Справа № 22-2562-2006 Головуючий у 1 інстанції - Паламарчук М.С.
Категорія 19 Доповідач - Бубличенко В.П.
РІШЕННЯ Іменем України
7 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Бубличенко В.П.
суддів - Голованя A.M.
Сукач Т.О.
при секретарі - Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Державної виконавчої служби у м.Олександрії та відділення Державного казначейства України в м.Олександрії на рішення Олександрійського міськраионного суду Кіровоградської області від 19 червня 2006 року і
ВСТАНОВИЛА:
8 лютому 2006 року ОСОБА_1 пред"явила позов до Державної
виконавчої служби в м.Олександрії, треті особи - ОСОБА_2 та
ОСОБА_3, про відшкодування збитків.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1. посилалась на те, що відповідач виконував рішення суду про стягнення з ОСОБА_2. на її (позивачки) користь боргу в сумі 13755,70 грн. Під час проведення виконавчих дій належна ОСОБА_2. 1/3 частина квартири № АДРЕСА_1 в м.Олександрії була передана КФ СДП „Укрспецюст" для продажу. Прилюдні торги не відбулися, проте державний виконавець не повідомив її (позивачку), як стягувача, про те, що майно не було реалізовано і не запропонував їй вирішити питання про залишення за нею непроданого майна боржника.
Зазначену частину квартири державний виконавець на підставі постанови та акту від 6 червня 2005 року передав іншому стягувачеві - ОСОБА_3.
Вважаючи такі дії державного виконавця незаконними, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь вартість 1/3 частини квартири в сумі 2528,24 грн.
Ухвалою від 14 квітня 2006 року суд притягнув до участі у справі співвідповідачем відділення Державного казначейства України у м.Олександрії (а.с.22).
У травні 2006 року позивачка подала заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просила стягнути на її користь з виконавчої служби 13755,70 грн.
Рішенням Олександрійського міськраионного суду від 19 червня 2006 року позов задоволено частково. Суд стягнув на користь позивачки з Державного бюджету України через органи Державного казначейства України 1428,46 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконними діями органів Державної виконавчої служби.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким стягнути на її користь з Державного бюджету України 13755,70 грн. Позивачка вважає доведеним факт заподіяння шкоди з вини виконавчої служби, яка порушила вимоги Закону України „Про виконавче провадження" під час проведення виконавчих дій.
Виконавча служба і відділення Держказначейства також просять скасувати рішення суду. Посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального права, вважають, що передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог немає.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що судом
неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права і це призвело до ухвалення помилкового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.86 Закону України „Про виконавче провадження" збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
Факт заподіяння шкоди з вини державного виконавця позивачка пов"язує з тим, що державний виконавець не запропонував їй вирішити питання про залишення за нею непроданого майна.
Погоджуючись з такими доводами ОСОБА_1., суд не звернув увагу на те, що у передбачені законом строки позивачкою не були оскаржені ні постанова, ні акт державного виконавця від 6 червня 2005 року (а. с. 5-6) про передачу стягувачу ОСОБА_3. непроданого майна. В зв"язку з цим у суду не було підстав для висновку про незаконність дій державного виконавця при передачі непроданої частини квартири іншому стягувачеві.
Враховуючи наведене, не можна визнати обгрунтованими доводи позивачки про те, що діями державного виконавця їй заподіяна шкода.
Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачка не довела обставини, які є підставою для відшкодування збитків в порядку, передбаченому ч.2 ст.86 Закону України „Про виконавче провадження". Тому її вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з п 4 ч.І ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі ч.2 ст.86 Закону України „Про виконавче провадження", керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а апеляційні скарги Державної виконавчої служби у м.Олександрії та Олександрійського відділення Державного казначейства України задовольнити у повному обсязі.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 червня 2006 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби у м.Олександрії та Олександрійського відділення Державного казначейства України про відшкодування збитків залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з 7 листопада 2006 року.
Головуюча підпис Судді підписи
З оригіналом вірно:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області В.П.Бубличенко