№ 1-73

ПОСТАНОВА

про повернення справи на додаткове розслідування

б листопада 2007 року                                                                                                місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції Верланова С.М., при секретарі Панченко А.І., за участю військового прокурора Білоцерківського гарнізону підполковника юстиції Бончева І.В., підсудного ОСОБА_1, його захисника - адвоката ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, розглядаючи кримінальну справу за обвинуваченням колишнього військовослужбовця військової частини А-2167 старшого солдата ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 410 і ч.1 ст.418 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він, будучи чатовим посту №2 у складі внутрішньої варти №1 військової частини А-2167 в період з 26 по 27 січня 2007 року, в порушення вимог ст.ст. 11, 16, 17, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і ст.ст.97, 102-105, 232, 233, 235 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, за попередньою змовою групою невстановлених слідством осіб з метою власного збагачення за рахунок держави, вчинив викрадення з БМП-2 (№№ 302, 304, 372, 377, 379), які знаходилися на відкритому майданчику парку військової частини А-2167 під охороною даної варти, військове майно - п'ять радіостанції Р-173 (№№413181, 413110, 232311 і дві без номеру), які належали вказаній частині, на загальну вартість 24215 грн., що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту.

При цьому, як зазначено в обвинувальному висновку, ОСОБА_1, 26 січня 2007 року біля 19 години ЗО хвилин, будучи чатовим посту №2 внутрішньої варти №1, створюючи умови для вчинення викрадення радіостанцій, від'єднав від розподільного електрощита проводку, яка забезпечувала освітлення БМП-2 на відкритому майданчику парку військової частини А-2167. У подальшому, використовуючи ці умови, ОСОБА_1, в проміжок часу з 0 годин 50 хвилин до 2 години ночі 27 січня 2007 року, за допомогою запальнички чи сирників перепалив фіксуючі мотузки на тентах, якими були накриті вказані вище БМП-2 та проник в них в середину через люки, де за допомогою інших знарядь злочину від'єднав від штатних місць п'ять радіостанцій Р-173, які переніс до паркану охоронюваної території біля сховища №6. Після цього, близько 1 години 50 хвилин ночі вказаної доби, ОСОБА_1, передав всі протиправно вилучені радіостанції через паркан військової частини А-2167 на територію цієї ж частини трьом невстановленим досудовим слідством особам, які з вказаними радіостанціями зникли.

В обґрунтування таких висновків орган досудового слідства посилався на:

дані протоколу огляду книги прийняття та здавання чергування у парку військової частини А-2167, „Акту перевірки наявності засобів зв'язку на бронеоб'єктах військової частини А-2167" від 17 лютого 2007 року, „Акту перевірки наявності засобів зв'язку та блоків керування озброєнням на бронеоб'єктах військової частини А-2167" від 3 березня 2007 року, акт службового розслідування, згідно з якими 26 січня 2007 року при прийнятті парку черговим парку ОСОБА_2 були відсутні недоліки в парку, а 27 січня 2007 року офіцерами 3 механізованого батальйону військової частини А-2167 -ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, було виявлено в БМП-2 №№ 302, 304, 372, 377, 379 нестачу 5 радіостанцій №№ 413110, 413181, 232311, 235150, 413128 та показами останніх, які повідомили про нестачу черговому парку ОСОБА_2;

покази свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 - патрульних по військовому містечку №1 військової частини А-2167, про те, що 27 січня 2007 року біля 1 години 50 хвилин ночі вони бачили трьох невідомих осіб, одягнутих у військову форму одягу, які підійшли зі сторони військового містечка до паркану парку частини, що розташований між двома сховищами. При цьому, одна з них за допомогою інших двох осіб піднялася і сіла на паркан парку та з охороняємо!' чатовим території парку приймала 3-4 невідомі прямокутні предмети, завдовжки біля 60 см і висотою до 30 см. та передавала їх двом особам, які стояли біля паркану зі сторони військового містечка частини. При цьому, вони,  ОСОБА_8 і ОСОБА_9, чули звуки тертя в момент перетаскування предмету через паркан, у тому числі і металевих предметів між собою. Після цього, зі сторони парку на паркан також піднялася невідома особа, яка була одягнута у військову форму, у якої голова була трохи більших розмірів та округленої форми, схожої на військову каску. Вказані особи між собою про щось розмовляли на протязі однієї хвилини, після чого та особа, яка вилізла на паркан зі сторони парку зістрибнула знову в парк, а інша

особа - в бік військового містечка, де п чекали дві особи. Після цього, три невідомі їм особи на протязі трьох хвилин щось робили біля паркану, а потім прискореним рухом пішли з того місця та зникли з їх поля зору.

покази свідка ОСОБА_2 - чергового парку військової частини А-2167, про те, що 26 січня 2007 року біля 19 години 30 хвилин, він побачив, що на сховищі №14, погасли всі ліхтарі. При перевірці ним розподільчого щита, який розташований на сховищі №8 було виявлено, що два електричних проводи, вийняті з фіксуючих клем. При перевірці ним, ОСОБА_2 бойових машин на відкритому майданчику парку, остані були опечатані печаткою командира підрозділу та печаткою чергового парку, ніяких пошкоджень зліпків печаток, а також фіксуючих мотузок, в тому числі і вузлів на них, виявлено не було. Огорожа парку, в тому числі, колючий дріт на паркану, були в справному стані. Зранку 27 січня 2007 року біля 9 години 20 хвилини, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, виявили на п'яти БМП-2 наявність вузлів на фіксуючих мотузках укривочних тентів та відсутність в них п'яти радіостанцій Р-173, про що йому доповіли;

покази свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11- днювальні парку військової частини А-2167, про те, що 26 січня 2007 року біля 24 години ночі, вони на протязі 3- 5 хвилин чули звуки ударів, схожих на удари важким предметом об пусту бочку, які доносилися з правої частини парку, що охороняється чатовим посту №2;

висновок судово - трасологічної експертизи про те, що фіксуючі мотузки з БМП-2 перепалені за допомогою запальнички (сірників), а також висновок судової ґрунтознавчої експертизи, згідно з яким, зразок речовини, вилученої з паркану між сховищами №5 і №6 парку військової частини А-2167 і зразок речовини, вилученої із нашарувань радіостанції Р-173 (без номера), а також нашарування, виявлені на вказаній радіостанції при експертному досліджені, являють собою суміші, що складаються з подроблених часток будівельного штукатурного розчину на основі вапняного розчину і мають спільну вузьку групову належність (однакові частки лакофарбного покриття);

дані слідчого експерименту про те, що в проміжок часу з 0 годин 50 хвилин до 2 години ночі 27 січня 2007 року можливо перепалити запальничкою 6 фіксуючих мотузок, розчохлити 6 БМП-2, проникнути у їх середину, від'єднати від кріплень 6 радіостанцій Р-173, і разом з демонтованими радіостанціями у кількості 5 штук залишити бойові машини. Після цього, зав'язати та приховати 6 фіксуючих мотузок, перенести викрадені радіостанції до паркану між сховищами №5 і №6 та передати викрадені радіостанції через паркан, а всього за 56 хвилин 20 секунд.

Крім того, орган досудового слідства в обвинувальному висновку послався на дані протоколу огляду місця події, відповідно до яких 17 лютого 2007 року біля 2 годин ЗО хвилин ночі в місті Біла Церква працівниками міліції був затриманий громадянин ОСОБА_12 під час керування власним автомобілем „ДЕУ - Ланос" д.н. НОМЕР_1, в багажнику якого були виявлені приховані 6 радіостанцій Р-173 (№№413181, 413110, 232311 і три без номера) та покази самого свідкаОСОБА_12 про те, що він бачив, як 3 лютого 2007 року біля 21 години 30 хвилин, тобто, через 8 днів після несення вартової служби ОСОБА_1 на посту, невідомі особи перекидали 6 радіостанцій Р-173 з території автопарку військової частини А-2167 за межі частини на територію міста Біла Церква, які він поклав в багажник власного автомобіля „ДЕУ - Ланос" д.н. НОМЕР_1, де потім їх постійно перевозив до 17 лютого 2007 року, тобто, дня його затримання працівниками міліції.

В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_2 заявила клопотання про повернення кримінальної справи військовому прокурору Білоцерківського гарнізону на додаткове розслідування у зв'язку з неповнотою та однобічністю досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, а також просила змінити запобіжний захід підсудному ОСОБА_1, звільнивши його з під варти на запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

В обгрунтування свого клопотання захисник посилається на те, що зібраними по справі доказами не доведено, що саме ОСОБА_1 і в період часу з 0 годин 50 хвилин до 2 години ночі 27 січня 2007 року, будучи чатовим на посту, вчинив викрадення 5 радіостанції Р-173 з БМП-2. Обвинувачення ОСОБА_1 щодо дати і часу викрадення ним радіостанцій, органом досудового слідства побудоване лише на показах свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_8, проте вони не вказують на ОСОБА_1 як учасника викрадення радіостанцій. Також захисник посилається на те, що органом досудового слідства не вияснена роль та можлива причетність до викрадення радіостанцій ОСОБА_13 і ОСОБА_12, які були затримані працівниками міліції 17 лютого 2007 року, до того ж ОСОБА_1 на ОСОБА_13 вказав, як особу, яка шляхом погроз наказала йому, ОСОБА_1, 27 січня 207 року під час несення служби чатовим на посту не підходити до сховища №6 і прилеглого до нього паркана, що підсудний і виконав. Крім того, захисник зазначає, що в ході досудового слідства не встановлено, що саме ОСОБА_1 26 січня 2007 року біля 19 години 30 хвилин, умисно, створюючи умови для вчинення злочину, від'єднав від розподільного електрощита проводку, яка забезпечувала освітлення БМП-2 на

відкритому майданчику, і перевірити ці обставини у судовому засіданні без проведення слідчих дій не можливо. Як далі зазначає захисник, для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.418 КК України необхідно встановити причинний зв'язок між його діями на посту №2 в ніч з 26 на 27 січня 2007 року і їх наслідками, що не можливо зробити в даному судовому засіданні без з'ясування ролі ОСОБА_13 і ОСОБА_12, та можливо інших осіб у скоєнні викрадення радіостанцій та надання їх діям остаточної правової оцінки.

Крім того, захисник посилається на те, що ОСОБА_1 по даній справі тривалий час перебуває під вартою, до кримінальної відповідальності притягується вперше, до призову на військову службу та під час її проходження характеризується виключно позитивно, його мати хворіє, працює лише батько, які потребують його допомоги, а тому, на думку захисника, не має підстав вважати, що він буде ухилятися від слідства та суду, чи перешкоджати встановленню істини у справі. В зв'язку з цим, захисник просить звільнити ОСОБА_1 з під варти та обрати стосовно нього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд

Прокурор в суді заперечував проти задоволення клопотання захисника, посилаючись на те, що викладені в клопотанні питання можливо вирішити в судовому засіданні шляхом надання судом органу досудового слідства окремого доручення на проведення окремих слідчих дій.

Проаналізувавши доводи клопотання адвоката, заслухавши думку прокурора, підсудного, який наполягав на задоволенні клопотання адвоката, дослідивши зібрані про справі докази, суд вважає, що неповнота і однобічність досудового слідства, яка полягає в допиті певних осіб і необхідності дослідження обставин, які випливають з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді, не можуть бути усунуті в судовому засіданні, а справу необхідно повернути на додаткове розслідування, під час якого необхідно шляхом проведення оперативно-розшукових слідчих дій з'ясувати обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При цьому, суд виходить з наступного.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні, визнаючи себе винним у порушенні правил вартової служби, не визнав себе винним у викраденні п'яти радіостанцій Р-173 з БМП-2 за попередньою змовою групою невстановлених слідством осіб, пояснивши, що 26 січня 2007 року біля 16 години, до нього, ОСОБА_1, звернувся ОСОБА_13 і, не пояснюючи з якою метою, висловлюючи погрози, наказав йому не підходити до охороняємого вартою сховища №6 і прилеглого до нього паркану в проміжок часу з 1 години 45 хвилин до 2 години ночі 27 січня 2007 року. Як далі пояснив підсудний, 26 січня 2007 року біля 19 години 30 хвилин, під час прийняття ним посту №2 на сховищі №14 погасло освітлення, про що він повідомив по телефону у вартове приміщення начальнику варти. Після цього, освітлення ввімкнулося, але потім знову погасло. При цьому, парк під охорону варті ще був не зданий і біля сховища №8, де знаходиться розподільний електрощит, працювали ще військовослужбовці з мінометної батареї, а він в цей час знаходився на вишці чатового. Як далі пояснив підсудний, боячись погроз з боку ОСОБА_13, він, ОСОБА_1, біля 1 години 45 хвилин ночі, до сховища №6 не підійшов, але, знаходячись біля сховища №10, бачив поруч з сховищем №6 силует невідомої особи, яка гучно дихала і на протязі 2-3 хвилин нахилялася та виправлялася. У що була одягнута особа він не бачив, однак на талії особи був затягнутий ремінь, а на голові була шапка за розмірами більша ніж військова. Що це була за особа, що вона робила біля сховища та куди в подальшому зникла, він, ОСОБА_1, не бачив, оскільки в тому місці було погане освітлення. Сам же участі у викраденні і передачі через паркан радіостанцій він, ОСОБА_1, не приймав.

Ці покази підсудного в судовому засіданні не знайшли свого належного спростування, а навпаки допитаний в суді свідок ОСОБА_14 - начальник варти, пояснив, що дійсно 26 січня біля 19 години 30 хвилин чатовий посту №2 ОСОБА_1 доповідав в караульне приміщення про те, що на сховищі №14 погасло світло. В цей час чатовий несе вартову службу на вишці чатового.

Свідок ОСОБА_2 - черговий парку, в судовому засіданні показав, що 26 січня 2007 року біля 19 години 30 хвилин, він бачив, що на сховищі №14, з якого освітлюються на відкритому майданчику БМП-2, погасли всі ліхтарі. При перевірці ним розподільчого електрощита, що знаходиться на тильній стіні сховища №8, та з якого здійснюється електроживлення ліхтарів на сховищі №14, було встановлено, що два електричних проводи, вийняті з фіксуючих клем.

Водночас, в розпорядженні органу досудового слідства, як вбачається з матеріалів справи, є дані про те, що з викраденим майном 17 лютого 2007 року був затриманий колишній військовослужбовець контрактної служби військової частини А-2167 - ОСОБА_12 та військовослужбовець контрактної служби цієї ж частини - ОСОБА_13. При цьому, серед виявлених в автомобілі ОСОБА_12 шести радіостанцій Р-173, знаходилася радіостанція, нестача якої у військовій частині А-2167 була виявлена раніше, майже за пів року. Більш того, ОСОБА_1 послався в судовому засіданні саме на

ОСОБА_13, як на особу, яка   шляхом погроз примусила його порушити правила караульної служби.

Вказані обставини, які були встановлені в судовому засіданні і частково були відомі в ході досудового слідства, органом досудового слідства не перевірені - щодо ОСОБА_12 матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, а щодо ОСОБА_13 - правового рішення взагалі не приймалося.

Наведене вище свідчить про неповноту і однобічність розслідування кримінальної справи.

Крім того, органом досудового слідства не встановлено, що саме і в якій кількості було викрадено під час несення вартової служби ОСОБА_1 на посту за участю невідомих осіб.

В матеріалах справи наявні неперевірені досудовим слідством дані про можливу причетність до вчинення злочину інших конкретних осіб, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи і, які перевірити суд не має можливості з урахуванням вимог ст.275 КПК України.

Крім того, з'ясування зазначених обставин в судовому засіданні потребує оперативних слідчих дій та тривалого часу, що суттєво може вплинути на тривалість розгляду справи.

Зважаючи на це, матеріали кримінальної справи підлягають поверненню для проведення додаткового розслідування, під час якого належить:

перевірити покази підсудного ОСОБА_1, які він дав в судовому засіданні;

встановити коло учасників вчинення злочину та роль кожного, в тому числі, підсудного у вчинені злочину;

встановити, що саме і в якій кількості було викрадено під час несення вартової служби ОСОБА_1 на посту.

Без перевірки цих даних і встановлення дійсних обставин викрадення радіостанцій, суд позбавлений можливості дати правову оцінку і в частині порушення підсудним правил караульної служби, а саме, встановити причинний зв'язок між діями підсудного і розміром наслідків, які наступили, а також тяжкість цих наслідків.

Оскільки вказані вище недоліки досудового слідства потребують тривалого проведення ряду слідчих та оперативних дій і вони не можуть бути проведені в судовому засіданні, то дана справа підлягає повернення на додаткове розслідування для усунення вищевказаних недоліків.

Що стосується клопотання захисника про зміну запобіжного заходу підсудному, то, оскільки ОСОБА_1 в судовому засіданні дав розгорнуті покази по справі, тривалий час перебуває під вартою, до кримінальної відповідальності притягується вперше, до призову на військову службу та під час її проходження характеризується виключно позитивно, має постійне місце проживання, молодий вік, викрадене майно в ході досудового слідства знайдено, у суду не має підстав вважати, що підсудний, знаходячись на волі, буде ухилятися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 148, 150,273, 281, 296 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника-адвоката ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 410 і ч.1 ст.418 КК України повернути військовому прокурору Білоцерківського гарнізону для проведення додаткового розслідування.

Обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Запоріжжя, запобіжний захід у вигляді ПІДПИСКИ ПРО НЕВИЇЗД, звільнивши його з під варти в залі суду.

На постанову може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону України через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом семи діб з дня її винесення.