________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69000 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162

Справа № 22 - 5569 / 2006р.                    Головуючий у І інстанції: Пода Н.М.

Суддя - доповідач: Каракуша К.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2006 року                                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:        Денисенко Т.С.,

Суддів:                    Каракуші К.В.,

Коваленко А.І., При секретарі:        Бабенко Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Комунального підприємства "Токмак-Сервіс"

на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від "26" червня 2006року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Токмак-Сервіс" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства "Токмак-Сервіс" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

В позові зазначила, що вона працювала у відповідача з 01.11.2004р. по 14.03.2006р. на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. При звільненні їй не була виплачена заборгованість по заробітній платі в розмірі 1107грн.64коп.

Посилаючись на вказані обставини просила суд стягнути на її користь з відповідача заборгованість по заробітній платі 1107грн.64коп. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні 479грн. 88 коп., а всього 1587грн. 52коп.

Згодом позивач уточнила вимоги з огляду на те. що відповідач повністю розрахувався з нею по заробітній платі, тому просила суд стягнути середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 1207грн.44коп.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від "26 " червня 2006 року позов задоволено, стягнуто на користь позивача з відповідача 1207грн.44коп.

В апеляційній скарзі КП "'Токмак-Сервис", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення по справі.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга

не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст..308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

У відповідності до ст..ст. 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у ці строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Встановлено, що ОСОБА_1. працювала у відповідача з 01.11.2004р. на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, та була звільнена 14.03.2006р.на підставі ст..36 п.1 КЗпП України за згодою сторін (а.с.5). Проте відповідач у передбачені законом строки не виплатив позивачу заборгованості по заробітній платі в розмірі 1107грн.64 коп. (а.с.7).

В ході судового розгляду зазначеної справи відповідач 23.06.2006р. сплатив позивачу зазначений борг по заробітній платі. Тому суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що складає 3 місяці 6 днів, виходячи з середнього заробітку за місяць - 371 грн.58коп.. за день - 15грн.48коп. (371,58 *3 + 15,48 * 6 = 1147, 74 + 92,80. Тому доводи апеляційної скарги стосовно не правильного розрахунку зазначеної суми, при відсутності заперечень стосовно розміру середньоденного та середньомісячного заробітку, є неспроможними.

Доводи апелянта про відсутність вини відповідача в затримці розрахунку через важке фінансове становище є належним чином не доведеними. Оскільки відповідач не надав суду належного підтвердження недостатнього фінансування з боку міського бюджету та повної залежності від цього підприємства, а одна констатація відповідачем фактів про збитковість господарчої діяльності та наявність у підприємства заборгованості (а.с.11) не може бути переконливим доказом відсутності його вини у несвоєчасній виплаті заборгованості по заробітній платі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307. 308, 313, 314. 315. 317. 319 ЦПК України, колегія суддів. -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Токмак-Сервіс" відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від "11" серпня 2006року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути

оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох

місяців.                       ,

Головуючий