1-119

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 листопада 2007 року                                                                                              місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у складі: головуючого підполковника юстиції РИМАРА Є.П., при секретарі ЛОЗІ К.А., за участю державного обвинувача - заступника військового прокурора Київського гарнізону майора юстиції МОСКАЛЮКА О.П., захисника - адвоката ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця строкової служби військової частини А-0139, солдата

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с Дружелюбівка, Борівського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не судимого, неодруженого, призваний на військову службу у 2006 році, проживаючого за адресою: с Дружелюбівка, Борівського району Харківської області, в скоєні злочину, передбаченого ч. З ст. 424 та ч. 1 ст. 421 КК України.

Судовим слідством військовий суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2007 року солдат ОСОБА_3, перебуваючи черговим по роті, хибно розуміючи інтереси служби та будучи невдоволеним тим, що солдат ОСОБА_2 намагався приховати факт відсутності комплектуючого приладдя в закріпленому за ним автоматі АК-74 №НОМЕР_1, в порушення вимог ст.ст. 58, 59, 267, 291, 310, 312 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст. 4 Дисциплінарного статуту України, із застосуванням зброї, вчинив відносно потерпілого фізичне насильство та застосував нестатутні заходи впливу при наступних обставинах.

Під час контрольної перевірки ОСОБА_3 комплектності закріпленого за ОСОБА_2 автомата АК-74 було виявлено відсутність приладдя, внаслідок чого ОСОБА_2 намагався взяти його з іншого автомату. Будучи невдоволеним такими діями потерпілого та виниклою в результаті цього словесною перепалкою, хибно розуміючи інтереси служби, ОСОБА_3 умисно застосував до ОСОБА_2 фізичне насильство, яке виразилось в нанесенні одного удару ногою, взутою в черевик з високим берцем в область гомілки лівої ноги, одного удару прикладом автомата АК-74 в область лівого плеча та одного удару долонею правої руки в область лівого вуха. Внаслідок вказаних дій, підсудний заподіяв ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження у вигляді травми лівого вуха у формі розриву (перфорації) барабанної перетинки.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе у вчиненні вказаних злочинних дій визнав повністю, про обставини скоєного дав покази цілком відповідні викладеному вище і пояснив, що він, будучи черговим по роті та виконуючи обов'язки щодо прийому закріпленої за військовослужбовцями стрілецької зброї, виявивши відсутність комплектуючого приладдя в автоматі, що був закріплений за ОСОБА_2, висловив зауваження останньому з приводу вказаного факту, на що ОСОБА_2 відповів нецензурною лексикою. Будучи цим обуреним, він застосував до останнього фізичне насильство, що виразилось в нанесенні одного удару ногою, взутою в черевик в нижню частину ноги потерпілого, а також одного удару прикладом автомата АК-74 в область лівого плеча та одного удару долонею правої руки в область лівого вуха.

Особистих рахунків з потерпілими він до того не мав і більше ніяких ударів не наносив.

Крім особистого визнання, вина підсудного ОСОБА_3 в скоєному злочині підтверджується добутими під час досудового слідства та розглянутими у судовому засіданні іншими доказами, які не викликають у суду сумнівів у своїй достовірності, підсудним та іншими учасниками процесу не заперечуються і підтверджуються в повному обсязі. За клопотанням ОСОБА_3, яке підтримали інші учасники процесу, судове слідство судом проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.299 КПК України. При цьому судом їм роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Згідно висновку судово-медичного експерта ОСОБА_2 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді травми лівого вуха у формі розриву (перфорації) барабанної перетинки, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3, являючись військовою службовою особою, з застосуванням зброї застосував щодо підлеглого фізичне насильство, яке виразилось у завданні фізичного болю,

побоїв та заподіянні легких тілесних ушкоджень у вигляді розриву (перфорації) барабанної перетинки, то суд такі дії ОСОБА_3 кваліфікує за ч.3 ст. 424 КК України.

Дії підсудного, що виразились у порушенні ним, як військовою службовою особою, що входить у добовий наряд частини, статутних правил внутрішньої служби, яке виразилось в неповідомленні командуванню роти про вчинення тяжкого злочину з травмуванням військовослужбовця, що судом розцінюється як спричинення тяжких наслідків, запобігання яким входило в його обов'язки, то такі дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 421 КК України.

Військово-лікарською комісією підсудний ОСОБА_3 визнаний придатним до військової служби.

При призначенні покарання підсудному, суд визнає і враховує, як обставини, що пом'якшують його відповідальність, те, що ОСОБА_3 з'явився із повинною, сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся у вчиненому злочині та в повному обсязі відшкодував заподіяну злочином шкоду.

З урахуванням обставин даної конкретної справи, вищевказаних пом'якшуючих обставин, особи винного, який раніше ні в чому протизаконному замічений не був, під час проходження військової служби характеризується виключно позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, а також того, що підсудний діяв виходячи з невірного розуміння інтересів служби, його дії в певній мірі були обумовлені неправомірною поведінкою потерпілого, який просив суворо не карати ОСОБА_3, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, то суд знаходить можливим в даному конкретному випадку застосувати до останнього ст.69 КК України і призначаючи покарання за ч.3 ст.424 КК України, призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції цієї статті. Призначаючи остаточне покарання за сукупністю злочинів суд застосовує принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, а також застосовує ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, оскільки саме такий вид та розмір покарання в даному випадку, на думку суду, є справедливим а також необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 299,323,324,328,332 КПК України, військовий суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст. 424 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст.ст. 69 КК України, призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року б (шести) місяців позбавлення волі.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 421 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов'язок - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ по справі: автомат АК-74 №НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні у військовій частині А-0139, передати до останньої для використання за належністю.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 - нагляд командування військової частини А-0139 -скасувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку у військовий апеляційний суд Центрального регіону України через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим протягом того ж строку, з моменту вручення йому копії вироку.