Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-5690/ 2006 р. Головуючий у 1 інстанції: Дубина Л.А.
Судця-доповідач: Осоцький І.І.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Приймака В.М.
Суддів: Осоцького І.І.
Бондара В.О.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від "03" серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя про стягнення щорічної грошової допомоги, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя про стягнення щорічної грошової допомоги.
В позові зазначала, що він є учасником бойових дій. Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, як учасник бойових бій він має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі. Сума недоплаченої допомоги складає за 2004 рік, 2005 рік, 2006 рік складає 4258 грн. 45 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від "03" серпня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу у сумі 2955 грн.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя посилаючись на порушення судом норм матеріального процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,
просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням серії АБ № НОМЕР_1 від 08 червня 1998 року.
Згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.
Слід зазначити, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Право на отримання позивачем грошової допомоги не оспорюється відповідачем.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача в тій частині, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права. Суд вважав таке заперечення безпідставним оскільки спірні правовідносини між сторонам виникли до набрання чинності КАС України. Однак у випадку ненабрання чинності КАС України позивач був би змушений звертатись до суду в порядку Глави 31-А ЦПК України в редакції 1963 року, якою передбачений взагалі двомісячний строк на звернення до суду за захистом свого права. Отже КАС України, норми якого необхідно застосовувати, не обмежив, а навпаки поширив право громадян щодо строків на звернення до суду за захистом свого права.В зв"язку з чим судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми грошової допомоги лише за 2006 рік у розмірі-1545 грн..
Доводи апеляційної скарги про те, що УПСЗН є неналежним відповідачем безпідставні. Статтею 17-1 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії та соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від "03" серпня 2006 року по цій справі змінити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1щорічну допомогу у розмірі - 1545 грн. за 2006 рік..
Постанова набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.