Судове рішення #27167968


ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"08" січня 2013 р.Справа № 34/17-1974-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Михайлова М.В., Мирошниченко М.А.

(відповідно до розпорядження заступника голови суду від 03.01.2013р. №3 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Белянкіній Г.Є.


за участю представників сторін:

від позивача: Іовіца Г.С., за довіреністю №05-18/141 від 26.12.2012р.

від відповідача: Степанович Д.Г., за довіреністю №29/37 від 04.01.2013р.

від третьої особи: не з'явився


розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини 2138 Державної прикордонної служби України

на ухвалу господарського суду Одеської області від 16 листопада 2012 року

по справі №34/17-1974-2011

за позовом Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Южний"

до відповідача Військової частини 2138 Державної прикордонної служби України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області

про зобов'язання укласти договір,-


В С Т А Н О В И В:


Державне підприємство „Морський торгівельний порт „Южний" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Військової частини 2138 Державної прикордонної служби України про зобов'язання укласти договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого державного майна.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.07.2011р. по справі №34/17-1974-2011 позовні вимоги ДП „Морський торговельний порт „Южний" до Військової частини 2138 Державної прикордонної служби України задоволені: відповідача зобов'язано укласти з ДП „Морський торговельний порт „Южний" договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого державного майна.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16 листопада 2012 року по справі №34/17-1974-2011 (суддя Зайцев Ю.О.) було відмовлено у задоволенні заяви Військової частини 2138 Державної прикордонної служби України (надалі - військова частина) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2011р. по справі №34/17-1974-2011 за позовом Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Южний" до Військової частини 2138 Державної прикордонної служби, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про зобов'язання укласти договір за нововиявленими обставинами.

При винесенні ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що обставини, на які посилається заявник не можуть вважатись нововиявленими, оскільки відповідач вже посилався на такі обставини в своїх поясненнях в апеляційній скарзі від 21.03.2012р. на рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2011р. у справі № 34/17-1974-2011.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, заявник (Військова частина 2138 Державної прикордонної служби України) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та задовольнити заяву Військової частини 2138 Державної прикордонної служби України про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2011р. у справі № 34/17-1974-2011 за нововиявленими обставинами, з мотивів викладених в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та поясненнях до апеляційної скарги і наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача (ДП „Морський торгівельний порт „Южний") у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою Військової частини 2138 Державної прикордонної служби України, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

Представник третьої особи (Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області) в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.12.2012р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу Військової частини 2138 Державної прикордонної служби України за відсутністю представника третьої особи у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.


Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників позивача та відповідача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Військової частини 2138 Державної прикордонної служби України, з огляду на наступне.


З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Одеської області від 29.07.2011р. по справі №34/17-1974-2011 позовні вимоги ДП „Морський торговельний порт „Южний" до Військової частини 2138 Державної прикордонної служби України задоволені: відповідача зобов'язано укласти з ДП „Морський торговельний порт „Южний" договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого державного майна та стягнуто з військової частини на користь ДП „Морський торговельний порт „Южний" витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

15.08.2011р. господарським судом Одеської області був виданий відповідний наказ про примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2011р.

25.10.2012р. Військова частина 2138 Державної прикордонної служби України звернулась до місцевого господарського суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами в порядку статті 112 ГПК України, в якій просило суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2011р. по справі №34/17-1974-2011, з посиланням при цьому, як на нововиявлені обставини, на те, що відповідачу не був відомий факт, що саме позивач повинен здійснювати всі необхідні заходи по утриманню спірних приміщень, що в свою чергу обґрунтовує пунктом 25 Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затвердженого Поставною Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю" від 18 серпня 2010 року №751, п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 року №100 „Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства", з огляду на які заявник дійшов висновку, що обов'язку у військовій частині 2138, пов'язаних зі сплатою за утриманням приміщень, вказаними актами законодавства не передбачено, а передбачено тільки те, що саме на позивача, як структурний підрозділ Міністерства транспорту (Міністерство інфраструктури) покладається обов'язок здійснювати утримання приміщень в яких дислокуються підрозділи Держприкордонслужби України.

Таким чином, заявник вважає, що господарський суд Одеської області, приймаючи рішення від 29.07.2011р., дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості вимог позивача, оскільки відповідно до приписів вищезазначених Постанов Кабінету Міністрів України саме ДП „Морський торговельний порт „Южний" (балансоутримувач) повинен здійснювати всі необхідні заходи по утриманню приміщень, в якому військовослужбовці військової частини 2138 виконують свої конституційні обов'язки по охороні державного кордону.

Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

На підставі статті 112 ГПК України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Якщо нововиявлені обставини пов'язані із виявленням фактів подання експертом завідомо неправильного висновку, який було покладено в основу судового рішення, або завідомо неправильного перекладу документів чи пояснень учасників процесу, або подання фальшивих документів тощо, такі факти також мають бути підтверджені у встановленому законом порядку.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як вбачається із заяви про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2011р. по справі №34/17-1974-2011 за нововиявленими обставинами та вже було зазначено вище, військовою частиною в якості нововиявлених визначаються лише ті обставини, що відповідачу не було відомо, що саме ДП „Морський торговельний порт „Южний" повинно здійснювати всі необхідні заходи по утриманню приміщень, в якому військовослужбовці військової частини 2138 виконують свої конституційні обов'язки по охороні державного кордону, що випливає з Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю" від 18 серпня 2010 року №751 та Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 року №100 „Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства".

Між тим, в заяві відповідача від 25.10.2012р. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні будь-які посилання на те, що обставини, на які посилається заявник, не могли були бути відомі йому під час розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що необізнаність відповідача про те, що ДП „Морський торговельний порт „Южний" повинно здійснювати всі необхідні заходи по утриманню приміщень, в якому військовослужбовці військової частини 2138 виконують свої конституційні обов'язки по охороні державного кордону, не може вважатись нововиявленою обставиною у розумінні ст. 112 ГПК України.

Окрім того, доводи скаржника, на які він посилається як на нововиявлені обставини, що позивач не є стороною у договорі оренди нерухомого майна від 28.01.2011р., з огляду на що, на думку відповідача, у позивача відсутнє право звернення з вимогами виконання умов договору оренди, апеляційний господарський суд не приймає до уваги, оскільки такі доводи не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 112 ГПК України.

Таким чином, місцевим господарським судом було цілком правомірно відмовлено у задоволенні заяви Військової частини 2138 Державної прикордонної служби України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2011р. по справі №34/17-1974-2011.

За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Військової частини 2138 Державної прикордонної служби України, а отже оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін.


Керуючись ст.ст. 99, 101-106, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -


П О С Т А Н О В И В:


1.Ухвалу господарського суду Одеської області від 16 листопада 2012 року по справі №34/17-1974-2011 залишити без змін, виклавши резолютивну частину вказаної ухвали наступним чином:

„Рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2011р. по справі №34/17-1974-2011 залишити без змін, а у задоволенні заяви Військової частини 2138 Державної прикордонної служби України про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами по справі №34/17-1974-2011 - відмовити."

2.Апеляційну скаргу Військової частини 2138 Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.


Повний текст постанови підписаний 14 січня 2013 року.


Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов М.В. Михайлов М.А. Мирошниченко


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація