Справа № 11-749 \2006                                  Головуючий у 1 інстанції Розинко В.М.

Категорія : 185 ч.І КК                                    Доповідач Зенченко Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13   листопада 2006 року.        Колегія суддів судової палати з кримінальних

справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого - Зенченко Т.С.

суддів - Борисенка І.П., Сердюка О.Г.

при секретарі - Масловій О.В.

з участю прокурора - Варуша Т.М.

засудженого - ОСОБА_1

потерпілої - ОСОБА_2

Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 серпня 2006 року.

Цим вироком       ОСОБА_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, із професійно-технічною освітою, неодружений, не працюючий, раніше не судимий

засуджений за ст. 185 ч. 1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язано засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Стягнуто з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_2 1500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто із засудженого 116 грн. 24 коп. судових витрат на користь Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

ОСОБА_1 визнаний судом винним і засуджений за те, що 7 червня 2006 року у вечірній час він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, із метою викрадення чужого майна, прибув на ринок „Нива", розташований по вул. 50 років СРСР, 5 у м. Чернігові, де таємно викрав дві тачки; алюмінієву, вартістю 720 грн. та металеву - 329 грн., а всього на 1049 грн., що належить потерпілій ОСОБА_2.

Не погоджуючись з вироком суду потерпіла ОСОБА_2 подала апеляцію, в якій просить вирок щодо засудженого в частині призначеного покарання скасувати у зв'язку з надмірною м'якістю призначеного засудженому покарання. Доводи апеляції зводяться до того, що суд недостатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу, а саме те, що засуджений тривалий час не працює, злочин вчинив з корисливих мотивів, в стані алкогольного сп'яніння, не здійснив ніяких мір до відшкодування матеріальної шкоди. Посилаючись на зазначені обставини, потерпіла просить призначити засудженому міру покарання реально з відбуванням в місцях позбавлення волі.

У суді апеляційної інстанції було проведено частково судове слідство.

Засуджений в апеляційному суді пояснив, що він дійсно 7 червня 2006 року скоїв крадіжку двох тачок, у скоєному щиро кається, просить суд суворо не карати та залишити вирок місцевого суду без зміни.

Потерпіла в суді апеляційної інстанції пояснила, що засуджений не здійснив ніяких мір до відшкодування їй матеріальної шкоди та вважає, що суд обрав засудженому занадто м'яку міру покарання.

Заслухавши доповідь судді, засудженого, який просить вирок суду залишити без зміни, пояснення потерпілої, яка підтримала апеляцію, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду стосовно доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину та правильності кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 185 КК України ґрунтуються на матеріалах справи та у апеляції не заперечуються.

Твердження, наведені у апеляції потерпілої, про безпідставність застосування місцевим судом щодо засудженого ст. 75 КК України не ґрунтується на законі та матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як видно з матеріалів справи і вироку, при призначенні покарання суд врахував,    що    засуджений                                     не    притягувався    до    кримінальної    та

адміністративної    відповідальності,    позитивно    характеризується,    щиро розкаявся у скоєному злочині.

Дані про особу ОСОБА_1, наявність обставини, що пом'якшує покарання, дали суду підстави дійти висновку про можливість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України і вважати його таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та його особі, колегія підстав не знаходить.

Істотних порушень, які б були підставою для скасування вироку місцевого суду не встановлено.

Таким чином, визнаючи вирок суду законним і обґрунтованим, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду від 19 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Головуючий:                                                       Судді: