Справа № 22-а- 964/2006                                   Головуючий в 1 інстанції  Іванова І.В.

Категорія                                                          Доповідач у II інстанції Заріцька А.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2006 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого  Назарчука Р.А.,

суддів Заріцької А.О., Приходька К.П.,

при секретарі Шешко О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 травня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України у Київській області про бездіяльність та відшкодування моральної,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1. ставить питання про скасування постанови Києво-Святошинського районного суду від 18 травня 2006 року, якою їй відмовлено в задоволенні адміністративного позову до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України у Київській області про бездіяльність та відшкодування моральної.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала доводами про те, що суд, приймаючи постанову, порушив норми матеріального і процесуального права, зокрема, не врахував вимог Закону України „Про звернення громадян", відповідно до якого, заяви розглядаються і вирішуються протягом одного місяця, а вона отримала відповідь лише через 70 днів, і не перевірив чи вчинені відповідачем оскаржувані дії на підставі Конституції та законів України.

Просила постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти іншу, якою задовольнити її позов.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наведених нижче підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 2 серпня 2005 року позивачка звернулася до Вишневого МВМ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області з заявою про прийняття рішення відповідно до ст. 97 КПК України щодо дій ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. і просила визнати її потерпілою від їх неправомірних дій.

Постановою оперуповноваженого ВКМСН Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 11 серпня 2005 року в порушені кримінальної справи за фактом шахрайства, викладеним у заяві ОСОБА_1., відмовлено відповідно до п. 2 ст. 6 КПК України.

Судом встановлено, що повідомлення про це позивачці було направлено 11 жовтня 2005 року, вона його отримала 20 жовтня 2005 року.

Вимоги позивачки про бездіяльність слідчого та відшкодування моральної шкоди не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Посилання позивачки в апеляційній скарзі на Закон України „Про звернення громадян" суперечить її позовній заяві і спростовується заявою від 2 серпня 2005 року до органів міліції, в якій вона виключно посилалася на норми Кримінально-процесуального кодексу України. Ст. 99 КПК України не містить вимог щодо строку, протягом якого особа повинна бути повідомлена про відмову в порушенні кримінальної справи за її заявою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та прийняття нового рішення - про задоволення позову.

В апеляційній скарзі не приведено переконливих доводів, які б спростовували висновки суду, викладені в рішенні.

Крім іншого, колегія суддів враховує, що дії Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України у Київській області у даній правовій ситуації не можуть розцінюватися, як дії суб'єкта владних повноважень, оскільки врегульовуються нормами Кримінального-процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 198, 200 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 травня 2006 року - без змін.

Ухвала протягом одного місяця з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий   

Судді