Верховний Суд України
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-6146 / 2006р. Головуючий у 1 інстанції: Шаповалов М.Д.
Суддя-доповідач: Поляков О.З.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Полякова О.З.
Суддів: Кримської О.М.
Давискиби Н.Ф. При секретарі: Винник І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Управління праці та соціального захисту населення Токмацької райдержадміністрації на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від «21» квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької райдержадміністрації про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги члену сім'ї загиблого ветерана війни,
ВСТАНОВИЛА :
У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької райдержадміністрації про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги члену сім'ї загиблого ветерана війни.
Зазначав, що він є учасником війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1. Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Сума недоплати за 2003 рік, 2004 рік, 2005 рік складає, виходячи з розрахунку за 2003 рік - 91 грн. 90 коп., за 2004 рік - 212 грн. 35 коп., за 2005 рік - 866 грн., всього 1170 грн. 25 коп., які він просить стягнути з відповідача на його користь.
Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 21 квітня 2006 року позов задоволено.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Токмацької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 1170,25 грн. разову щорічну допомогу за 2003р.-2005р.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Токмацької райдержадміністрації просять постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 201 КАС України підставами для зміни судом апеляційної інстанції постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченням.
Згідно до п.5 ст. 14 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни-учасники бойових дій мають право на отримання до 5 травня щорічно одноразової допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.
Суд правильно застосував положення ч. З ст. 2 Закону при вирішенні позову і обгрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника війни права на таку допомогу.
Слід зазначити, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Право ОСОБА_1 на отримання грошової допомоги не оспорюється відповідачем.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги той факт, що позивачем безпричинно пропущений строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права. Суд вважав, що спірні правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності КАС України. Однак у випадку не набрання чинності КАС України позивач хоча б і звертався в порядку позовного провадження, але при цьому суд мав би брати до уваги двомісячний строк на звернення до суду за захистом свого права передбачений Главою 31-А ЦПК України в редакції 1963 року. Огже КАС України не обмежив, а навпаки поширив право громадян щодо строків на звернення до суду за захистом свого права. В зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми лише за 2005 рік.
Доводи апелянта про те, що вони не є належним відповідачем по справі безпідставні. Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
Керуючись ст.ст. 198,201,205,206 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Токмацької райдержадміністрації задовольнити частково.
Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 21 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької райдержадміністрації про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги члену сім'ї загиблого ветерана війни змінити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Токмацької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 866 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте мохсе бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.