Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-5902 / 2006р.                                         Головуючий у 1 інстанції :Картофлицький Г.В.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«11   » жовтня 2006 року                                                                    м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                          Маловічко С.В.

Суддів:                                    Краснокутської О.М.

Сапун О.А.

При секретарі:     Тахтаул О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від «28» липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення -аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИЛА   :

27 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини.

Зазначала, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 04 квітня 1987 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. 23 листопада 1995 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано. За рішенням Бердянського міського суду Запорізької області від 25 вересня 1995 року ОСОБА_2 був зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. 26 лютого 2006 року син став повнолітнім, але він навчається у Бердянському державному педагогічному університеті за контрактною формою навчання та потребує матеріальної допомоги. Вона сама не має можливості утримувати сина доки він навчається, тому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/4стини всіх видів заробітку щомісяця до досягнення дитиною 23 років.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 липня 2006 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 27 лютого 2006 року і до повноліття дитини.

Стягнуто з ОСОБА_2 51 грн. держмита в доход держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невірного встановлення обставин, які мають значення для справи, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, на утримання якого відповідач сплачував аліменти за рішенням суду. 26 лютого 2006 року ОСОБА_3 виповнилось вісімнадцять років. З наданих документів вбачається, що дитина з 01 вересня 2005 року на є студентом 1 курсу факультету факультету комп'ютерних технологій та систем Бердянського державного педагогічного університету. Навчається на денній формі навчання. Загальна вартість навчання за 4 роки становить 9880 грн.

Відповідно до положень статті 199 СК України якщо повнолітній дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років. За умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку матеріалам справи і дійшов правильного висновку, що ОСОБА_2 зобов'язаний утримувати сина у період навчання в університеті і може надавати таку допомогу у розмірі 1/8 частини заробітку. При цьому врахований матеріальний стан сторін, відсутність у відповідача постійної роботи.

Між тим, у резолютивній частині рішення суд помилково зазначив, що стягнення аліментів необхідно здійснювати до повноліття сина. Тому колегія вважає за необхідне замінити ці слова і зазначити, що аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина необхідно стягнути до закінчення навчання, але не пізніше досягнення ОСОБА_323 років.

Керуючись ст. ст. 307,309,315,317 ЦПК України, колегія судців, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 липня 2006 року змінити.

В резолютивній частині рішення слова „до повноліття дитини" замінити словами „до закінчення навчання, але не пізніше досягнення ОСОБА_323 років". В іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.