____________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69000 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162

Справа № 22 - 5732 / 2006р.                           Головуючий у І інстанції: Шиш А.Б.

Суддя - доповідач: Каракуша К.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2006 року                                                   м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                  Денисенко Т.С.,

Суддів:                             Каракуші К.В.,

Коваленко А.І.,

При секретарі:          Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою

Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запораької міської ради

на постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від "13" липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учасникам бойових дій,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до УПтСЗН Новомиколаївської РДА про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій.

В позові зазначав, що він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АБ № НОМЕР_1 (а.с. 5). Згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, він має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Проте таку допомогу він отримував не в повному обсязі. Сума недоплати за 2003 - 2005 pp. складає, виходячи з розрахунку, 1898 грн. 75 коп. Крім того, зазначав, що він через свою юридичну необізнаність та похилий вік раніше не зміг подати позов.

Посилаючись на вказані обставини, просив суд понбвити строк для подачі позову та зобов'язати відповідача виплатити йому одноразову щорічну допомогу в сумі 1898 грн. 75 коп. як учаснику бойових дій за 2003-2005 p.p.

Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 13 липня 2006 року поновлено ОСОБА_1. строк для звернення до суду з адміністративним позовом про захист своїх інтересів як учасника бойових дій. Адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1. 1898 грн. 75 коп. разову щорічну допомогу за 2003-2005 p.p. Стягнуто з УПтСЗН Новомиколаївської РДА на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн.

В   апеляційній   скарзі   Управління   праці   та   соціального   захисту_____ населення

Новомиколаївської районної державної адміністрації, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 частини 1 статті 198 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної інстанції апеляційний суд має право змінити постанову суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Так, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., вірно керувався вимогами ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка передбачає, що учасники бойових дій мають право на отримання до 5 травня щорічно одноразову допомогу в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням. Його право на отримання щорічної грошової допомоги не оспорюється відповідачем, між тим посилаючись на ЗУ "Про державний бюджет України" він просив суд в позові відмовити.

Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" також не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував положення ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту існуючих прав та свобод, тому відсутність коштів на виплату одноразової грошової допомоги не позбавляє особу на таку допомогу.

Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача в тій частині, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права. Суд першої інстанції вважав таке заперечення безпідставним, оскільки причину пропуску строку визнав поважною через юридичну необізнаність позивача. Однак, суд при цьому не звернув уваги, що позивачу при виданні посвідчення учасника бойових дій повідомлялись всі його права на пільги відповідно до законодавства України, в тому числі і право на отримання допомоги. Даний факт підтверджується тим, що ОСОБА_1. протягом всіх цих років

реалізовував своє право на отриманням допомоги. В зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми лише за

2005  рік в сумі 1410 грн.

Крім того, суд першої інстанції порушив положення глави 7 Розділу II КАС України, якою не передбачено стягнення судових витрат з відповідача - суб'єкта владних повноважень на користь держави у випадку задоволення позову фізичної особи, яка не понесла судових витрат.

Доводи апелянта в тій частині, що вони не є належним відповідачем по справі безпідставними, оскільки ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.

Керуючись ст.ст. 198,201,205,207 КАСУкраїни, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської райдержадміністрації Запорізької області задовольнити частково.

Постанову Новомиколаївського районного суду   Запорізької області від 13 липня

2006  року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до

УПтСЗН Новомиколаївської РДА про стягнення недоплаченої одноразової щорічної

грошової допомоги учаснику бойових дій змінити:

"Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 1410 грн. в рахунок погашення заборгованості по несплаченій щорічній грошовій допомозі, як учаснику бойових дій за 2005 рік.

Виключити з постанови вказівку про те, що з Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації підлягає стягненню на користь держави держмито в розмірі 51 грн."

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути

оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду

протягом одного місяця.