АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5316 Головуючий у 1-й інстанції: Іжевська Н.Г.
2006 р. Суддя-доповідач: Спас О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10жовтня 2006р. М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Савченко О.В.
суддів: Спас О.В.
Бондаря М.С.
при секретарі Череватій О.В.
за участю позивача ОСОБА_1, його представника адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ „М'ясокомбінат „М'ясний стандарт"
на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до ВАТ „Запорізький м'ясокомбінат" про стягнення заробітної плати
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ „Запорізький м'ясокомбінат" (тепер - ВАТ „М'ясокомбінат „М'ясний стандарт"), в якому зазначав, що з 22 травня 1985 року по 30 листопада 2005 року він перебував у трудових відносинах із відповідачем. Перед звільненням працював начальником м*ясожирового цеху. При звільненні йому не виплачена заробітна плата з урахуванням відпускних. Просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму заробітної плати в розмірі 4978 грн. 96 коп., за час затримки розрахунку - 937грн. 38 коп. та витрати на правову допомогу (а.с. 2-3, 56, 68, 69).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 липня 2006 року позов задоволено. Стягнуто з ВАТ „Запорізький м*ясокомбінат" на користь ОСОБА_1 6461 грн. 56 коп. та державне мито в розмірі 64 грн. 61 коп. на користь держави.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ВАТ „М'ясокомбінат „М'ясний стандарт" (раніше - ВАТ „Запорізький м'ясокомбінат") звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення районного суду та відмовити позивачу в задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в
суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу при звільненні від відповідача не виплачено суму розрахунку при звільненні, чого не оспорює відповідач, який вважає свої дії правильними, оскільки відносно цієї суми позивач подав заяву про її утримання в зв"язку з виявленою в підпорядкованому йому цеху нестачею. Такі ж обставини відповідач наводить і в якості доводів своєї апеляційної скарги.
З такими доводами погодитися не можна, оскільки згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства , провадиться в день звільнення.
Посилання відповідача на вищевказану заяву позивача суперечить ст. 136 КЗпП України, яка передбачає можливість позасудового відрахування із заробітної плати працівника тільки у тому випадку, якщо розмір шкоди не перевищує середнього місячного заробітку. В даному випадку розмір середнього місячного заробітку позивача складав 1185грн.49коп. (довідка на а.с.5), а в рахунок покриття шкоди йому не виплачено 4978грн.96коп. заробітної плати (а.с.4), а тому питання про відшкодування шкоди мало вирішуватися шляхом подачі окремого позову до суду.
Обґрунтовано судом першої інстанції застосована ст. 117 КЗпП України, яка передбачає відповідальність відповідача за затримку розрахунку при звільненні, а також стягнуто 500грн. витрат з правової допомоги, оскільки це передбачено ст. 79, 84, 88 ЦПК України і підтверджено документально (а.с. 68, 69).
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.
Керуючись ст. ст. ЦПК 209,218,307,308,313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ВАТ „М'ясокомбінат „М'ясний стандарт" відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 липня 2006 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: