Справа № 2-4151
2008 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2008 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
в складі:
головуючого - судді Чорної О. В.
при секретарі - Маланчук А.О.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Ялті цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (далі ЗАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_1“про стягнення заборгованості ”, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідачки на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованість: за кредитом у сумі 2706,37 гривень, по відсоткам за користування кредитом у сумі 818,89 гривень, а усього 3525,26 гривень та судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 51 гривня та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 11 липня 2006 року був укладений кредитний договір, згідно якого ОСОБА_1. одержала у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку гроші в сумі 4 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення. Однак, відповідачка прийняті на себе зобов'язання не виконала.
Представник позивача в попередньому судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка в попередньому судовому засіданні позов визнала в повному обсязі.
За таких обставин суд вважає, що справа може бути розглянути у попередньому судовому засіданні, а позов має бути задоволений за наступних підстав:
В силу ч. 4 ст. 130 ЦПК України, - ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення в разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 174 і ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.525 ЦК України неприпустима однобічна відмова від виконання зобов'язання.
Ч. 1 ст. 527 ЦК України встановлює, що боржник зобов'язаний виконати своє зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
11 липня 2006 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1. був укладений кредитний договір без номера, згідно якого відповідачка одержала у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку гроші в сумі 4 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення.
Однак, відповідачка прийняті на себе зобов'язання не виконала. Станом на 15 липня 2008 року ОСОБА_1. має заборгованість за договором у сумі 3525,26 гривень, яка відповідно до представленого розрахунку складається з заборгованості за кредитом у сумі 2706, 37 гривень, та заборгованості по відсоткам за користування кредитом по договору у сумі 818,89 гривень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. в однобічному порядку відмовилася від виконання взятого на себе по договору кредиту від 11 липня 2006 року зобов'язання.
Відповідачка визнала факти, встановлені судом.
Таким чином, оскільки відповідачка у добровільному порядку не сплачує заборгованість за кредитом, то вона підлягає примусовому стягненню.
Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати, а саме, витрати по оплаті судового збору при подачі позову до суду у сумі 51 гривня, та суму сплачених витрат, пов'язаних із інформаційно-технічним розглядом справи - 30 гривень.
Керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 526, 527, 610, 611, 625, 629, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” за № 7-93 від 21.01.1993 р., п. 4 “Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. за № 1258, ст. ст. 4, 5, 6, 10, 11, 60, 88, 130, 174, 208-210, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Закритого акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1“про стягнення заборгованості» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки м. Ялта Автономної Республіки Крим, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1на користь Закритого акціонерного товариства “ПриватБанк” (49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок № 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. для погашення заборгованості № 29092829003111, рах. для відшкодування судових витрат № 64993919400001, МФО № 305299):
· 2706 (дві тисячі сімсот шість) гривень 37 копійок - в рахунок погашення заборгованості за кредитом;
· 818 (вісімсот вісімнадцять) гривень 89 копійок - в рахунок погашення заборгованості за відсотками;
· 51 (п'ятдесят одна) гривень 00 копійок - відшкодування судового збору;
· 30 (тридцять) гривень 00 копійок - відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи;
а всього 3606 (три тисячі шістсот шість) гривень 26 копійок.
На судове рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у строки та порядку, передбаченому ст. ст. 294 - 296 Цивільного процесуального кодексу України.
СУДДЯ: