Справа № 212/4213/2012

Провадження № 2/232/2442/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2012 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Король О. П.,

при секретарі Стаховій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її в придатний для використання стан,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її в придатний для використання стан.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 0,0284 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №388917 від 29.08.2007 року.

На зазначеній земельній ділянці встановлено металевий гараж, яким користується відповідач ОСОБА_2, що є власником квартири АДРЕСА_2.

Посилаючись на ст. 212 Земельного кодексу України позитач просить суд зобов'язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту нею земельну ділянку по АДРЕСА_1 і привести її в придатний для використання стан шляхом знесення металевого гаража за рахунок відповідачки.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на обставини справи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала. Згідно її пояснень між ОСОБА_2 та попереднім користувачем земельної ділянки ОСОБА_3 в 1992 р. було погоджено взаємне поступлення прибудинковими територіями. При цьому ОСОБА_3 здійснила прибудову на земельній ділянці, користувачем якої була ОСОБА_2, а ОСОБА_2 встановила гараж на земельній ділянці, користувачем якої була ОСОБА_3 Гараж встановлений ОСОБА_4 на законних підставах, тому що дозвіл на його встановлення був наданий як лікару, яка мала виїзди по санавіації. ОСОБА_1 при оформленні державного акту на право власності на земельну ділянку не погоджувала з відповідачем ОСОБА_2 меж земельної ділянки,що є порушенням законодавства України.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 17.12.2012 р. не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 є власником 6/25 частин будинковолодіння АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, укладеного з ОСОБА_3 04.12.2000року.

Зазначена частина будинковолодіння знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,0284 га, що посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №388917, виданим 29.08.2007року та зареєстрованим за №040700100912. .

Відповідач ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору міни від 16.02.1995року.

На земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_1, що перебуває у власності ОСОБА_1, встановлено металевий гараж, яким користується відповідач ОСОБА_2 Ця обставина підтверджується технічним паспортом на квартиру №2(3) в житловому будинку АДРЕСА_1, виготовленим КП «ВООБТІ»у вересні 2006 року, кадастровим планом земельної ділянки, виготовленим Подільським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру від 04.08.2006року, актом обстеження земельної ділянки, що належить ОСОБА_1, від 13.11.2012 року, письмовими поясненнями, наданими представником ОСОБА_4 та судовим рішенням в справі №2-2337/05.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Положеннями ст. 391 ЦК визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статтей 15,16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно із ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 158 ЗК України передбачено, що земельні спори з приводу володіння та користування земельними ділянками, що перебувають у власності громадян, вирішуються виключно судом.

Відповідно до ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 15,16,319,321,391 ЦК України, ст.ст.152,158,212 ЗК України, ст.ст. 10, 60, 61, 213, 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1 та привести її в придатний для використання стан шляхом знесення за рахунок ОСОБА_2 металевого гаража під літерою «Д».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат зі сплати судового збору 214,60 грн. та за правову допомогу 1000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, відсутніми в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя : підпис

Копія вірна.

Суддя :

Секретар :