Номер провадження № 22-ц/1590/10794/12

Головуючий у першій інстанції Чебан

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2012 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів Троїцької Л.Л., Фальчука В.П.

при секретарі: Каланжовій Н.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03жовтня 2012 року за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр проектування та приватизації»

«Про розірвання договору, стягнення грошових коштів, сплачених за договором», -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду до Приватного підприємства «Центр проектування та приватизації» з позовною заявою про розірвання договору, стягнення грошових коштів, сплачених за договором, мотивуючи це тим, що вона згідно Державного акту на право приватної власності, виданого на підставі рішення сесії Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів від 31.01.2002 року є власником земельної ділянки площею 0,0700 га. в межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель. При цьому на час видачі Державного акту кадастровий номер земельної ділянки був відсутній. Відповідно до укладеного договору № 2709 на проведення землевпорядних робіт від 26.10.2011 року, вона, як замовник доручила, а ПП «Центр проектування та приватизації»прийняло зобов`язання з виконання землевпорядних робіт для отримання позивачем кадастрового номеру протягом 60 робочих днів з дня укладення договору, за що позивач повинна була оплатити виконавцю 800 грн. Позивач у повному обсязі виконала свої зобов`язання і оплатила відповідачеві на розрахунковий рахунок 800 грн. платіжними документами від 26.10.2011 року в сумі 400 грн. та , проте, відповідач зобов`язання за договором не виконав і не бажає виконувати, у зв`язку з чим позивач не може отримати кадастровий номер на належну їй земельну ділянку. У зв*язку з викладеним, позивач вимушена була звернутися до державного підприємства «Одеська регіональна філія «Центр державного земельного кадастру», яке займається розробкою технічної документації для отримання кадастрового номеру на земельну ділянку, послуги якого позивач також повинна оплатити. Тому позивач просить розірвати договір № 2709 від 26.10.2011 року , укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Центр проектування та приватизації»про проведення землевпорядних робіт на розробку технічної документації по складанню Державного акту на право власності на земельну ділянку у зв*язку із істотним порушенням договору та стягненням 400 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Державного підприємства «Одеська регіональна філія Центр державного земельного кадастру».

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 жовтня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр проектування та приватизації» про розірвання договору, стягнення грошових коштів, сплачених за договором відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі, поданій позивачем ОСОБА_1, ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області при постановленні рішення від 03 жовтня 2012 року норм матеріального і процесуального права. При цьому апелянт посилається на такі самі підстави, що і у позовній заяві.

Заслухавши суддю доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Відмовляючи у вимогах ОСОБА_1 до ПП «Центр проектування та приватизації» районний суд виходив з того, що між позивачем і відповідачем був укладений договір у письмовій формі № 2709 від 26.10.2011 року про проведення протягом 60 робочих днів від дати укладенні договору землевпорядкувальних робіт та отриманням нею кадастрового номеру на належну їй земельну ділянку площею 0,0700 га. за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель. Позивач у встановлений договором строк отримала від відповідача технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на підпис та погодження суміжними власниками земельної ділянки. Посилання позивача на відсутність можливості підписати погодження щодо меж земельної ділянки із суміжними співвласниками земельної ділянки не є правовою підставою щодо розірвання договору. Підстави передбачені ст. 651 ЦК України щодо розірвання договору відсутні, тому позовні вимоги є необгрнутованими.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних стосунків і закон, який їх регулює.

Матеріалами справи встановлено, що:

- Згідно п. п. 1.1. та 1.2. договору № 2709 про проведення землевпорядних робіт від 26.10.2011 року замовник ОСОБА_1 доручає, а виконавець ПП «Центр проектування та приватизації»приймає на себе зобов`язання протягом 60 робочих днів від дня укладення договору виконати землевпорядні роботи: розробку технічної документації зі складення державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0700 га. за адресою: АДРЕСА_1;

- Згідно п. п. 2.1. договору загальна вартість робіт, вказаних в п. 1.1. Договору визначається у розмірі 800 грн. за розробку технічної документації з виготовлення Державного акту на право власності на земельну ділянку ;

- Згідно п. п. 2.2. договору оплата загальної вартості здійснюється у два етапи: 50% сплачується Замовником протягом 3-х банківських днів після підписання договору; 50% сплачується після передачі Замовнику документації, виготовленої у відповідності до п. 1.1. договору. Замовник може достроково оплатити вартість виконаних робіт.

- Згідно п. п. 3.2. договору виконавець зобов`язаний на вимогу замовника давати пояснення відносно наданої документації з виконаної роботи;

- Згідно п. п. 3.6. договору виконавець не несе відповідальності за достовірність документів та інформації, наданих замовником.

- Згідно п. 4.1 договору виконавець на вимогу замовника надає роз`яснення по технічній документації;

- Згідно п. 4.2. договору одночасно з передачею замовнику документації виконавець надає всю інформацію відносно виконаних робіт та акт прийому-передачі по землевпорядним роботам або мотивовану відмову з вказівкою недоліків виготовленої виконавцем документації

- Згідно п. 5.1. договору за невиконання зобов*язань за даним договором сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства і даного договору.

- Згідно п. 5.3. договору виконавець несе відповідальність за об`єктивність виконаних робіт згідно діючого законодавства.

- Згідно п. 6.1. договору даний договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін або за ініціативою будь-якої зі сторін у порядку, визначеному діючим законодавством.

- Згідно листа ОСОБА_1 на адресу ПП «Центр проектування і приватизації»від 14.03.2012 року вбачається, що позивач інформує відповідача, що передбачені договором топографо-геодезичні та картографічні виміри її земельної ділянки були виконанні, але такі роботи можуть проводити лише підприємства, які мають відповідну ліцензію, зокрема Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», у зв`язку з чим позивач просить повернути сплачені нею по договору гроші. При цьому позивач посилається на вимоги Закону України «Про державний земельний кадастр», який набрав чинності з 01.01.2012 року:

- Згідно відповіді ПП «Центр проектування і приватизації від 30.03.2012 року вбачається, що згідно договору від 26.10.2012 року проектна документація по земельній ділянці ОСОБА_1 розроблена у строки, передбачені договором і ОСОБА_1 за надані послуги повністю сплачена сума, встановлена договором. Технічна документація видана ОСОБА_1 щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на підпис та погодження з суміжними власниками земельної ділянки. Підприємство має всі необхідні ліцензії на проведення землевпорядних робіт. Повернути гроші сплачені за договором від 26.10.2011 року не виявляється можливим у зв`язку з повним виконанням сторонами умов договору. За наявності бажання споживача він може звернутися в іншу землевпорядну організацію для укладення іншого договору».

Згідно п. 10 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 749 від 18.08.2011 року визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці здійснюють територіальні органи Держземагентства протягом десяти робочих днів.

Згідно п. 10-1 Тимчасового порядку кадастровий номер земельної ділянки визначається за результатами складення документації із землеустрою до її погодження та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) в установленому порядку.

Згідно п. 11 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 749 від 18.08.2011 року для визначення кадастрового номера земельної ділянки замовник (уповноважена ним особа) або розробник документації із землеустрою, якщо інше не передбачено договором, подає до територіального органу Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки:

- заяву про визначення кадастрового номера земельної ділянки;

- копію документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копію документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб;

- документацію із землеустрою, яка містить документи, зазначені в підпунктах 4 і 5 пункту 9 цього Тимчасового порядку;

- файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл), який складається на кожну земельну ділянку та оформлюється відповідно до вимог, установлених Держземагентством;

- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи.

- Згідно п. 9 Тимчасового порядку структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки визначаються на підставі:

- 1) індексної кадастрової карти;

- 2) чергового кадастрового плану;

- 3) даних, що містяться у автоматизованій системі;

- 4) відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки;

- 5) документації із землеустрою, що містить графічне зображення земельної ділянки.

Судова колегія вважає, що роботи зі складання документації землеустрою із відображенням відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки та графічного зображення земельної ділянки є складовою частиною переліку документів, які подаються до територіальних органів Держземагентства.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства відноситься свобода договору.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача

враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно ч.2 п. 1 , ч.3, ч. 4 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася

У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно п. 12. ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором/

Судова колегія доходить до переконання, що в розумінні умов договору від 26.10.2011 року, матеріалів справи та положень ст. ст. 10, 12 Закону України «Про захист прав споживачів», правильним є висновок суду 1-ї інстанції про те, що договір виконаний відповідачем у повному обсязі і в належний строк.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на незгоду із п. 4.2. договору, як на підставу не підписання позивачем акту виконаних робіт та за відсутності мотивованої відмови з вказівкою недоліків виготовленої виконавцем документації, є неспроможним і не має правового значення, оскільки позовні вимоги щодо недійсності або часткової недійсності договору від 26 жовтня 2011 року до районного суду ОСОБА_1 не заявлялися та не наводилися у якості обґрунтування в контексті заявлених позовних вимог і тому не досліджувалися районним судом.

Судова колегія також вважає безпідставними посилання апелянта на невиконання умов договору з вини відповідача, оскільки дані доводи суперечать матеріалам справи та не підтверджені належними доказами і тому висновок суду 1-інстанції про відсутність підстав для розірвання договору від 26 жовтня 2011 року та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача щодо повернення сплачених за договором грошових коштів, є правильним.

Таким чином, судова колегія доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення районного суду, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п. 1, 308, 313, 317 ЦПК України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -відхилити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 жовтня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвалою суду.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: Л.Л. Троїцька

В.П. Фальчук