справа № 2-а-165/2007 p.

ПОСТАНОВА

іменем  України

11 жовтня 2007 року                 Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого                                                      судді   Линника В.Я.

при секретарі                                                                  Максименко С. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6,  ОСОБА_7, ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  ОСОБА_13,  ОСОБА_14 до ІНФОРМАЦІЯ_1 селищної ради Київської області про визнання права на земельні ділянки (паї),  -

встановив:

До Ірпінського міського суду надійшов позов ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6,  ОСОБА_7, ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  ОСОБА_13,  ОСОБА_14 до ІНФОРМАЦІЯ_1 селищної ради Київської області про визнання права на земельні ділянки (паї).

Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим,  що позивачі,  а саме: ОСОБА_12,  ОСОБА_13,  ОСОБА_14 є працівниками закладів освіти,  а позивачі ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11 є вчителями пенсіонерами.

В ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачі звернулися із заявою де» ІНФОРМАЦІЯ_1 селищної ради Київської області про безоплатне виділення їм у власність земельних ділянок в межах земельної частки (паю) ч.1ена сільськогосподарського підприємства,  але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам,  встановлених законом для ведення особистого селянського господарства,  оскільки позивачі не отримували у власність земельну ділянку (пай),  а відповідно до ч. 4  ст.  57 ЗУ "Про освіту" педагогічним працівникам,  які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу,  а також пенсіонерам,  які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них,  держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.  Вони мають право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) ч.1ена сільськогосподарського підприємства,  сільськогосподарської установи та організації,  розташованих на території відповідної ради,  із земель сільськогосподарського підприємства,  сільськогосподарської установи та організації,  що приватизуються,  або земель запасу чи резервного фонду,  але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам,  встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.

Однак,  ІНФОРМАЦІЯ_1 селищна рада Київської області у своїй відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_1 на звернення позивачів зазначила про те,  що питання щодо пропущених осіб і правомірність їх на отримання земельної частки (паю) із земель резервного фонду вирішується в судовому порядку.

Також в своєму рішенні від ІНФОРМАЦІЯ_4 НОМЕР_2 відповідач пропонував позивачам звернутись із питанням щодо надання земельної частки (паю) до ІНФОРМАЦІЯ_5,  пояснюючи це тим,  що розпаювання відбулось в ІНФОРМАЦІЯ_6,  а працівники соціальної сфери в тому числі позивачі отримали право на земельну частку (пай) лише в ІНФОРМАЦІЯ_7,  а отже земель,  які можуть бути виділені під розпаювання вже не має.

Позивачі вважали таке рішення протиправним,  просили визнати за ними право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок в межах земельної частки (паю) ч.1ена сільськогосподарського підприємства,  але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам,  встановлених

законом для ведення особистого селянського господарства; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 селищну раду Київської області повторно розглянути питання щодо виділення їм у власність земельних ділянок в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства,  але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам,  встановлених законом для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду,  що знаходяться в районі ІНФОРМАЦІЯ_8 та в районі ІНФОРМАЦІЯ_9.

Пізніше позивачі декілька разів уточнювали свої позовні вимоги,  в кінцевому варіанті просили визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 селищної ради Київської області щодо розгляду звернень позивачів про виділення земельних ділянок (паю) члена сільськогосподарського підприємства,  але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам,  встановлених законом для ведення особистого селянського господарства; визнати за ними право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства,  але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам,  встановлених законом для ведення особистого селянського господарства; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 селищну раду Київської області повторно розглянути питання щодо виділення їм у власність земельних ділянок в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства,  але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам,  встановлених законом для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_15,  позивачі ОСОБА_12,  ОСОБА_13 підтримали уточнені позовні вимоги,  підтвердили обставини,  наведені в позовній заяві,  просили задовольнити позов. Решта представників в судове засідання не з'явились,  причини своєї неявки суду не повідомили.

Представник відповідача ОСОБА_16  позов визнала частково,  визнала,  що позивачі є працівниками освіти і мають право на отримання земельної частки (паю),  в решті позову просила відмовити. При цьому пояснила,  що у відповідача не було правових підстав на видачу позивачам сертифікатів на право на земельну частку (пай),  оскільки в прикінцевих положеннях Земельного кодексу України лише зобов'язано Кабінет Міністрів України в шестимісячний строк після опублікування Земельного кодексу вжити заходи щодо забезпечення потреб вчителів,  які проживають у сільській місцевості,  у земельних ділянках для ведення особистого селянського господарства і садівництва у межах безоплатної приватизації за рахунок земель запасу та резервного фонду. Вважала дану норму декларативною і такою,  що не покладає певних зобов'язань на відповідача.

Суд,  заслухавши пояснення позивачів,  представника позивачів,  представника відповідача,  дослідивши письмові докази по справі,  дійшов висновку,  що позов підлягає задоволенню,  виходячи з такого.

Як було встановлено в судовому засіданні позивачі ОСОБА_12,  ОСОБА_13,  ОСОБА_14 працюють вчителями ІНФОРМАЦІЯ_10,  позивач ОСОБА_11 працює вчителем ІНФОРМАЦІЯ_11,  позивачі ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10 є вчителями пенсіонерами ІНФОРМАЦІЯ_12.

ІНФОРМАЦІЯ_12, ІНФОРМАЦІЯ_11 та ІНФОРМАЦІЯ_10 знаходяться не території ІНФОРМАЦІЯ_1 селищної ради. Всі позивачі проживають на території ІНФОРМАЦІЯ_1 селищної ради,  не були членами ІНФОРМАЦІЯ_5,  не отримували у власність земельну ділянку (пай).

Всі позивачі,  кожен в свій час: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_13 p.,  ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_14 p.,  ОСОБА_4  - ІНФОРМАЦІЯ_15 p., ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_16 p., ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_17 р.,  ОСОБА_6  - ІНФОРМАЦІЯ_13 p.,  ОСОБА_7  - ІНФОРМАЦІЯ_17 p.,  ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_18 p.,  ОСОБА_9  -ІНФОРМАЦІЯ_19 p., ОСОБА_10 -ІНФОРМАЦІЯ_20 p.,  ОСОБА_11- ІНФОРМАЦІЯ_21 p.,  ОСОБА_12 - ІНФОРМАЦІЯ_22 р.,  ОСОБА_13 - ІНФОРМАЦІЯ_22 p.,  ОСОБА_14 - ІНФОРМАЦІЯ_22 р. подали заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 селищної ради,  в яких просили виділити їм земельні ділянки в розмірі норми безоплатної передачі земельних ділянок в приватну власність для ведення особистого селянського господарства із запасу чи резервного фонду на території.

На подані заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 селищна рада надіслала позивачам листи,  а саме: ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7  - від ІНФОРМАЦІЯ_23 p.,  ОСОБА_8 - від ІНФОРМАЦІЯ_24 p.,  ОСОБА_9  - від ІНФОРМАЦІЯ_25 p., ОСОБА_10 -від ІНФОРМАЦІЯ_26 p.,  ОСОБА_11- від ІНФОРМАЦІЯ_27 p.,  ОСОБА_12,  ОСОБА_13,  ОСОБА_14 - від ІНФОРМАЦІЯ_28 р.,  в яких повідомила про неможливість надання земельної ділянки та пропонувала для вирішення даного питання звернутись до суду.

Встановлені судом обставини визнали сторони та підтверджуються копіями паспортів позивачів (а.с.  183-190,  196-201),  копіями трудових книжок (а.с.  9-10,  17-21,  26-27,  31-34,  38-39,  43-44,  49-50,  54-

55,  60-66,  72-73,  77-84,  90, 95,  100),  довідками з місця роботи (а.с.  85,  89,  94,  99,  210),  копіями пенсійних посвідчень (а.с.  12,  16,  25,  30,  37,  43,  48,  56,  59,  76),  довідками Іртиського міського відділу земельних ресурсів Київської області (а.с.  8,  13,  22,  28,  35,  40,  45,  51,  57,  68,  74,  86,  91,  96),  копіями довідок ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.  11,  14,  23,  29,  36,  41,  46-а,  53,  67,  70,  76,  88,  93,  98),  копіями листів позивачів (а.с.  170-182),  листами ІНФОРМАЦІЯ_29 селищної ради Київської області (а.с.  42,  46,  52,  58,  69,  75, 87, 92, 97, 101).

Відповідно до  ст.  104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа,  яка вважає,  що порушено її права,  свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення прав позивача з боку відповідача суд керується наступним.

Відповідно до ч. 4  ст.  57 Закону України "Про освіту" педагогічним працівникам,  які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу,  а також пенсіонерам,  які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них,  держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.  Вони мають право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) ч.1ена сільськогосподарського підприємства,  сільськогосподарської установи та організації,  розташованих на території відповідної ради,  із земель сільськогосподарського підприємства,  сільськогосподарської установи та організації,  що приватизуються,  або земель запасу чи резервного фонду,  але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам,  встановлених законом для ведення особистого селянського господарства. Це положення не поширюється на громадян,  які раніше набули право на земельну частку (пай) та земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства,  крім випадків спадкування права на земельну частку (пай),  земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до закону.

Згідно з абзацом 2 ч. 7  ст.  25 Земельного кодексу України розміри земельних ділянок,  що виділяються для працівників державних та комунальних закладів,  підприємств і організацій культури,  освіти та охорони здоров'я та пенсіонерів з їх числа,  які проживають у сільській місцевості або селищах міського типу,  не можуть перевищувати норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам,  встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно  ст.  25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств,  установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств,  установ та організацій,  працівникам державних та комунальних закладів освіти,  культури,  охорони здоров'я,  розташованих на території відповідної ради,  а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Землі у приватну власність даним особам передаються безоплатно.

В п. 5 зазначеної статті говориться,  що працівники державних та комунальних закладів освіти,  культури,  охорони здоров'я,  розташованих на території відповідної ради,  а також пенсіонери з їх числа мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай),  виділену в натурі (на місцевості).

Враховуючи,  що судом встановлено,  що позивачам земельні ділянки/паї/ в Ірпінському регіоні у власність не надавались і Державні акти на землю не замовлялись та не видавались,  суд вважає,  що позивачі відповідно до законодавства України мають право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки /паю/ ч.1ена сільськогосподарського підприємства,  сільськогосподарської установи та організації,  що приватизуються,  або земель запасу чи резервного фонду,  але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам,  встановлених законом для ведення особистого селянського господарства і позов в частині визнання за ними такого права підлягає до задоволення.

Крім того,  як передбачено ч. 6  ст.  118 Земельного кодексу України громадяни,  зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства,  ведення садівництва,  будівництва і обслуговування жилого будинку,  господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації,  подають заяву до відповідної селищної ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Частиною 10 цієї ж статті встановлено,  що селищна рада у місячний строк розглядає проект відведення земельної ділянки та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч. 11  ст.  118 ЗК України).

Однак,  на засіданні ІНФОРМАЦІЯ_1 селищної ради не були належним чином розглянуті заяви позивачів у строк встановлений Земельним кодексом України. Замість цього селищна рада обмежилась написанням відповідей позивачам без розгляду цих заяв на засіданні селищної ради.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те,  що заяви позивачів про надання земельних ділянок були розглянуті на засіданні ІНФОРМАЦІЯ_1 селищної ради і за результатами їх розгляду було винесено рішення від ІНФОРМАЦІЯ_4 НОМЕР_3 (а.с.  103),  оскільки з даного рішення не вбачається,  що воно було винесено внаслідок розгляду заяв позивачів по справі,  а інших доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.

Отже,  суд визнає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 селищної ради Київської області щодо нерозгляду звернень позивачів про виділення земельних ділянок (паю) та вважає за доцільне зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 селищну раду Київської області повторно розглянути питання щодо виділення позивачам земельних ділянок в межах земельної частки (паю) ч.1ена сільськогосподарського підприємства,  але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам,  встановлених законом для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  57 Законом України "Про освіту",   ст.  ст.  12,  19,  25,  118,  121,  152, 158 ЗК України,   ст.  ст.  2,  4,  9,  11,  71,  86,  158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,  -

Задовольнити позов.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 селищної ради Київської області щодо нерозгляду звернень ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6,  ОСОБА_7, ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  ОСОБА_13,  ОСОБА_14 про виділення земельних ділянок (паю) ч.1ена сільськогосподарського підприємства,  але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам,  встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.

Визнати за ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12, ОСОБА_13,  ОСОБА_14 право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок в межах земельної частки (паю) ч.1ена сільськогосподарського підприємства,  але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам,  встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.

Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 селищну раду Київської області повторно розглянути питання щодо виділення ОСОБА_1,  ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10, ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  ОСОБА_13,  ОСОБА_14 у власність земельних ділянок в межах земельної частки (паю) ч.1ена сільськогосподарського підприємства,  але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам,  встановлених законом для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву не було подано,  а у випадку подання заяви - після закінчення строку на подання апеляційної скарги,  якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги

Постанова суду,  якщо її не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.