Верховний Суд України

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22- 5924 / 2006 р._________                                 Головуючий у 1-й інстанції:

Ліхтанська Н.П. Судця-доповідач: Сапун О.А.

^УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«11» жовтня  2006 року                                                                        м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                                       Маловічко С.В.

Суддів:                                                 Сапун О.А.

Краснокутської О.М.

При секретарі:    Вертелецькій І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від «22» серпня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про скасування рішення атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про скасування рішення атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

В позові зазначав, що 29 вересня 2005 року і 3 жовтня 2005 року він складав відповідно письмовий та усний кваліфікаційні іспити членам атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області, маючи намір отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Після складання письмового іспиту ніяких претензій чи зауважень до нього не було. Він повністю відповів на всі запитання, які були в білеті, та всі додаткові запитання членів комісії. Після складання усного іспиту головуючий комісії оголосив, що він здав усний іспит, а до письмового іспиту є зауваження, оскільки ним невірно складені процесуальні документи. Вважає, що він склав обидва іспити добре, однак йому безпідставно було відмовлено у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Просив скасувати рішення атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Покласти обов'язок на відповідача ухвалити нове рішення про видачу йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Крім того, по причині неправомірних дій атестаційної палати йому заподіяна моральна шкода, яка виразилась у душевних переживаннях, що привело до погіршення стану здоров'я. У відшкодування моральної шкоди просив стягнути 2000 грн.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 серпня 2006 року провадження по справі закрито.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а справу направити на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до положень статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування рішення атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про відмову йому у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та покладання на комісію обов'язку ухвалити нове рішення про видачу такого свідоцтва.

При цьому позивач посилався на статтю 104 КАС України, якою передбачено право особи звернутися до адміністративного суду з адміністративним позовом, якщо порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Між тим, відмова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю по причині того, що особа не здала кваліфікаційні іспити, не відноситься до сфери публічно-правових відносин.

Крім того, згідно статей 1,3 Закону України „Про адвокатуру" адвокатура України є . добровільним професійним громадським об'єднанням. її діяльність регламентується законодавчими актами України і статутом адвокатських об'єднань. Відповідно до пунктів 3,14,24 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури одним з основних завдань кваліфікаційно-дисциплінарної комісії  є визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю. Для цього атестаційна палата дисциплінарно-кваліфікаційної комісії приймає кваліфікаційні іспити та ухвалює рішення про видачу або відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, відноситься до виключної компетенції атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

У пункті 4 частини 2 статті 17 КАС України зазначено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту ( положення ) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

За таких обставин Бердянський міськрайонний суд Запорізької області обґрунтовано, на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, ухвалою від 22 серпня 2006 року закрив провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про скасування рішення атестаційної

палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та покладання обов'язку на комісію ухвалити рішення про видачу такого свідоцтва, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 26 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури рішення атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено в місячний строк до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

Твердження ОСОБА_1 про те, що ухвала суду про закриття провадження по адміністративному позову суперечить статтям 55,64,124 Конституції України безпідставні, оскільки визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, не є правовідносинами, а які поширюється юрисдикція судів, тобто спір не є правовим.

Керуючись ст. ст. 199,200,205-206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий

Судді: