Номер провадження № 22-ц/1590/10784/12

Головуючий у першій інстанції Матяш

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2012 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого -Таварткіладзе О.М.

суддів: Троїцької Л.Л., Фальчука В.П.

при секретарі: Корбі Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Білгород-Дністровської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_1, ОСОБА_7 про визнання права власності, за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відновлення становища яке існувало до порушення права, за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4, Білгород-Дністровської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом в подальшому уточненим (а. с. 109-111) до Білгород-Дністровської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на Ѕ частину квартиру у реконструйованому виді загальною площею 59, 8 кв. м., що складається з коридору 4, 5 кв. м., житлової кімнати 16,0 кв. м., санвузлу 3,9 кв. м., коридору 4,5 кв. м., кухні 16,4 кв. м., житлової кімнати 14,5 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. У якості третіх осіб для участі у справі судом залучено ОСОБА_1 (а. с. 48) та ОСОБА_7 (а. с. 154). Позивач мотивує заявлений позов тим, що вона у 2011 році для покращення житлових умов здійснила самочинну прибудову до належної їй квартири. Будівництво виконане з дотриманням будівельних норм і правил, відповідає вимогам санітарних та протипожежних норм, вимогам надійності та безпечної експлуатації та не порушує права інших осіб. Сусіди надали письмову згоду на проведення нею будівництва. Органами державної влади за проведення будівництва на прибудинковій території складені протоколи про адміністративні порушення та відповідними постановами накладені адміністративні штрафи, які сплачені у повному обсязі. Листом від 16.11.2011 року № 77 Управління архітектури та містобудування Білгород-Дністровської міської ради вважає за можливе визнання права власності на житлову прибудову.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2., звернулись до суду з позовною заявою, іменованою ними, як зустрічна, до ОСОБА_4, Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відновлення становища, яке існувало до порушення ОСОБА_4 їхнього права, мотивуючи тим, що вони мешкають у будинку АДРЕСА_2 будинку, і є сусідами ОСОБА_4, яка проживає у квартирі на 1-му поверсі будинку та самочинно прибудувала до своєї квартири будівлю., чим позбавила їх можливості в майбутньому самим здійснювати реконструкцію та перебудову свого помешкання, так, як вони мешкають над квартирою позивачки. Крім того, при будівництві були пошкоджені водопровід та каналізація, які прокладені на прибудинковій території, де знаходиться самочинно зведена будівля та розташування якої заважає проїзду спеціальних автомобілів у разі виникнення аварійної та надзвичайної ситуації.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 липня 2012 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відновлення становища яке існувало до порушення права об`єднано в єдине провадження з позовом ОСОБА_4 до Білгород-Дністровської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_1, ОСОБА_7 про визнання права власності (а. с. 82).

ОСОБА_7 звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на Ѕ частину квартири у реконструйованому стані, що складається з 2 кімнат житловою площею 30, 5 кв. м., у тому числі 1-а кімната 16, 0 кв. м., 2-а кімната 14, 5 кв. м., кухні площею 16,4 кв. м., вбиральні (сполученої) 3,9 кв. м., коридору 4, 5 кв. м., коридору 4, 5 кв. м., загальною площею 59, 8 кв. м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1., мотивуючи тим, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 і проживає з нею та двома неповнолітніми дітьми у спірній квартирі. У зв`язку з необхідністю поліпшення житлових умов, він розпочав реконструкцію квартири шляхом зведення до неї прибудови. Будівництво проводилося за його кошти та його зусиллям. Він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за самочинне будівництво на земельній ділянки, яка під будівництво не виділялася. Всі адміністративні штрафи ним погашено. Йому стало відомо, що його дружиною було подано позов до суду про визнання за нею права власності на квартиру реконструйованому стані з посилання на те, що роботи з реконструювання проводились її власними зусиллями, без зазначення у позові, що насправді саме він безпосередньо приймав участь в будівництві прибудови. Таким чином він має право на Ѕ частину квартири у реконструйованому стані, оскільки майно було створено під час перебування у шлюбі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 жовтня 2012 року позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4, Білгород-Дністровської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності об`єднано в єдине провадження з позовом ОСОБА_4 до Білгород-Дністровської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_1, ОСОБА_7 про визнання права власності, за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відновлення становища яке існувало до порушення права (а. с. 154).

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 жовтня 2012 року позовні заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_7 задоволені у повному обсязі. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 реконструйованої квартири АДРЕСА_1 загальною площею 59, 8 кв. м., яка складається з літери «А», що включає: коридор - 4,5 кв. м., житлову кімнату-16,0 кв. м., санвузел-3,9 кв. м., коридор-4,5 кв. м. та літери «А1», що включає: кухню-16,4 кв. м., житлову кімнату-14,5 кв. м., що відображено у технічному паспорті КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентарізації»від 13 вересня 2011 року за реєстровим номером 6021;

Визнано за ОСОБА_7 право власності на Ѕ реконструйованої квартири АДРЕСА_1 загальною площею 59, 8 кв. м., яка складається з літери «А», що включає: коридор - 4,5 кв. м., житлову кімнату-16,0 кв. м., санвузел-3,9 кв. м., коридор-4,5 кв. м. та літери „А1", що включає: кухню-16,4 кв. м., житлову кімнату-14,5 кв. м., що відображено у технічному паспорті КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентарізації»від 13 вересня 2011 року за реєстровим номером 6021;

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 -відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 -ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 жовтня 2012 року щодо визнання за ОСОБА_4 та ОСОБА_7 права власності по Ѕ частині за кожним права власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 59, 8 кв. м., яка складається з літери «А», що включає: коридор - 4,5 кв. м., житлову кімнату-16,0 кв. м., санвузел-3,9 кв. м., коридор-4,5 кв. м. та літери «А1», що включає: кухню-16,4 кв. м., житлову кімнату-14,5 кв. м., що відображено у технічному паспорті КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентарізації»від 13 вересня 2011 року за реєстровим номером 6021 та ухвалення нового рішення, яким задовольнити зустрічну позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 та зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відновити становище, яке існувало до порушення здійснення ними самочинного будівництва прибудови, посилаючись на порушення судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду 1-ї інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про визнання по Ѕ частині за кожним права власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову та залишенням рішення в іншій частині без змін з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам у повній мірі не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 і ОСОБА_7 про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру шляхом добудови на прибудинковій території будівлі, суд першої інстанції виходив з того, що:

- ОСОБА_4 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1;

- ОСОБА_4 і ОСОБА_7 перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, проживаючи разом у спірній квартирі, з метою покращення житлових умов за спільні сімейні кошти здійснили самочинну реконструкцію квартири шляхом зведення до неї прибудови загальною площею 30,9 кв. м.;

- На розміщення прибудови власники сусідніх квартир, окрім ОСОБА_1 і ОСОБА_2., надали згоду;

- ОСОБА_4 сплатила штрафи, накладені на неї за самочинне будівництво;

- Згідно технічного звіту розробленого СПД ОСОБА_11 технічний стан основних несучих конструкцій та інженерного обладнання є задовільним, конструктивні та планувальні рішення відповідають вимогам ДБН В.2.29-99 «Громадські будівлі та споруди». Пожежна безпека основних та захищаючих елементів відповідає вимогам ДБН 1.1-7 розділу 4 ДБН 2.2-15-2005 «Житлові будівлі. Загальні положення», ДБН 2.4-1, ДБН 360 та ДержСанПін 173, можливе збереження та подальша експлуатація обстежуваних приміщень»;

- Управління містобудування та архітектури відповідно до висновку № 77 від 16.11.2011 року вважає, за можливе визнання права власності за ОСОБА_4 на житлову прибудову літ. «А1»ром. 8,92м.*4,20 м. загальною площею 30,9 кв. м. в ому числі житловою 14,5 кв. м. по АДРЕСА_1

що є на думку суду першої інстанції у відповідності до ч.5 ст. 376, ст. 383 ЦК України та ст. 38 ЗК України підставою для визнання за вказаними особами права власності на здійснене ними самочинне будівництво.

Однак погодитися з таким висновком суду першої інстанції судова колегія не може, оскільки суд дійшов до нього внаслідок неповного з`ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що:

Згідно постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 26.07.2011 року на ОСОБА_7 накладено штраф за самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 95)

Згідно постанови адміністративної комісії Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 19.07.2011 року на ОСОБА_7 накладено адміністративний штраф за будівництво за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці загального користування (а. с. 97).

Згідно постанови Відділу Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області від 17.08.2011 року на ОСОБА_7 накладено адміністративний штраф за самочинне зайняття земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 99).

Згідно постанови Відділу Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області від 30.09.2011 року на ОСОБА_7 накладено адміністративний штраф за невиконання вимог державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель (а. с. 100).

Отже, приймаючи до уваги, що квартира АДРЕСА_1 розташована у багатоквартирному будинку на першому поверсі і власник квартири здійснив прибудову до неї з одночасним зайняттям частини прибудинкової земельної ділянки, спір повинен вирішуватися відповідно до правил ст. 376 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно

вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або

будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї

мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати

будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з

істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке

самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, не набуває права власності на нього. Разом із цим власник земельної ділянки у відповідності до ч.2 ст. 375 ЦК України набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди, інше нерухоме майно, тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може у відповідності до ч. 5 ст. 376 ЦК України визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Втім, при вирішенні таких спорів суд зобов`язаний встановлювати всі обставини справи, зокрема чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки, чи звертався до компетентного органу про прийняття забудови для експлуатації, чи є законною відмова у такому прийнятті, чи порушені будівельні норми і правила.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 і ОСОБА_7 не є власниками або користувачами прибудинкової земельної ділянки багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 оскільки дана земельна ділянка є земельною ділянкою загального користування і у власність або користування окремим особам не виділялася.

Проте, суд першої інстанції визнав за ОСОБА_4 і ОСОБА_7 право власності на самочинно зведену прибудову з посиланням на ч.5 ст. 376 ЦК України, яка може застосуватися до власників (користувачів) земельних ділянок, які здійснили на ній самочинне будівництво.

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК) суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

При вирішенні справи про визнання права власності на самочинне будівництво, судом безпідставно не було залучено до участі у справі Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, яка у відповідності до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року Порядку, здійснює державний архітектурно-будівельний контроль та відповідно до покладених на неї завдань: приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти, видає відповідні сертифікати; реєструє повідомлення та декларації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації та у визначених законодавством випадках відмовляє в реєстрації таких декларацій; видає дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляє у їх видачі та анулює такі дозволи; видає суб'єктам господарювання ліцензії на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, анулює зазначені ліцензії; веде єдиний реєстр дозвільних документів, здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням: юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду.

У зв`язку із наведеним, у суду першої інстанції не було правових підстав для визнання права власності за ОСОБА_4 і ОСОБА_7 на самочинно реконструйовану квартиру шляхом здійснення прибудови до неї на захопленій прибудинковій земельній ділянці, яка не була їм виділена до початку самочинного будівництва або під вже самочинно збудоване нерухоме майно.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про визнання по Ѕ частині за кожним права власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 59, 8 кв. м., яка складається з літери «А», що включає: коридор - 4,5 кв. м., житлову кімнату-16,0 кв. м., санвузел-3,9 кв. м., коридор-4,5 кв. м. та літери «А1», що включає: кухню-16,4 кв. м., житлову кімнату-14,5 кв. м., що відображено у технічному паспорті КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентарізації»від 13 вересня 2011 року за реєстровим номером 6021 підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_7

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2. до ОСОБА_4, Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про відновлення становища яке існувало до порушення права, суд першої інстанції виходив з того, що право звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкту в порядку ст. 376 ЦК України мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. Іншим особам, які не є власниками земельної ділянки, на якій зведено самочинне будівництво, право звернення до суду з таким позовом належить виключно при умові доведення наявності порушеного права у відповідності до ст. 391 ЦК України. ОСОБА_1 і ОСОБА_2. не довели наявність перешкод у здійсненні права власності. Зокрема не надано будь-яких належних доказів того, що самочинне будівництво стало причиною пошкодження водопроводу та каналізації та унеможливлює в`їзд автомобіля при аварійних ситуаціях та створює мікроклімат у квартирі позивачів через випаровування від шиферного даху прибудови.

З матеріалів справи вбачається відсутність належних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2. до ОСОБА_4, Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про відновлення становища яке існувало до порушення права, зокрема затвердженого обслуговуючою житлово-комунальною організацією акту обстеження житлових умов у квартирі позивачів і у разі виявлених порушень житлових і санітарних норм -вплив самочинного будівництва на їх виникнення або існування (поглиблення), акту неможливості проїзду спеціальних машин до багатоквартирного будинку у разі виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій і причинний зв`язок з самочинним будівництвом, акт або експертний висновок про пошкодження водо забезпечення та каналізації квартири позивачів самочинним будівництвом.

Судовою колегією на виконання вимог ч. 4 ст.10 ЦПК України під час апеляційного провадження роз`яснено ОСОБА_1 та її представнику про наслідки вчинення або не вчинення процесуальної дії щодо подання доказів на підтвердження своїх позовних вимог до ОСОБА_4 про відновлення становища яке існувало до порушення права, зокрема клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи щодо порушення самочинним будівництвом норм ДБН, а також пожежних, санітарних норм, що впливає на житлові права позивачів, також наданням інших письмових доказів, зокрема акту обстеження житлових умов та прибудинкової території, акту про порушення самочинним будівництвом водопостачання у квартиру ОСОБА_1 та каналізації. Проте позивач та її представник в судовому засіданні не виявили бажання подати належні докази на підтвердження своїх вимог або заявити про їх забезпечення судом.

Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що єдиною дійсною причиною подання позову до ОСОБА_4, Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про відновлення становища яке існувало до порушення права, є відмова сім`ї ОСОБА_4 надати їй можливість звести другий поверх над самочинно зведеною ОСОБА_4 прибудовою до їх квартири, щоб таким чином теж зробити прибудову вже до своєї квартири на рівні 2-го поверху і у разі надання ОСОБА_4 на це згоди, ніякого позову про відновлення становища, яке існувало до порушення права, заявлено би не було.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2. до ОСОБА_4, Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про відновлення становища яке існувало до порушення права за недоведеністю порушення самочинним будівництвом права власності та/або створення перешкод у здійсненні права власності.

Судова колегія доходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про визнання по Ѕ частині за кожним права власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_7 та залишення в іншій частині рішення без змін.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 313, 317 ЦПК України, судова колегія -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 -ОСОБА_3 -задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 жовтня 2012 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про визнання по Ѕ частині за кожним права власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 -скасувати та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_7 - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили рішенням суду.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: Л.Л. Троїцька

В.П. Фальчук