Справа № 22-ц-5245/2006р Категорія - житлові

Головуючий 1 інстанції: Аркатова К.В. Доповідач : Солодков А.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

ЗО жовтня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого- Котелевець А.В.

суддів -              Солодкова А.А.,

Кіпенка І.С. при секретарі - Полубан C.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 4 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського професійного ліцею будівництва, 3-я особа - директор Харківського професійного ліцею будівництва Котовенко Михайло Олександрович про стягнення переплати за комунальні послуги, видачу ордеру на житлове приміщення;

за зустрічним позовом Харківського професійного ліцею будівництва (далі ПТУ-47 )до ОСОБА_1 про виселення з гуртожитку навчального закладу та відшкодування шкоди, -

встановила:

В листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона з сином з 1993 року мешкає у кімнатах НОМЕР_1 та НОМЕР_2 гуртожитку ПТУ НОМЕР_3, який розташований по АДРЕСА_1.

Проте, незважаючи на тривале проживання в гуртожитку, адміністрація ПТУ - НОМЕР_3 незаконно відмовляє їй у видачі ордеру на жиле приміщення. Тому просила суд зобов'язати відповідача відновити її право та членів її родини і видати ордер на жиле приміщення - кімнат НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1.

Крім того,позивачка вказувала, що займана площа становить 41 кв. м., але розрахунок за квартплату та оплату за комунальні послуги значно перевищує суму, яку вона повинна платити щомісяця по встановленим для цієї квартири

тарифам. Тому, своєчасно сплачуючи за комунальні послуги, вона повинна була сплачувати заборгованість ПТУ НОМЕР_3 за електроенергію.

Посилаючись на вказані обставини просила також стягнути з відповідача переплату за комунальні послуги та витрати по сплаті суми судового збору.

Представник Харківського професійного ліцею будівництва та третьої особи позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та звернувся до суду з зустрічним позовом до неї, в якому просив виселити ОСОБА_1 з її родиною з гуртожитку учбового закладу та відшкодувати матеріальну шкоду.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 4 липня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов Харківського професійного ліцею будівництва задоволений частково. Постановлено виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3 з гуртожитку учбового закладу, розташованого по АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. В частині позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді. При цьому посилається на порушення судом норм процесуального права. Суд закінчив розгляд справи без її участі, про судове засідання її не повідомив, що позбавило позивачку скористатися своїм правом та затвердити мирову угоду з відповідачем.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

4 липня 2006 року суд продовжив розгляд справи за відсутності позивачки. При цьому суд виходив з того, що позивачка повідомлена належним чином про час та місце слухання справи та повторно не з'явилася.

Однак погодитися з таким висновком не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.

Як вбачається з протоколу від 17 жовтня 2005 року суд оголосив перерву в судовому засіданні до 28 березня 2006 року, при цьому надав сторонам час для вирішення питання про укладення мирової угоди строком п'ять місяців (а.с. 120 зворотна сторона).

28 березня 2006 року справа не слухалася, в зв'язку з тим, що вказаний день було оголошено вихідним (а.с. 106), розгляд справи відкладений до 22 травня 2006 року. Проте 22 травня 2006 року справа не розглядалася, в зв'язку з хворобою судді (а.с. 107).

Таким чином, ОСОБА_1 перший раз не з'явилася до суду першої інстанції, в зв'язку з чим суду необхідно було застосовувати вимоги п. З ч. 1 ст. 169 ЦПК України. Відповідно до вказаної статті суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Продовживши розгляд справи без позивачки, суд порушив її право на особисту участь у судовому засіданні і реалізацію процесуальних прав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Як вбачається з доповненої позовної заяви Харківського професійного ліцею будівництва від 14 липня 2005 року (а.с. 80-82), відповідачами за ним є, крім ОСОБА_1, її неповнолітній син та ОСОБА_3

Проте ОСОБА_3 залучений до участі у справі не був.

Зазначені порушення Цивільного Процесуального Кодексу є безумовною

підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п.п. З, 4 ст. 311 ЦПК України рішення підлягає скасуванню, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання; та якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, залучити до участі у справі ОСОБА_3, який мешкає у кімнатах НОМЕР_1 та НОМЕР_2 гуртожитку ПТУ НОМЕР_3, що розташований по АДРЕСА_1. Доводам позивача і запереченням відповідачів та наданим ними доказам дати належну оцінку і вирішити спір відповідно до встановленого та вимог закону.

Керуючись ч. З ст. 303, ст. 304, п. 5 ч. 1 ст. 307, п.п. З, 4 ст. 311, ст. 313, п. 2 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 4 липня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду, іншому судді.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.