Справа 2-3240/08
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2008 року Ялтинський міський суд АРК
у складі судді - Шумова В.В.,
при секретарі - Самохвалової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2та ОСОБА_3про стягнення суми боргу за договором позики ,
В С Т А Н О В И В:
З врахуванням уточнень позивач просить суд стягнути з відповідачок заборгованість за договором позики у сумі 6000 гривень, процентні платежі у розмірі 1045 гривень, штраф у розмірі 420 гривень, пеню у розмірі 4440 гривень та судові витрати по справі, а усього 12055 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 липня 2007 року між позивачем та відповідачками був укладений договір позики у письмовій формі, згідно до умов якого, позивач надав відповідачкам позику у розмірі 6000 гривень. Зазначену суму боргу відповідачки зобов'язалися повернути у строк не пізніше 31 серпня 2007 року. Відповідно до доданої платіжної відомості позивач передав відповідачкам гроші у повному обсязі, однак, на момент звернення позивача по суду з даним позовом відповідачки від виконання своїх обов'язків по поверненню грошей за договором ухиляються. Укладеним між сторонами договором до того ж передбачені виплата позикодавцеві процентів за користування сумою позики, а також виплата штрафних санкції у випадку невиконання позичальниками своїх обов'язків по поверненню суми боргу.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, були повідомлені про день та час слухання справи належним чином шляхом надіслання повісток та телеграм, причин неявки суду не надали.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 225 ЦПК України.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином і у встановлений договором строк.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (кошти в такій же сумі або речі, певні родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду й такої ж якості, які були передані йому позикодавцем) у строк і в порядку, установлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 ЦК України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 16 липня 2007 року між ОСОБА_1. та ОСОБА_2. і ОСОБА_3. був укладений договір позики, згідно якого позивач надав відповідачкам позику на суму 6000 гривень, яку відповідачки зобов'язалися повернути у строк не пізніше 31 серпня 2007 року (а.с. 8). На підтвердження факту передачі грошей відповідачкам позивач надав копію платіжної відомості (а.с. 9)
Як пояснив в судовому засіданні позивач, він неодноразово телефонував відповідачкам за номерами телефонів, які вони залишили йому при укладанні договору позики, однак, жоден з номерів не відповів.
Згідно ч. 1 ст. 543 У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, заборгованість відповідачок за договором позики складає 6000 гривень та підлягає стягненню з них на користь позивача в примусовому порядку.
П. 2 зазначеного договору позики передбачено, що за користування грошима позичальники зобов'язуються виплачувати позикодавцеві 5 % від суми позики, тобто триста гривень щомісяця, не пізніше 16 числа кожного місяця.
Пп. 10 та 11 даного договору передбачають, що у випадку невиконання позичальниками зобов'язань за договором до стягнення нараховується штраф у розмірі 7 % від суми невиконаного зобов'язання та пеня у розмірі 3 % від невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки.
Таким чином, з відповідачок підлягає стягненню процентні платежі у розмірі 1045 гривень, штраф у розмірі 420 гривень, пеню у розмірі 4440 гривень.
Так само з відповідачів на користь позивача належить до стягнення судовий збір у розмірі 120 гривень, витрати по інформаційно - технічному забезпеченню справи в сумі 30 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 208, 209, 212, 214, 215, 224 -226, ЦПК України, ст.ст. 526, 543, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2та ОСОБА_3про стягнення суми боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1суму боргу у розмірі 11 905 гривень, судові витрати в сумі 150 гривень, а усього - 12 055 (дванадцять тисяч п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді АРК через Ялтинський міський суд у порядку та строки згідно ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя