донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.01.2013 р. справа №10/47/08

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів при секретарі Манжур В.В. Будко Н.В., Москальової І.В. Пеленовій О.О.

за участю представників сторін: від позивача: від відповідача (скаржника): від ВДВС: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 - за довіреністю не з'явився не з'явився Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Торговий Дім», м.Запоріжжя

на ухвалу

господарського судуЗапорізької області

від10.12.2012р. (на дії державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо винесення постанови від 06.11.2012р. про арешт коштів боржника)

у справі№ 10/47/08 (суддя Алейникова Т.Г.)

за позовомОСОБА_6, м.Запоріжжя

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Торговий Дім», м. Запоріжжя

прозобов'язання привести у відповідність вартість основних фондів та стягнення вартості частини майна,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.03.2009р. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Торговий Дім» на користь ОСОБА_6 було стягнуто 364 854,00грн. вартості частини майна.

На виконання судового рішення 07.08.2009р. був виданий наказ № 10/47/08.

11.09.2009р. державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №14701786 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 10/47/08 від 07.08.2009р. про стягнення з ТОВ «Компанія Торговий Дім» 364 854,00грн. на користь ОСОБА_6

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем були винесені постанови про накладення арешту на майно та грошові кошти боржника. 13.01.2011р. виконавче провадження з виконання вищевказаного наказу було закінчено на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з передачею виконавчого документа до ліквідаційної комісії. Проте, такі дії державного виконавця були оскаржені ОСОБА_6, та постановою начальника Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ від 26.01.2011р. було скасовано вищевказану постанову та відновлено виконавче провадження з виконання вищевказаного наказу.

07.04.2011р. державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з ліквідацію підприємства-боржника в порядку п.7 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», проте ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.09.2012р. (залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2012р.) дії Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо винесення постанови від 07.04.2011р. про закінчення виконавчого провадження ВП №14701786 було визнано неправомірними, постанова від 07.04.2011р. була визнана недійсною.

05.10.2012р. постановою державного виконавця Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ було відновлено виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області №10/47/08 від 07.08.2009р. про стягнення з ТОВ «Компанія Торговий Дім» 364 854,00грн. на користь ОСОБА_6

06.11.2012р. державним виконавцем Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ було винесено постанову про арешт коштів боржника - ТОВ «Компанія Торговий Дім» в межах суми 364 854,00грн. З матеріалів справи вбачається, що зазначена постанова була направлена на адресу боржника 07.11.2012р. та отримана останнім 09.11.2012р., що підтверджується підписом представника останнього у повідомленні про вручення поштового відправлення №02130060.

Не погодившись із вказаною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Торговий Дім» звернулось до господарського суду Запорізької області зі скаргою на протиправні дії державного виконавця Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ. Згідно штампу поштового відділення на конверті з поштовим відправленням, зазначена скарга була направлена заявником до суду 23.11.2012р.

В обґрунтування протиправності дій державного виконавця при винесенні незаконної постанови від 06.11.2012р. боржник посилався на те, що станом на день винесення оскаржуваної постанови в матеріалах виконавчого провадження був відсутній виконавчий документ, на підставі якого провадиться стягнення, що свідчить про те, що дії державного виконавця виходять за межі Закону України «Про виконавче провадження», є незаконними та такими, що порушують приписи чинного законодавства.

Ухвалою від 10.12.2012р. господарський суд Запорізької області відмовив заявнику у задоволенні скарги на дії державного виконавця з посиланням на те, що останнім пропущено встановлений ст.121-2 ГПК України строк для звернення до суду з відповідною скаргою, оскільки матеріали справи містять докази обізнаності боржника про існування оскаржуваної постанови станом на 09.11.2012р. Крім того, за висновком суду, згідно положень Закону України «Про виконавче провадження» вимоги про повернення наказу направлялись боржнику, проте на момент розгляду скарги наказ до Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ не повернутий.

Не погодившись з винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Торговий Дім» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.12.2012р. у справі № 10/47/08 скасувати та задовольнити скаргу у повному обсязі.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо обізнаності боржника з оскаржуваною постановою 09.11.2012р., оскільки матеріалами справи підтверджено факт ознайомлення останнього з матеріалами виконавчого провадження лише 13.11.2012р., а отже направлення відповідної скарги до суду 23.11.2012р. є правомірним та не порушує встановлений ст. 121-2 ГПК України строк.

Крім того, апелянт наголошує на неправомірності дій державного виконавця при винесенні постанови від 06.11.2012р., оскільки на час її винесення в матеріалах виконавчого провадження був відсутній відповідний виконавчий документ.

Вищевикладене, на думку заявника, є підставою для скасування незаконної та необґрунтованої ухвали суду першої інстанції.

Представник ОСОБА_6 надав відзив від 04.01.2013р., в якому заперечує проти апеляційних вимог скаржника, посилаючись на їх безпідставність, а тому просить апеляційну скаргу Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції залишити без задоволення, а ухвала місцевого господарського суду - без змін.

Представники скаржника та Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції у судове засідання не з'явились, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою та неявка без поважних причин у судове засідання їх представників не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно приписів ст.124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який, у розумінні п.1 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначає обов'язки і права державних виконавців. Так, в частині 1 зазначеної статті визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, згідно частини 2 цієї ж статті, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Із матеріалів справи вбачається, що копія зазначеної постанови була направлена заявнику 07.11.2012р. (квитанція №3964) та отримана представником останнього 09.11.2012р., про що свідчить підпис у повідомленні про врученні поштового відправлення №02130060 (а.с.100). Посилання заявника про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження лише 13.11.2012р. та отримання копії оскаржуваної постанови саме 13.11.2012р. судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на викладене, при зверненні до суду 23.11.2012р. заявником пропущений встановлений ст.121-2 ГПК України десятиденний строк для оскарження вищевказаної постанови державного виконавця, при цьому, клопотання щодо відновлення такого строку до відповідної заяви не надано.

Щодо інших доводів заявника апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області №10/47/08 було відновлено постановою державного виконавця Комунарського ВДВС ЗМУЮ 05.10.12р., оскільки ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.09.2012р. (залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2012р.) постанова Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління від 07.04.2011р. про закінчення виконавчого провадження ВП № 14701786 була визнана недійсною.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження», у разі, якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу стягувачу визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання (ч.4 вказаної статті Закону).

В статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Частиною 1 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

06.11.2012р. державним виконавцем Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ винесено постанову про арешт коштів боржника.

До матеріалів справи долучені вимоги державного виконавця до ТОВ «Компанія Торговий Дім» про повернення наказу до Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ, проте доказів їх виконання боржником до матеріалів справи не надано. Крім того, в матеріалах справи наявні заяви ОСОБА_6 та Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ про видачу дублікату наказу, у задоволенні яких відмовлено господарським судом Запорізької області.

Тобто, судова колегія не вбачає у діях державного виконавця щодо винесення постанови від 06.11.2012р. про арешт коштів боржника порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Як вірно зазначив суд першої інстанції, згідно ст.35 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Судом першої інстанції встановлено, що заявником (боржником) не надано доказів звернення до ВДВС із зазначеною заявою.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги ТОВ «Компанія Торговий Дім» на протиправні дії державного виконавця Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ щодо винесення постанови від 06.11.2012р. про арешт коштів боржника.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оспорюваній ухвалі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду зазначає, що ухвала господарського суду Запорізької області від 10.12.2012р. не підлягає скасуванню, оскільки прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Торговий Дім», м.Запоріжжя не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Торговий Дім», м.Запоріжжя - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.12.2012р. у справі № 10/47/08 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий В.В.Манжур

Судді Н.В.Будко

І.В.Москальова

Надруковано 6 прим.:

1 - позивачу

1 - відповідачу (скаржнику),

1 - ВДВС

1 - до справи;

1 - ГСЗО;

1 - ДАГС