаний незаконним.

Міністру України з питань надзвичайних ситуацій та справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи поновити позивача на посаді вказаного Міністерства, рівнозначній займаній до моменту видання наказу про звільнення позивача у розпорядження Міністра. У вказаній частині допущено негайне виконання.

Зобов'язано відповідача виплатити позивачу грошове забезпечення за період з 18 серпня 2005 року до 31 травня 2006 року.

Стягнено з відповідача на користь позивача 5 000 гривень у відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Відповідачем подана апеляційна скарга на постанову суду в якій він просить скасувати постанову та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позову у зв'язку з тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.

Колегія судців вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Указом Президента України за №759/2005 від 07 травня 2005 року позивача було звільнено з посади заступника Міністра України з питань надзвичайних ситуацій.

/

На підставі вказаного вище Указу Президента відповідачем був виданий наказ за №184 від 18 серпня 2005 року про звільнення позивача зі служби у запас за п.67 п.п. «г» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», через скорочення штатів.

Із листка непрацездатності серії НОМЕР_1, виданого інститутом епідеміології інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України позивач перебував на лікуванні з 27 липня 2005 року по 25 жовтня 2005 року. Про перебування на лікарняному позивач повідомив відповідача подавши останньому відповідний рапорт 01 серпня 2005 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за №629 затверджено «Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складів органів і підрозділів цивільного захисту».

Відповідно до п.105 «Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складів органів і підрозділів цивільного захисту» рішення про звільнення зі служби з ініціативи керівництва відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту доводиться до відома особи рядового і начальницького складу не пізніше ніж за два місяці перед запланованою датою звільнення. Безпосередні та інші прямі начальники проводять з ними особисті бесіди про мотиви звільнення.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач, згідно наказу за №184 від 18 серпня 2005 року, був звільнений через скорочення штатів. Неодноразові запити суду першої інстанції щодо надання відповідачем доказів про те, що відповідачем проведено скорочення штатів, відповідачем залишені поза увагою.

Суд першої інстанції приймаючи рішення правильно зробив висновки про те, що відповідач не доказав правомірність свого рішення щодо звільнення позивача з займаної посади, під час звільнення відповідачем порушене «Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складів органів і підрозділів цивільного захисту», також відповідачем не враховано те, що на час прийняття наказу про звільнення позивач перебував на лікарняному.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди з відповідача на користь позивача судом першої інстанції правильно враховані вимоги справедливості і розумності.

Посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права не приймаються до уваги.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись: ст.ст. 198,200,205,206 Кодексу Адміністративного Судочинства України колегія,

ухвалила:

апеляційну скаргу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи залишити без задоволення, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 31 травня 2006 року, без зміни.

Головуючий -

Судді

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.