Номер провадження № 22-ц/1590/11355/12

Головуючий у першій інстанції Бабаков

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2012 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого -Таварткіладзе О.М.

суддів: Каранфілової В.М., Фальчука В.П.

при секретарі: Корбі Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог Другий Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про звільнення від сплати заборгованості по аліментам на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог Другий Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про звільнення від сплати заборгованості по аліментам на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи це тим, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 березня 2008 року з нього стягнуто на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів щомісяця до повноліття дочки. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2011 року розмір стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 збільшено з 1/6 до 1/4 частини всіх доходів, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 31 січня 2011 року, зміненим рішенням колегії суддів судової палати апеляційного суду Одеської області від 18.05.2012 року в частині задоволенні позовних вимог стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 57 156 грн. 20 коп. за період з 25 лютого 2008 року по грудень 2011 року з ухваленням нового рішення, про відмову у задоволенні в цій частині позовних вимог та залишенням без змін рішення суду1-ї інстанції в частині про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по аліментах у розмірі 9575 грн. 20 коп., яка утворилася з 25.02.2008 року по грудень 2011 року. Позивач посилається, що стягувач ОСОБА_1 без поважної причини не пред'являла виконавчий лист до виконання, тому розрахунок заборгованості по аліментам у розмірі 9575 гривень 20 коп., проведений 20 грудня 2011 року державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції за період непред'явлення виконавчого листа до виконання має бути переглянутим та боржника звільнено від сплати частини заборгованості по аліментах з 9575 гривень 20 коп. до 4632 гривень 65 коп., за період непред'явлення стягувачем виконавчого листа до виконання з 25.02.2008 року до 20.07.2010 року без поважної причини, що дорівнює різниці від безпідставно нарахованої заборгованості та заборгованості, яка виникла за період з 21.07.2010 року до 01.01.2012 року та складає 4942,55 грн. (9575,20 - 4632,65).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, звільнено ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментам стягуваним на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 25.02.2008 року по 20.07.2010 року у розмірі 4942 грн. 55 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій апелянтом ставиться питання про скасування рішення Суворовського районного суду м. Одеси

від 08 листопада 2012 року, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням

норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних стосунків і закон, який їх регулює.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від стягнення заборгованості за аліментами, суд 1-ї інстанції виходив з того, що:

- рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 березня 2008 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини з усіх видів його доходу щомісячно;

- рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2011 року розмір стягуваних з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки аліментів збільшено з 1/6 до 1/4 частини усіх видів його доходу;

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 18.05.2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та стягнення неустойки за затримку виплати аліментів встановлені наступні факти:

- виконавчий лист про стягнення аліментів видано стягувану 10.04.2008 року;

- виконавчий лист поданий ОСОБА_1 на виконання Першого Суворовського ВДВС Одеського МУЮ 22.05.2009 року;

- 25.07.2009 року Першим Суворовським ВДВС Одеського МУЮ виконавчий лист був повернений стягувачу ОСОБА_1 без виконання на підставі її заяви від 15.06.2009 року;

- 25.07.2010 року виконавчий лист повторно поданий ОСОБА_1 на виконання Першого Суворовського ВДВС Одеського МУЮ, при цьому будучи обізнаною про інвалідність платника аліментів і отримання ним пенсії за інвалідністю про дані обставини у поданій до ДВС заяві не зазначила;

- в матеріалах справи відсутні дані про отримання ОСОБА_2 постанову про відкриття виконавчого провадження;

- 24.06.2011 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження за заявою боржника ОСОБА_2 , останнім подані документи про інвалідність та отримання пенсії за інвалідністю;

- 04.07.2011 року виконавче провадження закрито та передано за належністю до Другого Суворовського ВДВС Одеського МУЮ на території обслуговування якого знаходиться бухгалтерія відділу ПФУ Суворовського району м. Одеси, де воно перебуває на виконанні;

- постановами Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 25.05.2011 року та від 22.09.2011 року у порушенні кримінальної справи по ст. 164 КК України щодо злісного ухилення ОСОБА_2 від сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено у зв`язку з відсутністю складу злочину;

- згідно розрахунку від 20.12.2011 року, проведеного державним виконавцем та затвердженого начальником Другого Суворовського ВДВС Одеського МУЮ у ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за період з 25.02.2008 року по грудень 2011 року виникла заборгованість по аліментам у розмірі 9575 грн. 20 коп.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 18.05.2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 31 січня 2011 року змінено; постановлено нове рішення, яким в частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за затримку виплати аліментів відмовлено, в іншій частині рішення залишено без змін. При цьому апеляційний суд ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про в частині стягнення неустойки за затримку виплати аліментів виходив з того, що у виникненні заборгованості по сплаті аліментів недоведена, а отже тому і відсутня вина ОСОБА_2 і одночасно, обставини, на які посилалася ОСОБА_1, як на підставу своїх вимог, не підтвердженні належними доказами і тому є недоведеними. В той же час апеляційний суд погодився з рішенням районного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам, який виходив з того, що відсутні правові підстави для повторного стягнення заборгованості по аліментам за рішенням суду, оскільки наявність у державного виконавця на виконанні виконавчого листа та проведення ним розрахунку є підставою для проведення примусового стягнення наявної заборгованості у відповідності до вимог Закону.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про незастосування районним судом при вирішенні позовних вимог ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам на утримання неповнолітньої дитини положень ч.1 ст. 194 СК України, яка, на думку апелянта, підлягала застосуванню, при цьому судова колегія виходить із наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 191 СК аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені , якщо позивач подасть до суду докази того., що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Як вбачається зі розрахунку заборгованості по аліментам від 20.12.2011 року проведеного державним виконавцем та затвердженого начальником Другого Суворовського ВДВС Одеського МУЮ у ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за період з 25.02.2008 року по грудень 2011 року виникла заборгованість по аліментам у розмірі 9575 грн. 20 коп., при цьому дату, з якої стягуються аліменти -25.02.2008 року визначено на підставі рішення суду про стягнення аліментів.

Отже стягнення аліментів за минулий час не є поняттям тотожнім виплаті заборгованості за аліментами, оскільки при стягненні аліментів за минулий час одержувач вимагає сплатити аліменти за період, що передує пред'явленню позову. Тобто позов про стягнення аліментів на утримання конкретної дитини пред'являється вперше, і до цього управомочена особа з вимогою про стягнення аліментів до суду не зверталася. Тому утворення заборгованості ще не є можливим, оскільки розмір аліментів, що підлягають сплаті судом визначений не був.

Тому, районний суд правильно застосував ст. 197 ч. 3 СК України до правовідносин, що склалися між сторонами щодо звільнення платника аліментів від сплати заборгованості.

Згідно ч.3 ст. 197 СК України суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд 1-ї інстанції вірно визначив, що вини позивача у виникненні заборгованості по аліментам за період з 25.02.2008 року по 20.07.2010 року у розмірі 4942 грн. 55 коп. немає, що встановлено рішенням апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2012 року.

З таких самих підстав є обґрунтованими посилання районного суду на те, що заборгованість виникла внаслідок непред`явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.

Судовою колегією не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про не взяття до уваги судом 1-ї інстанції доводів відповідача про те, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 31 січня 2011 року та рішенням апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2012 року вже вирішено спір про наявність заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за аліментами в сумі 9575 грн. 20 коп., оскільки предметом спору у вказаних справах були стягнення заборгованості по аліментам та неустойки за затримку виплати аліментів відповідно до ст. ст. 195, 196 СК України, в той час, як підстави звернення з позовом про звільнення від сплати заборгованості по аліментам передбачені ст. 197 СК України тобто предмети позовів не співпадають і врегульовані різними статтями СК України. Втім обставини, встановлені в рішенні суду про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки за затримку виплати аліментів не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду 1-ї інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та звільнення ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментам стягуваним на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 25.02.2008 року по 20.07.2010 р., яка становить 4 942 грн. 55 коп. і вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 317 ЦПК України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвалою суду.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: В.М. Каранфілова

В.П. Фальчук