Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-5392 / 2006р. Головуючий у 1 інстанції :Нікітенко Н.П.
Судця-доповідач : Сапун О.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 11» жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Маловічко С.В.
Суддів: Пільщик Л.В.
Сапун О.А.
При секретарі: Тахтаул О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від «03» липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ЗАТ „Дентакор", ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа ТОВ „Дентакор еліт", про визнання угод по купівлі акцій недійсними, -
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2003 року позивачі звернулися до суду з вимогами до ЗАТ „Дентакор", ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа ТОВ „Дентакор еліт", про визнання угод по купівлі акцій недійсними.
Зазначали, що вони є членами Наглядової Ради ЗАТ „Дентакор". При підготовці документів для проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності ЗАТ „Дентакор" були виявлені документи з яких вбачається, що при оформленні купівлі акцій деякими акціонерами, генеральним директором ОСОБА_1. були грубо порушені права інших акціонерів та положення Статуту ЗАТ „Дентакор". Відповідно до виявлених документів, відповідачами до статутного фонду було внесено різне майно в рахунок придбання акцій ЗАТ „Дентакор". Вважають, що оцінка матеріальних цінностей, які вносяться в рахунок оплати за акції, повинна була визначатися Дирекцією товариства та затверджуватися Наглядовою Радою акціонерного товариства. При здійсненні оцінки майна, переданого відповідачами в рахунок акцій, всупереч вимогам Статуту товариства
вартість майна дирекцією не визначалась і не затверджувалось Наглядовою радою. Ці акти були затверджені одноособово генеральним директором. З цих підстав просили визнати угоди по купівлі акцій недійсними.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2006 року позовну заяву ОСОБА_3. та ОСОБА_5. залишено без розгляду.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2006 року позов задоволено.
Поновлено ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5 строк позовної давності на подачу позову.
Визнано недійсною угоду по придбанню акцій в кількості 174 штук за рахунок внесеного майна, укладену між ОСОБА_1. та ЗАТ „Дентакор" на суму 3493 грн. 50 коп.
Визнано недійсною угоду по придбанню акцій в кількості 128 штук за рахунок внесеного майна, укладену між ОСОБА_2. та ЗАТ „Дентакор" на суму 2578 грн.
Визнано недійсною угоду по придбанню акцій в кількості 100 штук за рахунок внесеного майна, укладену між ОСОБА_6. та ЗАТ „Дентакор" на суму 2000 грн.
Визнано недійсною угоду по придбанню акцій в кількості 24 штук за рахунок внесеного майна, укладену між ОСОБА_7. та ЗАТ „Дентакор" на суму 490 грн.
Зобов'язано ТОВ „Дентакор еліт" повернути на баланс ЗАТ „Дентакор" належні йому акції у кількості 426 штук.
В апеляційних скаргах, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, постановити ухвалу про залишення позову без розгляду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши доводи апелянтів, заперечення представника ЗАТ „Дентакор" та представника ОСОБА_4., розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1. підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_2. підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до положень статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
З матеріалів справи видно, що 23 липня 2003 року члени Спостережної ради ЗАТ „Дентакор" ОСОБА_3., ОСОБА_5, ОСОБА_4. звернулись в суд з позовом про визнання недійсними договорів купівлі акцій товариства, які укладені у 1997,1999,2000 роках. При цьому в судовому засіданні 01 червня 2006 року представник позивача ОСОБА_4. пояснював, що позивачі при пред'явленні позову виступають від імені акціонерів товариства (а. с. 190).
Між тим, будь-яких повноважень від акціонерів товариства щодо звернення до суду з вимогами в їх інтересах вони суду не надали.
Позивачі ОСОБА_3., ОСОБА_5. неодноразово в судові засідання не з'являлись, тому суд першої інстанції ухвалою від 03 липня 2006 рок їх вимоги про визнання угод купівлі акцій недійсними залишив без розгляду ( а. с. 204 ). Зазначена ухвала ніким з осіб, які беруть участь у справі, не оскаржена. Повторного звернення зазначених осіб до суду з відповідним позовом немає.
Незважаючи на це районний суд рішенням від 03 липня 2006 року поновлює ОСОБА_3., ОСОБА_5 строк позовної давності на подачу позову і задовольняє їх вимоги. Оскільки це суперечить положенням статті 207 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне виключити ОСОБА_3., ОСОБА_5. з числа позивачів по оспорюваному рішенні.
Судом з'ясовано, що ЗАТ „Дентакор" створене 04 квітня 1996 року. Статутний фонд був поділений на 6709 акцій, які знаходились на балансі товариства. Відповідно до
Статуту товариства акції могли бути придбані за рахунок будівель, обладнання, інвентара, інших матеріальних цінностей, грошових коштів. Майно, яке вносилось у вигляді внеску у Статутний фонд, передавалось у власність товариства по акту прийому-передачі. В рахунок переданого майна акціонеру видавалось письмове зобов'язання про видачу йому певної кількості акцій.
Задовольняючи позов ОСОБА_4., суд першої інстанції виходив з того, що при придбанні ОСОБА_6., ОСОБА_2. ОСОБА_7., ОСОБА_1. у товариства спірних акцій і оформленні документів щодо прийняття на баланс юридичної особи майна, внесеного в якості оплати за акції, оцінці цього майна генеральним директором товариства допущені порушення пункту 7.6 Статуту ЗАТ „Дентакор". Однак в рішенні не зазначено у чому полягають порушення покупців при укладанні спірних угод, які за законом могли привести до визнання договорів недійсними.
Статтею З ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Звертаючись в суд з вимогами про визнання угод, укладених між ЗАТ „Дентакор" та ОСОБА_1., ОСОБА_6., ОСОБА_2., ОСОБА_7. по придбанню акцій, недійсними ОСОБА_4. не довів, що спірними угодами порушуються його особисті права.
Більше того, суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_4., поклав обов'язок на третю особу ТОВ „Дентакор еліт", до статутного фонду якого внесені спірні акції, повернути акції ЗАТ „Дентакор", тим самим підтвердив, що права ОСОБА_4. не порушені, оскільки він особисто не може претендувати на спірні акції, так як їх власником до реалізації був не позивач, а юридична особа - ЗАТ „Дентакор". Між тим, товариство є відповідачем по справі і вимог про визнання угод незаконними та повернення акцій не заявляло.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов ОСОБА_4.
Керуючись ст.ст. 307,309,316-317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2006 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ЗАТ „Дентакор", ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_7, третя особа „Дентакор еліт", про визнання угод по купівлі акцій недійсними відмовити.
Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: