У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Дело № 11/0190/2079/2012 Доповідач : Соловйов М.В.

20.11.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:

ГоловуючогоКапустіної Л.П.

СуддівСоловйова М.В., Балахонова Б.Л.

За участю прокурораЯрошенко Л.Д.

засудженого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу по апеляції засудженого ОСОБА_5 на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09.08.2012, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, урожденець с. Зіміно, Раздольненського району АРК, громадянин України, який має неповну середню освіту, неодружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; мешкає за адресою: АДРЕСА_2; раніше засуджений:

1) 29.04.2005 Євпаторійським міським судом АРК за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

2) 08.11.2006 Євпаторійським міським судом АРК за ч. 1 ст. 263, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 08.11.2010 за закінченням строку відбування покарання;

3) 23.06.2011 Євпаторійським міським судом АРК за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі;

4) 12.04.2012 Залізничним районним судом м. Сімферополя АРК за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі,

засуджений: за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Згідно ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку, ОСОБА_5 14.03.2011 близько 8 години 30 хвилин, перебуваючи на другій платформі залізничного вокзалу станції м. Сімферополь, реалізуючи злочинний намір, направлений на привласнення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно з бокової кишені барсетки, яка належить ОСОБА_6, викрав мобільний телефон 101"вартістю 500 грн., у якому знаходились сім-карти мобільних операторів "МТС"та "Київстар", які не мають матеріальної вартості для потерпілого, однак також були викрадені. З викраденим ОСОБА_5 з місця злочину зник, та розпорядився ним за власним розсудом, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 500 грн.

На судовому розгляді проведеному у порядку ст. 299 ч. 3 КПК України (в редакції від 28.12.1960)(далі - КПК України), ОСОБА_5 визнав себе винним повністю.

В апеляційній скарзі засуджений не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації скоєнного злочину, просить вирок суду від 09.08.2012 скасувати, посилаючись на порушення кримінально-процесуального закону, стосовно застосування ст. 299 КПК України без його згоди, та просить справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача; засудженого, який просив задовольнити апеляційну скаргу; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Згідно із ст. 299 КПК України під час судового слідства суд повинен визначити обсяг і порядок дослідження доказів у справі. При цьому, як передбачено ч. 3 ст. 299 КПК України, суд має можливість за відсутності заперечень учасників судового розгляду визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи і розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, та розглянути справу в порядку, встановленому ст. 3011 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, у ході судового розгляду, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову не оскаржувався, у тому числі засудженим, який повністю визнав себе винним.

Доводи засудженого ОСОБА_5 стосовно застосування ч. 3 ст. 299 КПК України при розгляді справи без його згоди, суперечать фактичним обставинам справи.

Як убачається з матеріалів справи, судом першої інстанції засудженому відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, були роз'яснені процесуальні наслідки неможливості оскарження недосліджених обставин справи та цивільного позову у апеляційному порядку.

Засуджений, згідно протоколу судового засідання, не заперечував проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 299 КК України (а. с. 113).

Дії засудженого судом першої інстанції були кваліфіковані за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно - правильно.

При апеляційному розгляду засуджений посилався, що судовий розгляд справи відбувся без участі потерпілого, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 299 КПК України.

Відповідно до ст. 290 КПК України, якщо в судове засідання не з'явиться потерпілий, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вирішує питання про розгляд справи або відкладення його в залежності від того, чи можливо у відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини справи і захистити його права та законні інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи, потерпілим ОСОБА_6 відповідно до заяви від 25.05.2012 (а. с. 33), цивільний позов не заявлявся, у зв'язку з відшкодуванням засудженим шкоди завданої вчиненням злочину у повному обсязі.

При судовому розгляді, суд за згодою інших учасників судового процесу дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а. с. 111)

Покарання ОСОБА_5 призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням суспільної небезпеки скоєного злочину, ступені тяжкості злочину, обставин його скоєння, обставин, що пом'якшують покарання: щире каяття покарання та з'явлення із зізнанням (а. с. 8), відсутність обставин, які обтяжують покарання засудженого, а також дані про особу засудженого (а. с.73-75).

Порушень кримінального, кримінально-процесуального закону при дослідженні та оцінці наявних доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду про вину засудженого і кваліфікації його дій, судом не допущено.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, та не виявив суттєвих порушень кримінально-процесуального закону, стосовно застосування ч. 3 ст. 299 КПК України при судовому розгляді справи, дійшла висновку, що підстав для скасування або зміни вироку Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК, як про це спросить засуджений, не має.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України (в редакції від 28.12.1960), п. 15 Розділу XI "Перехідних положень"КПК України (в редакції від 13.04.2012), колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 09.08.2012, стосовно ОСОБА_5, залишити -без зміни.

С У Д Д І: